Рішення

від 05.02.2014 по справі 905/8907/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.2014 Справа № 905/8907/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк

до відповідача : Слов'янського професійного ліцею залізничного транспорту імені героя соціалістичної праці П.Ф.Кривоноса, м. Слов'янськ Донецької області

про стягнення заборгованості 3179,80 грн., з яких 2776,36 грн. - сума основного боргу, 131,44 грн. - пеня, 266,65 грн. - інфляційних втрат 5,35 грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Вірченко К.Ю., за довіреністю; Селіванова О.І., за довіреністю.

від відповідача: Стасевська Н.М., за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Донецька залізниця", м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Слов'янського професійного ліцею залізничного транспорту імені героя соціалістичної праці П.Ф.Кривоноса, м. Слов'янськ Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 3179,80 грн., з яких 2776,36 грн. - сума основного боргу, 131,44 грн. - пеня, 266,65 грн. - інфляційних втрат 5,35грн. - 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №146/НФ рекл. про надання рекламних послуг від 04.06.2013р., в частині розрахунків за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість - 2776,36грн.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 131,44 грн., передбачену п.6.4 вищезазначеного Договору, інфляційні втрати у сумі 266,65 грн., 3% річних у сумі 5,35 грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.2, 12, 16, 64, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 526, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №146/НФ рекл. про надання рекламних послуг від 04.06.2013р. , Додаткову угоду №1 від 15.07.2013р.; Додаток № 1 до Договору; претензію №2/213 від 18.11.2013р., докази направлення претензії Відповідачу; лист №978 від 29.11.2013р.; рахунок №70 від 05.07.2013р., листування; акт про надання послуг №2/07 від 16.07.2013р.; правоустановчі документи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 15.01.2014р.

15.01.2014р. Відповідач надав (у копіях): лист №994 від 05.12.2013р., лист №04-35/2539 від 23.12.2013р., правоустановчі документи; акт звіряння взаємних розрахунків станом на 26.12.2013р. підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств; платіжне доручення №9 від 27.12.2013р. на суму 2776,36грн.

У зв'язку з ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідність витребування нових доказів розгляд справи відкладався судом з 15.01.2014р. на 05.02.2014р.

Представник Позивача у судовому засіданні 05.02.2014р. підтримав позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 131,44грн., інфляційних втрат у сумі 266,65грн., 3% річних у сумі 5,35грн. Надав витребувані судом документи.

Представник Відповідача у судовому засіданні 05.02.2014р. позовні вимоги визнав частково, надав витребувані судом документи.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2013р. між Державним підприємством "Донецька залізниця", м. Донецьк (Розповсюджувач) та Слов'янським професійним ліцеєм залізничного транспорту імені героя соціалістичної праці П.Ф.Кривоноса, м. Слов'янськ Донецької області (Рекламодавець), укладено Договір №146/НФ рекл. про надання рекламних послуг (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Розповсюджувач проводить рекламні компанії в інтересах Рекламодавця на Рекламоносіях та Територіях, що належать Розповсюджувачу, а Рекламодавець приймає та оплачує такі послуги Розповсюджувача в порядку та на умовах передбачених даним Договором.

Пунктом 1.2 Договору встановлено, що умови проведення кожної окремої рекламної компанії, а саме: тип реклами, тип спеціальних конструкцій, адресна програма, період, вартість та сума проведення кожної рекламної компанії, оплата послуг Розповсюджувача, кількість місць для розміщення, а також особливі умови проведення рекламної компанії визначаються Сторонами в Додатковій угоді до даного Договору (далі-Додаткова угода), яка є невід'ємною частиною даного Договору.

Згідно п.5.1 Договору, даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками і діє до 31 грудня 2013р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим (ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Договір №146/НФ рекл. про надання рекламних послуг від 04.06.2013р., укладений між сторонами за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.905 Цивільного кодексу України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Частина 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 15.07.2013р., до Договору, встановлено перелік послуг та їх вартість у розмірі 2776,36грн.

Позивач належним чином виконав свої зобов'язання з виконання умов Договору та надав Відповідачу послуги з проведення рекламної компанії.

Сума послуг складає 2776,36грн., що підтверджується Актом про надання послуг №2/07 від 16.07.2013р., підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств (а.с.33).

