Ухвала

від 30.01.2014 по справі 801/3057/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/3057/13-а

30.01.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Сидоренко Д.В. ) від 03.12.13 у справі № 801/3057/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп" (вул. Баришева, 27, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95022)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013 року №0000572203 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 12833,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., а також від 11.03.2013 року №0000602203 про зменшення суми від'ємного значення податком на прибуток у розмірі 64167,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.13 у справі № 801/3057/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт» задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби від 11.03.2013 року №0000572203 та №0000602203.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.13 та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт» відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 30.01.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим в період з 11.01.2013 року протягом 5 робочих днів було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» (ЄДРПОУ 36326956) з питань взаємовідносин з ТОВ «Спільне інвестування» (ЄДРПОУ 34730512) у квітні 2011 року та відображення їх в податковій звітності.

Перевіркою дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» встановлено, що в порушення:

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України завищено податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Спільне інвестування» (ЄДРПОУ 34730512) у квітні 2011 року у сумі 12833,00 грн., у результаті чого донараховано ПДВ за квітень 2011 року у сумі 12833,00 грн.,

- п.п.138.1.1, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України завищені витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року у сумі 64167,00 грн., в результаті чого зменшено збитковий показник по податку на прибуток за 2 квартал 2011 року у сумі 64167,00 грн.

Висновки перевірки зафіксовані в акті № 303/22-3/36326956 від 18.01.2013 року (а.с.14-18).

На підставі даних акту перевірки, враховуючи виявлені порушення, податковим органом 11.03.2013 року були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№0000572203, в якому визначено суму грошового зобов'язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 12834,00 грн., у тому числі 12833,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.12),

№0000602203, в якому визначено суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по декларації №196411 від 01.11.2011 року в сумі 64167,00 грн. (а.с.13).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки акту перевірки відносно відсутності факту поставки товарів/послуг від ТОВ «Спільне інвестування» позивачу не підтверджені належними доказами, не засновані на законодавстві України та не могли бути покладені в основу донарахування підприємству податку на додану вартість та зменшення суми від'ємного значення податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та в межах доводів апеляційної скарги зазначає наступне.

Проведеною перевіркою встановлено, що у перевіряємий період ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» мало взаємовідносини з контрагентом ТОВ «Спільне інвестування».

Висновки перевірки засновані на даних досудового слідства за фактом фіктивного підприємництва, придбання суб'єктів господарювання, у тому числі ТОВ «Спільне інвестування», з метою прикриття незаконної діяльності.

Проведеним аналізом фінансово-господарської діяльності ТОВ «Спільне інвестування» встановлено ознаки фіктивності. Підприємством відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання без мети настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, не сплати податків.

На підставі зазначених вище обставин, податковим органом зроблено висновок про відсутність реальної поставки товару/послуг ТОВ «Спільне інвестування» на адресу ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп».

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» обмінювалось документами на товари та послуги з контрагентом, що має ознаки фіктивного підприємства.

Відтак, така документація не може бути підставою для ведення бухгалтерського та податкового обліку, формування валових витрат та податкового кредиту.

Ведення ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» податкового обліку на підставі документів, отриманих від ТОВ «Спільне інвестування», призвело до порушення товариством норм податкового законодавства.

Як зазначалось вище, в ході проведеної перевірки позивача було встановлено порушення вимог податкового законодавства за квітень 2011 року (2 квартал 2011 року).

Порядок оподаткування прибутку підприємств визначений розділом ІІІ Податкового кодексу України, який у відповідності до п. 1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення Податкового кодексу України набрав чинності з 01.04.2011 року.

Згідно із 134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

Пунктом 135.2 ст. 135 ПК України встановлено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (п.138.2 ст. 138 ПК України).

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування за результатами наступних податкових періодів з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПК України, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами встановлені розділом V Податкового кодексу України, яким врегульовано порядок оподаткування податком на додану вартість з 01.01.2011 року.

Так, згідно із ст. 198 ПК України передбачено право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду (п.п.14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відповідно до ч.1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету встановлений Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі по тексту - Наказ № 88).

Відповідно до п. 1.2 Наказу № 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.2.1 Наказу № 88).

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб'єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Зі змісту ст. 9 цього Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» також вбачається, що первинні документи обов'язково мають фіксувати факт здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно із довідкою з ЄДРПОУ серії АА№009921 від 10.02.2009 року (а.с.20) основними видами діяльності ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» є послуги з організації подорожувань (КВЕД 63.30.0) та діяльність готелів (КВЕД 55.10.0).

Позивачем 17.07.2009 року отримано ліцензію Ради міністрів АР Крим серії АВ№377885 за видом господарської діяльності - турагентська діяльність (а.с.23).

