Постанова

від 05.02.2014 по справі 812/335/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 10.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/335/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Каюди А. М.,

при секретарі: Опейкіній Є.А.,

за участю:

представника позивача: Зражаєвої В.М. (довіреність від 08.01.2013 №103/08-08)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Картон-пак» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1385,89грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Картон-пак» в якому позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1385,89грн. Заборгованість виникла внаслідок несплати товариством узгодженого грошового зобов'язання зі сплати страхових внесків що визначена в вимозі Пенсійного фонду про сплату боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в адміністративному позові, просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, судом було здійснено заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та дату розгляду справи, а саме направлено копію ухвали про відкриття провадження по справі разом з судовою повісткою на адресу місце реєстрації підприємства, а саме, Луганська область, смт. Новоайдар, провул. Сінний,4. Однак конверт з вказаним відправленням було повернуто на адресу суду без вручення адресату, з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 20).

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Картон-пак» зареєстровано в якості юридичної особи 19 вересня 2001 року. (а.с.5-7,8) На час розгляду справи підприємницьку діяльність відповідача не припинено.

Відповідно до матеріалів справи, в якості платника страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким нормативним актом що регулював вищезазначені правовідносини є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Страхувальниками відповідно до статті 14 цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Також відповідно до статті 20 вказаного Закону обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 6 ст. 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-I «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2013 між УПФУ в Ленінському районі м. Луганська та УПФУ в Новоайдарському районі Луганської області було складено акт передачі №9909/03-1. Відповідно до вказаного акту визначено, що в зв'язку з переходом на облік як платника страхових внесків підприємства відповідача до УПФУ в Новоайдарському районі, останнім прийнято до заліку заборгованість ТОВ «Картон-пак» зі сплати страхових внесків що складає станом на 14.06.2013 в сумі 1667,49грн. (а.с.9) Вказана сума недоїмки рахувалась за ТОВ «Картон - пак» станом на 2008 рік, що підтверджується карткою особового рахунку. (а.с.10-11)

Стаття 106 Закону №1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до наведеної норми, Управлінням Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на адресу відповідача було надіслано вимогу №Ю-1536 від 01 жовтня 2013 року про сплату боргу який утворився за відповідачем як платником страхового внеску станом на 01.10.2013 на загальну суму 1667,49 грн. Вимога про сплату боргу №Ю-1536 від 01 жовтня 2013 року направлена на адресу відповідача поштою, однак поштове відправлення було повернуто на адресу управління без вручення адресату. (а.с.16)

Відповідно до пункту 8.3. та пункту 8.4. Постанови Пенсійного фонду № 21-1, 19.12.2003 «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити зазначені у вимозі суми. Якщо страхувальник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли неможливо вручити страхувальнику вимогу поштою у зв'язку з його відсутністю за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб страхувальника за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб страхувальника прийняти вимогу, вимога вважається врученою страхувальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Сторонами до суду не надано даних щодо оскарження вказаної вимоги відповідачем, недоїмка в добровільному порядку боржником не сплачена.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено що частково суму недоїмки зі сплати страхових внесків ТОВ «Картон - пак» в розмірі 281,60грн. було стягнуто з відповідача в судовому порядку. Так, на наданий час, рішення про стягнення коштів перебуває на примусовому виконанні у Ленінському відділі ДВС Луганського МУЮ, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження від 20.05.2013 ВП №38001609. (а.с.13)

З урахуванням викладеного на час звернення позивача до суду з даним позовом за ТОВ «Картон - пак» рахується недоїмка в сумі 1385,89грн., що складає різницю між загальною сумою недоїмки яка рахувалась за відповідачем та сумою що вже була стягнута в судовому порядку (1667,49-281,60=1385,89), що підтверджується матеріалами справи.

Пункт 15 статті 106 Закону України №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Оскільки на час судового розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1385,89грн., яка в добровільному порядку страхувальником не сплачена, що підтверджується матеріалами справи, позов Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області визнається судом обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Картон-пак» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1385,89грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Картон-пак» (93500, Луганська область, смт. Новоайдар, провул. Сінний, 4, код 31673698) на користь Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області (93500, Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Пролетарська,20) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1385,89грн. (одна тисяча триста вісімдесят п'ять гривень 89 коп.)

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 10 лютого 2014 року.

Суддя А.М. Каюда