Договором передбачено (п.4.4), що Рекламодавець щомісячно здійснює оплату за надання послуг шляхом перерахування 100% передплати на розрахунковий рахунок Розповсюджувача протягом трьох банківських днів до початку рекламної компанії.

Позивачем було виставлено Відповідачу рахунок №70 від 05.07.2013р. на суму 2776,36грн.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за надані послуги не виконав у повному обсязі. Вартість рекламних послуг у сумі 2776,36грн. у встановлені Договором строки не сплачена.

Відповідачу була направлена претензія №2/213 від 18.11.2013р., у якій Позивач просить сплатити заборгованість у розмірі 2776,36грн. Докази направлення претензії №2/213 від 18.11.2013р. рекомендованим листом містяться в матеріалах справи (а.с.21).

Відповідач, відреагував на претензію Позивача листом №978 від 29.11.2013р., у якому підтвердив, що станом на 01.12.2012р. існує заборгованість у розмірі 2776,36грн.

В процесі розгляду даної справи, Відповідач повністю сплатив суму основного боргу у розмірі 2776,36грн.

На підтвердження цього Відповідач надав платіжне доручення №9 від 27.12.2013р., відповідно до якого, Відповідачем сплачено 2776,36грн. за рекламні послуги.

Пунктом 1-1 ч. ст.80 Господарського кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином,оскільки Відповідачем у повному обсязі сплачено суму основної заборгованості у розмірі 2776,36грн., в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 131,44грн., інфляційних втрат у сумі 266,65грн., 3% річних у сумі 5,35грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 5,35грн.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 16.07.2013р. по 31.10.2013р. на суму основного боргу 2776,36грн. Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок 3% річних дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Позивач просить стягнути з Відповідача інфляційні втрати у розмірі 266,65грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок інфляційних втрат за період з липня 2013р. по листопад 2013р. на суму основного боргу 2776,36грн., встановив, що у липні 2013р., серпні 2013р. та вересні 2013р. мав місце індекс інфляції менше одиниці (дефляція). Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за жовтень 2013р. та листопад 2013р. у розмірі 3,66грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 262,99грн., суд відмовляє.

Крім того, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 131,44грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 Договору встановлено, що за несвоєчасну або неповну оплату Рекламодавцем послуг згідно п.4.3 даного Договору Рекламодавець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми належної до сплати. Сплата пені не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань за даним Договором.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені на суму основного боргу 2776,36грн., встановив, що Позивачем були допущенні арифметичні помилки в розрахунку пені, але, оскільки, суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі у розмірі 131,44грн.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, враховуючи заявлені Позивачем вимоги про стягнення заборгованості 3179,80 грн., з яких 2776,36 грн. - сума основного боргу, 131,44 грн. - пеня, 266,65 грн. - інфляційних втрат 5,35 грн. - 3% річних, судом встановлено, що останній повинен сплатити судовий збір в розмірі 1720,50грн.

Проте, до позовної заяви, в якості доказу сплати судового збору Позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення №8413 від 06.12.2013р. на суму 1827,00грн.

За змістом п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись п. 1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк до Слов'янського професійного ліцею залізничного транспорту імені героя соціалістичної праці П.Ф.Кривоноса, м. Слов'янськ Донецької області про стягнення заборгованості 3179,80 грн., з яких 2776,36 грн. - сума основного боргу, 131,44 грн. - пеня, 266,65 грн. - інфляційних втрат 5,35 грн. - 3% річних - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі №905/8907/13 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 2776,36грн.

Стягнути з Слов'янського професійного ліцею залізничного транспорту імені героя соціалістичної праці П.Ф.Кривоноса (84109, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Гагаріна, будинок 5, код ЄДРПОУ 02542225) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця"(83001, м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, код ЄДРПОУ 01074957) пеню у розмірі 131,44 грн., інфляційні втрати у сумі 3,66грн., 3% річних у розмірі 5,35грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 578,20грн.

Відмовити у стягненні інфляційних втрат у розмірі 262,99грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Донецька залізниця", м. Донецьк (83001, м. Донецьк, вул. Артема, б. 68, код ЄДРПОУ 01074957) надмірно сплачений судовий збір у розмірі 106 (сто шість) грн. 50 коп.

У судовому засіданні 05 лютого 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.