Рішення

від 15.01.2007 по справі 18/535пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/535пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.07                                                                                 Справа № 18/535пд.

          Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом закритого акціонерного товариства «Укроптторг», м. Дніпропетровськ

до  приватного підприємства «Діган», м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 157325,48 грн. та припи6нення зобов'язання

за участю представників сторін:

від позивача:                 Колесников Ю.О. за дов. від 13.12.2006;

від відповідача:           не прибув.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про стягнення з відповідача попередньої оплати в сумі 148000 грн. за дизельне паливо, перерахованої відповідачу на виконання договору поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08;

-          про стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 5376,66 грн. за прострочення поставки дизельного палива, а також втрат від інфляції в сумі 3000 грн. та трьох процентів річних в сумі 948,82 грн.;

-          про припинення зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08.

Листом від 12.01.2006 позивач змінив розмір заявлених вимог заявивши до стягнення: передоплату в сумі 148363,83 грн., пеню в сумі 10320,19 грн., втрати від інфляції і сумі 2373,82 грн. та три проценти річних в сумі 1756,63 грн.

          Відповідач листом від 12.01.2007 визнав позовні вимоги про повернення передоплати. Проти стягнення втрат від інфляції та трьох процентів річних відповідач заперечує посилаючись на відсутність вимоги кредитора.

          В судовому засіданні 12.01.2007 було оголошено перерву до 15.01.2007 (10.00).

          Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Між сторонами укладено договір поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08 та додаткову угоду до нього від 16.08.2006 № 1.

Факт укладення вказаних договору та додаткової угоди підтверджується матеріалами справи та визнано відповідачем у письмовому поясненні від 12.01.2007.

          Згідно договору поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08 та додатковій угоді до нього від 16.08.2006 № 1, укладеним між сторонами за позовом, позивач, на підставі рахунку відповідача від 16.08.2006 № 12,  перерахував відповідачу 16.08.2006 передоплату в загальній сумі 148363,83 грн. за майбутню поставку 40207 літрів дизельного палива, що підтверджується платіжним дорученням позивача від 16.08.2006 № 664 та визнано відповідачем.

          Відповідач, в свою чергу, зобов'язався поставити позивачу протягом одного робочого дня, с моменту одержання передоплати, 40207 літрів дизельного палива загальною вартістю 148363,83 грн.

          Пунктом 8.3. вказаного договору встановлено, що у випадку, якщо продавець (відповідач) порушив строки поставки товару, оплаченого покупцем (позивачем), продавець (відповідач) зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення та повернути передоплату покупцю (позивачу).

          Сторонами за позовом був розроблений та підписаний графік повернення відповідачем грошових коштів (передоплати за вказаним договором).

          Згідно графіку повернення грошових коштів відповідач повинен був повернути всю суму передоплати в строк до 29.09.2006.

          Однак, до теперішнього часу відповідач дизельне паливо позивачу не поставив, передоплату не повернув, пеню за прострочення зобов'язання не сплатив.

          Таким чином, відповідач порушив умови договору щодо поставки продукції та повернення передоплати.

          Згідно п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

          Відповідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо  продавець, який одержав  суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 148363,83 грн.

          Вимоги позивача про стягнення з відповідача передоплати є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та визнані відповідачем.

          За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача передоплати в сумі 148363,83 грн., підлягають задоволенню.

          Відповідач допустив прострочення своїх зобов'язань щодо поставки продукції, в зв'язку з чим, на вимогу позивача на підставі п. 8.3. договору несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

          Згідно обґрунтованому, уточненому розрахунку позивача пеня за 148 днів прострочення складає 10320,19 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

          Пунктом 8.3. договору поставки передбачено, що у випадку порушення відповідачем строку поставки товару, останній зобов'язаний повернути позивачу передоплату.

          Так як відповідач не поставив позивачу дизельне паливо у нього з договору виникло грошове зобов'язання повернути позивачу передоплату.

          Графіком повернення грошових коштів було передбачено повернути всю суму передоплати в строк до 29.09.2006.

          У вказаний строк передоплата не була повернена, тобто відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання.

          Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України           боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З урахуванням уточнень від 12.01.2007 позивач заявив до стягнення втрати від інфляції в сумі 2373,82 грн. (за серпень –листопад 2006 р. включно) та три проценти річних в сумі 1756,63 грн. за період прострочення: з 18.08.2006 по 12.01.2007 (148 днів прострочення).

