Рішення

від 05.02.2014 по справі 914/2730/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 р. Справа № 914/2730/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії:

головуючий суддя Ділай У.І.

судді: Петрашко М.М., Сухович Ю.О.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівського головного регіонального відділення, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзивбуд", м. Дрогобич

про: стягнення заборгованості на суму 60 760,83 дол. США (що станом на 01 липня 2013 року по курсу НБУ становить 485 661,31 грн.) та 9 684,88 грн. пені.

Представники :

Від позивача: Презлята С.З. - начальник відділу юридичної підтримки (Довіреність №141/03 від 15.04.2013р.).

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі Львівського головного регіонального відділення, м. Львів до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзивбуд", м. Дрогобич про стягнення заборгованості на суму 60 760,83 дол. США (що станом на 01 липня 2013 року по курсу НБУ становить 485 661,31 грн.) та 84 625,11 грн. пені.

Ухвалою суду від 17.07.2013 р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду в судовому засіданні на 01.08.2013 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи неодноразово відкладався. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судових засіданнях оголошувалася перерва.

З огляду на складність даного господарського спору Ухвалою суду від 04.09.2013 р. було призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

За результатами автоматичного розподілу, проведеного згідно Розпорядження керівника апарату господарського суду Львівської області № 742 від 06.09.2013 р. членами колегії суддів окрім судді Ділай У.І. визначено суддів Сухович Ю.О. та Матвієва Р.І.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Матвієва Р.І. керівником апарату господарського суду Львівської області видано Розпорядження № 967 від 22.11.2013 р. про повторний автоматичний розподіл справи, за результатами якого членом колегії суддів замість Матвієва Р.І. визначено суддю Петрашка М.М.

21.01.2014 р. позивачем в канцелярію суду подано заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 218/14 від 21.01.2014 р.), відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 60 760,83 дол. США , що станом на 01.07.2013 р. по курсу НБУ становить 485 661,31 грн. та 9 684,88 грн. , з яких: 48 366,63 дол. США (386 594,47 грн.) заборгованість по кредиту; 12 394,20 дол. США (99 066,84 грн.) заборгованість по відсотках; 9 684,88 грн. пеня.

В судовому засіданні 05.02.2014 р. представник позивача позовні вимоги, згідно заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 218/14 від 21.01.2014 р.) підтримав, просив суд позов задоволити.

Відповідач явку представника в судове засідання 05.02.2014 р. не забезпечив.

05.02.2014 р. на адресу суду від відповідача поступило клопотання про відкладення розгляду справи на пізніший термін у зв'язку з хворобою повноважного представника.

Розглянувши подане клопотання суд прийшов до висновку про його відхилення з огляду на наступне:

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, керівник ТзОВ "Торгово-промислова компанія "Ексклюзивбуд" з урахуванням того, що про дату судового засідання було попереджено заздалегідь, не був обмежений у праві взяти участь у судовому засіданні особисто або надати довіреність іншій особі з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

У зв'язку з наведеним колегія суддів вважає, що у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси у судовому засіданні.

Крім того, згідно ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. У виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Згідно клопотання позивача від 21.01.2014 р. строк вирішення даного господарського спору було продовжено до 06.02.2014 р.

Таким чином, визначений положеннями ст. 69 ГПК України строк розгляду спору закінчився, що виключає можливість подальшого відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

21.07.2008 р. між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзивбуд" укладено Кредитний договір № 22/Т/08/Ю, умови якого передбачали надання позивачем відповідачу у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів - кредиту у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 100 000,00 доларів США зі сплатою 16 % річних.

Згідно п. 1.1.2. Договору термін користування кредитом визначено до 20.07.2009 р.

Підписанням Додаткового договору № 1 від 26.01.2009 р. сторонами було збільшено відсоткову ставку до 18 % річних.

Додатковим договором № 2 від 21.05.2009 р. змінено порядок повернення платежів по кредиту .

Додатковим договором № 3 від 17.07.2009 р. зменшено ліміт заборгованості до 60 000,00 дол. США, термін користування кредитом продовжено до 16.07.2010 р., а також змінено графік погашення кредиту

Згідно п. 4.2.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі інші зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.

У п. 2.4. Кредитного договору (в редакції Додаткових договорів № 2 від 21.05.2009 р. та № 2 від 17.07.2009 р.) сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється шляхом здійснення платежу на позичковий рахунок, відкритий позивачем відповідачу, в строк не пізніше 30/31 числа поточного місяця в строки, передбачені графіком, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Проценти за поточний календарний місяць відповідач зобов'язаний був сплачувати щомісячно до 30/31 числа місяця, в якому нараховані проценти, а також в день повернення (у тому числі дострокового) строкової заборгованості в повному обсязі (п. 2.7. Кредитного договору).

У позовній заяві позивач зазначає, що зобов'язань за Кредитним договором № 22/Т/08/Ю від 21.07.2008 р. відповідач належно не виконав - у визначений договірними зобов'язаннями строк кредитних коштів позивачу не повернув.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем неодноразово скеровувались на адресу відповідача претензійні листи та листи-вимоги про погашення заборгованості за Кредитним договором № 22/Т/08/Ю від 21.07.2008 р. (№ 1339 від 14.09.2010 р.; № 174 від 11.02.2011 р.; № 713/050 від 24.04.2012 р.; № 1462/050 від 21.08.2012 р.; № 1462 від 21.08.2012 р.).

Проте, як встановив суд належного реагування на вимоги позивача зі сторони відповідача не було і станом на день подання позову заборгованість відповідача за Кредитним договором № 22/Т/08/Ю від 21.07.2008 р. складала 60 760,83 дол. США, з яких 48 366,63 дол. США - заборгованість по кредиту та 12 394,20 дол. США - заборгованість по відсотках.

За порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом позивачем, на підставі п. 7.1. Договору та із врахуванням положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно уточненого розрахунку, який подано в канцелярію суду із заявою про уточнення позовних вимог (вх. № 218/14 від 21.01.2014 р.) сума пені за порушення строків повернення кредиту за період з 01.07.2012 р. по 01.06.2013 р. становить 3 657,31 грн., сума пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом - 6 027,57 грн.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги (із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 218/14 від 21.01.2014 р.) підлягають до задоволення частково, з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Кредитного договору № 22/Т/08/Ю від 21.07.2008 р., у відповідності до умов яких відповідачу було надано кредит у вигляді відкличної поновлювальної кредитної лінії з лімітом заборгованості у розмірі 100 000,00 доларів США, терміном до 20.07.2009 р.

За умовами Додаткового договору № 3 від 17.07.2009 р. зменшено ліміт заборгованості до 60 000,00 дол. США , термін користування кредитом продовжено до 16.07.2010 р.

Згідно визначення ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до п. 4.2.1. Договору відповідач зобов'язався здійснювати своєчасне повернення кредиту, сплачувати нараховані проценти, використати кредит за цільовим призначенням та виконувати всі інші зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені цим Договором.

Проте, як встановлено в процесі розгляду справи, договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом відповідач належно не виконав. Неодноразові листи-звернення позивача із вимогами про повернення кредитних коштів залишені відповідачем без належного реагування. Станом на день подання позову заборгованість відповідача за Кредитним договором № 22/Т/08/Ю від 21.07.2008 р. складала 60 760,83 дол. США, з яких 48 366,63 дол. США - заборгованість по кредиту та 12 394,20 дол. США - заборгованість по відсотках.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 7.1. Кредитного договору передбачено, що за порушення строків погашення заборгованості за Кредитним договором та/або строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісій позивач має право нараховувати відповідачу неустойку в розмірі подвійної процентної ставки, що визначена п. 1.1.3. цього Договору, від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Суд встановив, що пеню позивач нарахував у відповідності до положень ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» - у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Однак, перевіривши розрахунок пені, наданий із заявою про уточнення позовних вимог (вх. № 218/14 від 21.01.2014 р.), суд встановив, що суму пені по прострочених відсотках позивачем визначено не вірно, оскільки не враховано те, що 2012 рік був високосним та містив 366 днів, а також те, що з 10.06.2013 р. облікова ставка НБУ становила 7 %, а не 7,5 %

Згідно здійсненого судом перерахунку до стягнення з відповідача підлягає пеня в розмірі 9 640,45 грн. , з яких 3 647,32 грн. - пеня за порушення строків повернення кредиту та 5 993,13 грн. - пеня за прострочення сплати відсотків за користування кредитом.

В частині стягнення 44,43 грн. пені суд відмовляє.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доводів позивача не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за Кредитним договором № 22/Т/08/Ю від 21.07.2008 р. суду не надав.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позивачем зменшено позовні вимоги до 495 346,19 грн. , суд, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету 1 498,81 грн. судового зору.

На підставі наведеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст.4-3, 22, 33, 43, 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова компанія "Ексклюзивбуд" (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. М. Павлика, 64. Ідентифікаційний код 33678478) на користь Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, 41. Ідентифікаційний код 19357489) 48 366,63 дол. США заборгованості по кредиту (що станом на 01.07.2013 р. по курсу НБУ становить 386 594,47 грн. ); 1 2 394,20 дол. США заборгованості по відсотках (що станом на 01.07.2013 р. по курсу НБУ становить 99 066,84 грн.) ; 3 647,32 грн. пені за порушення строків повернення кредиту; 5 993,13 грн. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом; 9 906,04 грн . судового збору.

3. В решті частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству «Брокбізнесбанк» (03057, м. Київ, пр-т. Перемоги, 41. Ідентифікаційний код 19357489) 1 498,81 грн. судового зору, сплаченого Платіжним дорученням № льв742/авт від 10.07.2013 р.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 08.02.2014 р.

Суддя Ділай У.І.

Суддя Петрашко М.М.

Суддя Сухович Ю.О.