В межах статутної діяльності ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» (виконавець) 04.01.2011 року було укладено договір №4/5 з Первинною організацією профспілки ПМГУ ВАТ «АрселорМиттал Кривой Рог» (замовник) щодо надання платних послуг з санаторно-курортного лікування клієнтів замовника в санаторіях України у 2011 році (а.с.58-59).

З метою виконання умов цього договору ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» як замовником було укладено договір № 68/16 від 13.04.2011 року з виконавцем ТОВ «Спільні інвестиції» (а.с.35).

Надання контрагентом послуг підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів здачі-приймання робіт (надання послуг) із списками відпочивальників до них: № 18 від 29.04.2011 року на суму 10000,00 грн., з них ПДВ - 1666,67 грн., а також №19 від 29.04.2011 року на суму 67000,00 грн., з них ПДВ - 11166,67 грн. (а.с.27,29).

Оплата за надані ТОВ «Спільне інвестування» послуги проведена позивачем у повному обсязі, що підтверджується карткою по рахунку у філії акціонерного банку «Південний» (а.с.31).

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік ті фінансову звітність в Україні», належним чином фіксують і підтверджують проведені господарські операції.

З урахуванням зазначеного вище, названі первинні документи є належною підставою для бухгалтерського та податкового обліку, а також підставою для формування витрат та податкового кредиту.

За наслідками проведеної господарської операції ТОВ «Спільне інвестування» були складені податкові накладні: № 179 від 14.04.2011 року на суму 10000,00 грн., з них ПДВ - 1666,67 грн.; №180 від 14.04.2011 року на суму 67000,00 грн., з них ПДВ - 11166,67 грн. Колегія суддів зазначає, що документи податкової звітності мають повну відповідність вимогам чинного законодавства, враховуючи наявність у податкових накладних всіх необхідних реквізитів, визначених ст.201 Податкового кодексу України.

Згідно із свідоцтвом №100232138 від 27.06.2009 року ТОВ «Спільне інвестування» було зареєстровано платником податку на додану вартість. Відповідачем в порядку статті 71 КАС України не було надано суду доказів того, що на момент складення податкових накладних ТОВ «Спільне інвестування» було виключено із реєстру платників податку на додану вартість.

Відтак, вказані вище податкові накладні є підставою для формування податкового кредиту позивачем.

Підсумовуючи зазначене вище, позивачем фактично було отримано послуги від контрагента ТОВ «Спільне інвестування», проведено оплату їх вартості і використано у власній господарській діяльності, що спростовує висновки перевірки відносно відсутності настання реальних наслідків за цим правочином.

Ці дані також підтверджено проведеною у справі судово-економічною експертизою, за результатами якої ТОВ «Кримське експертне бюро» складено висновок №164/13 від 07.11.2013 року (а.с.73-77).

Згідно з експертним висновком документами первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Санаторно-курортне об'єднання Укркурорт груп» не підтверджено висновки за актом перевірки Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС № 303/22-3/36326956 від 18.01.2013 року щодо завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Спільне інвестування» у квітні 2011 року в сумі 12833,00 грн., а також щодо завищення витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування за 2 квартал 2011 року у сумі 64167,00 грн.

Колегія суддів не вбачає підстав для сумніву висновку експертизи №164/13 від 07.11.2013 року.

Відносно посилання податкового органу в акті перевірки на неможливість формування даних податкового обліку на підставі первинних документів, підписаних від імені контрагента, що має ознаки фіктивного підприємства, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 4 Податкового кодексу України серед основних засад податкового законодавства України визначено презумпцію правомірності рішень платника податку.

У зв'язку із цим презюмується, що дії та рішення платника податків, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог до оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватися на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Відповідачем таких доказів надано не було.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що посилання позивача в акті перевірки на дані у кримінальній справі є безпідставними, оскільки відповідачем не було наведено доказів, що обставини відносно виконання спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Спільне інвестування» досліджувалися у названому кримінальному провадженні. Відтак, встановлений факт фіктивного підприємництва, за відсутності інших обставин, які б свідчили про необґрунтованість отриманої податкової вигоди, не може свідчити про безтоварність спірних господарських операцій.

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем правомірно було сформовано податковий кредит та визначено суму витрат на підставі первинних документів, отриманих від ТОВ «Спільне інвестування».

Відтак, обставинами, встановленими під час розгляду справи, спростовано висновки перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість, а також завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по взаємовідносинам з названими контрагентами.

Апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки суду першої інстанції, ці доводи були предметом дослідження та не знайшли свого правового підтвердження.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.13 у справі № 801/3057/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна