Рішення

від 04.02.2014 по справі 914/4833/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 р. Справа № 914/4833/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Україна»,

м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалерея»,

м. Львів

про: стягнення 26 798,93 грн.,

Суддя Долінська О.З.

При секретарі Вашкевич Н.І.

За участю представників:

позивача: Любич С.О. - дов. № б/н від 16.12.2013 року,

відповідача: не з'явився.

Представникам сторін роз'яснено їхні права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалерея» про стягнення 26 798,93 грн. заборгованості. Ухвалою від 30.12.2013 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.01.2014р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору поставки №ЕТ24560 від 03.12.2012 р. несвоєчасно та не в повному обсязі оплатив за поставлений товар позивачу, внаслідок чого виникла в відповідача перед позивачем основна заборгованість у сумі 25 212,25 грн. Крім того, відповідачу нараховано 263,26 грн. - 3% річних, 25,20 грн. - інфляційних втрат та 1298,22 грн. пені.

23.01.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить: стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалерея» основну суму заборгованості 25 212,25 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.01.2014 року у даній справі, заява позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом, оскільки вона не протирічить діючому законодавству, не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 22 ГПК України.

Розгляд справи відкладався з підстав викладених в ухвалах суду, що містяться в матеріалах справи.

В судове засідання 04.02.2014 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 23.01.2014 року виконав, просить позов задоволити і стягнути з відповідача на користь позивача 25 212,25 грн. основної заборгованості та судові витрати.

В судове засідання 04.02.2014 р. представник відповідача не з'явився, незважаючи на те, що належним чином та завчасно був повідомлений про час та місце розгляду справи судом, про що містяться докази в матеріалах справи, причин неявки не повідомив, відзиву не подав, вимоги ухвали суду від 23.01.2014 року не виконав.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення, в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку, може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Ухвали суду надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства, ухвала про порушення отримана відповідачем про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №0864572 від 02.01.2014 року та №0864571 від 09.01.2014 року.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, Відповідача зобов'язувалось надати всі докази в обгрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч. 1 та 2 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності . Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Враховуючи вищенаведене, слід зазначити, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обгрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 04.02.2014 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, оглянувши оригінали документів, проаналізувавши матеріали справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Між сторонами укладено від 03.12.2012 року Договір поставки №ЕТ24560 (надалі - договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов'язується, поставити та передати у власність Покупця (відповідач у справі) запасні частини та інші супутні товари для транспортних засобів (автомобілів) марки SEAT надалі іменується - «Товар», найменування, кількість, ціна та комплектність якого вказується в рахунках-фактурах та підтверджується в видаткових накладних на Товар, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити Товар відповідно до рахунків-фактур.

Пунктом 2.1. Договору, ціна товару, що постачається згідно цього Договору, встановлюється в гривнях України та вказується Сторонами у рахунках-фактурах на день підтвердження замовлення. Підтвердженням замовлення є виставлення рахунку-фактури Постачальником. Ціна товару вказана сторонами в рахунку-фактурі є дійсною протягом строку, визначеного для оплати Товару покупцем, згідно умов цього Договору, якщо інше не зазначено в самому рахунку-фактурі або окремо письмово погоджено Сторонами.

Ціни на товар діють на день підтвердження замовлення та відображаються постачальником в рахунках-фактурах (п. 2.2. Договору).

Відповідно до умов Договору (ст. 4) Позивач передав, а Відповідач прийняв в повному обсязі та без зауважень визначені рахунками-фактурами Товари, а саме:

1) за рахунком-фактурою №20046493 від 13.03.2013 року Товар передано Відповідачу за видатковою накладною №20046493 від 13.03.2013 року на суму 20 774,71 грн. Товар було отримано Відповідачем через перевізника (ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна») 14.03.2013 року за товарно-транспортною накладною №58928.

2) за рахунком-фактурою №20046593 від 15.03.2013 року Товар передано Відповідачу за видатковою накладною №20046593 від 15.03.2013 року на суму 324,90 грн. Товар було отримано Відповідачем через перевізника (ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна») 17.03.2013 року за товарно-транспортною накладною №60300.

3) за рахунком-фактурою №20046926 від 26.03.2013 року Товар передано Відповідачу за видатковою накладною №20046926 від 26.03.2013 року на суму 4 112,64 грн. Товар було отримано Відповідачем через перевізника (ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна») 27.03.2013 року за товарно-транспортною накладною №63334.

Згідно п.п.5.1.-5.4. Договору, Покупець проводить оплату Товару не пізніше 10 (десяти) календарних днів з дня виставлення Постачальником рахунку-фактури. Оплата Покупцем Товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, єдиним платежем, в сумі ціни товару, що зазначена в рахунку-фактурі. Днем оплати Товару є день зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Зарахування зустрічних однорідних зобов'язань Сторін в рахунок сплати Покупцем Товару за цим Договором допускається за письмовою згодою Сторін та про доводиться шляхом укладення Сторонами Акту зарахування. У випадку несплати Покупцем Товару в строк, встановлений п. 5.1 цього Договору, Постачальник без додаткового погодження з Покупцем на власний розсуд має право: - зупинити замовлення та/або майбутні поставки Товару Покупцю за цим Договором, та/або - здійснювати майбутні поставки Товару Покупцю за умови отримання від Покупця 100% передплати за замовлений товар.

Відповідно до п. 6.2. Договору, термін та умови гарантії на Товар наведені у директивах виробника. Термін гарантії на Товар обчислюється з дати продажу Товару кінцевому споживачу. Підписання цього Договору, Покупець підтверджує, що він ознайомлений з директивами виробника по гарантії та має доступ до їх оновлень.

Пунктом 7.1 Договору, претензії Покупця щодо стану Товару приймаються і розглядаються Постачальником, за умови дотримання Покупцем умов та порядку приймання-передачі Товару та строків пред'явлення претензій, що погоджені Сторонами в цьому Договорі.

Однак, відповідач в порушення умов зазначеного Договору, до сьогоднішнього дня не оплатив отриманий товар, в зв'язку з чим має основну заборгованість перед Позивачем, яка підтверджена вищезазначеними документами та становить 25 212,25 грн.

Зважаючи на наявну заборгованість, Позивач 06.08.2013 року направив на адресу Відповідача Претензію№752 від 05.08.2013 року з вимогою погасити заборгованість (Додаток №5 до Позовної заяви). Зазначена Претензія була направлена Позивачем на адресу місцезнаходження Відповідача на поштові адреси, що зазначені в Договорі, про що свідчать Декларація №14-36627 та №14-0036625, що повернулись без вручення за підстав відсутності за ними Відповідача. В подальшому, 12.08.2013 року вказана претензія була направлена на фактичну адресу Відповідача (вул. Козацька, 1А, с. Минай, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.), що була отримана представником Відповідача - Гавринець О.Р. 13.08.2013 року, про що свідчить декларація №14-0036609. Проте, до сьогоднішнього дня Відповідач не надав відповідь на отриману Претензію та не погасив наявну заборгованість.

У визначеному законом порядку Відповідач не заперечив проти заявленого позову (відзиву не подав) і протилежного суду не довів письмовими, належними і допустимими доказами.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, вказує на те, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так як у даній справі судове рішення прийнято на користь позивача, то в силу приписів ст. 49 ГПК України, судовий збір слід покласти на відповідача.

23.01.2014 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить: стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалерея» основну суму заборгованості 25 212,25 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач отримав Товар на загальну суму 25 212,25 грн., що підтверджується: 1) рахунком-фактурою №20046493 від 13.03.2013 року за видатковою накладною №20046493 від 13.03.2013 року на суму 20 774,71 грн. через перевізника (ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна») 14.03.2013 року за товарно-транспортною накладною №58928; 2) рахунком-фактурою №20046593 від 15.03.2013 року за видатковою накладною №20046593 від 15.03.2013 року на суму 324,90 грн. через перевізника (ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна») 17.03.2013 року за товарно-транспортною накладною №60300;

3) рахунком-фактурою №20046926 від 26.03.2013 року за видатковою накладною №20046926 від 26.03.2013 року на суму 4 112,64 грн. через перевізника (ТОВ «КАТ Карго Лоджістікс Україна») 27.03.2013 року за товарно-транспортною накладною №63334. Сума заборгованості підтверджується також актом звірки взаєморозрахунків, наданими позивачем суду з доказом відправки його відповідачу. Відповідач в свою чергу не подав суду підписаний акт звірки взаєморозрахунків з позивачем, а також жодних доказів на підтвердження свого відзиву у даній справі.

Таким чином сума позову станом на 04.02.2014 р. складає 25 212,25 грн.

Відповідач не може бути звільненим від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання згідно вимог п.1 ст. 625 Цивільного кодексу України.

З врахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 25 212,25 грн. основної заборгованості підлягають до задоволення.

Так як, спір виник з вини відповідача, то згідно ст. 49 ГПК України судовий збір в сумі 1 720,50 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 526, ст.527, ст. 530, ст.610, ст. 612, ст.655, ст. 692, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автогалерея» (адреса: 79034, м. Львів, вул. Луганська, 18, ідентифікаційний код 35968865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Україна» (адреса: 02660, м. Київ, вул. Колекторна, 1, ідентифікаційний код 35291194) 25 212,25 грн. основної суми заборгованості та 1720,50 грн. витрат понесених на сплату судового збору.

3. Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.02.2014 р.

Суддя Долінська О.З.