          Однак, прострочення повернення передоплати слід рахувати з 30.09.2006, так як графіком повернення передоплати встановлена саме ця дата.

          Але, якщо порахувати втрати від інфляції лише за жовтень та листопад 2006 р., то заявлена позивачем до стягнення сума втрат від інфляції –2373,82 грн. буде все одне меншою ніж дійсна сума (дійсна сума втрат від інфляції за жовтень –листопад 2006 р. складає 6597,44 грн.).

-          сума передоплати, яка підлягала поверненню –148363,83 грн.;

-          період прострочення: жовтень –листопад 2006 р.;

-          індекс інфляції за період: жовтень - листопад 2006 р. –104,4468 %.

-          148363,83 х 104,4468 % : 100 = 154961,27 грн. (154961,27 –148363,83 = 6597,44 грн.);

-          втрати від інфляції складають 6597,44 грн.;

          Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають втрати від інфляції в сумі 2373,82 грн., так як суд не має права за своєю ініціативою збільшувати розмір заявленої до стягнення суми.

До стягнення з відповідача підлягають три проценти річних в сумі 1234,39 грн. виходячи з такого розрахунку:

-          сума передоплати, яка підлягала поверненню –148363,83 грн.;

-          період прострочення: з 30.09.2006 по 12.01.2007 (104 дні прострочення);

-          три проценти річних складають 1234,39 грн. (148363,83 х (3:365) : 100 х 104 = 1234,39).

В решті вимог про стягнення трьох процентів річних (листом від 12.01.2007 позивач збільшив розмір цих вимог до 1756,63 грн.) слід відмовити в зв'язку з необґрунтованістю розрахунку позивача.

          Позивач на підставі ст. 16 Цивільного кодексу України також заявив вимоги про припинення зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08.  

          Законні підстави припинення зобов'язань викладені у главі 50 розділу першого книги п'ятої Цивільного кодексу України.

          Згідно ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

          Позивач в позовній заяві не вказав ні закону, ні договору, які б встановлювали можливість припинення зобов'язання в даному випадку.

          Із підстав припинення зобов'язання, які перелічені у главі 50 розділу першого книги п'ятої Цивільного кодексу України, ні одна не може бути застосована до спірних відносин.

Договір поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08 та додаткова угода до нього від 16.08.2006 № 1 також не містять положень, які б встановлювали можливість припинити зобов'язання у даному випадку.

          Тобто позивач заявив вказану вимогу безпідставно.

          За таких обставин, у задоволенні позову, в частині вимог про припинення зобов'язань за договором поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08, слід відмовити за безпідставністю цих вимог.

          Крім того, позивачем неправильно обрано спосіб захисту цивільного права.

Ні ст. 16 Цивільного кодексу України, ні ст. 20 Господарського кодексу України не передбачають такого способу захисту права, як припинення зобов'язань за договором.

          Статтею 561 Цивільного кодексу України передбачена можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України  витрати на державне мито в сумі 1622,92 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,65 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладаються на відповідача.          

При пред'явленні позову позивачем було сплачено державне мито: за майновою вимогою - 1573,26 грн. (про стягнення 157325,48 грн.) та за немайновою вимогою –85 грн. (про припинення зобов'язання).

Збільшуючи розмір позовних вимог до 162814,47 грн. (лист від 12.01.2007) позивач не доплатив державне мито.

За таких обставин, з позивача до Державного бюджету України підлягає стягненню державне мито в сумі 54,89 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства «Діган», м. Свердловськ Луганської області, вул. Зої Космодем'янської, 6/21, ідентифікаційний код 21816378, на користь закритого акціонерного товариства «Укроптторг», м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 152, блок 8,9, ідентифікаційний код 21852434, передоплату в сумі 148636,83 грн., перераховану за договором поставки нафтопродуктів від 16.08.2006 № 01/16-08, пеню в сумі 10320,19 грн., втрати від інфляції в сумі 2373,82 грн., три проценти річних в сумі 1234,39 грн., витрати на державне мито в сумі 1622,92 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,65 грн., наказ видати.

3.          В решті позову відмовити.

4.          Стягнути з закритого акціонерного товариства «Укроптторг», м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 152, блок 8,9, ідентифікаційний код 21852434, на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 54,89 грн., наказ видати ДПІ у м. Дніпропетровську.

15 січня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 20 січня 2007 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                                 В.В. Корнієнко