Рішення

від 04.02.2014 по справі 910/24698/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24698/13 04.02.14 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашрезерв"

про стягнення штрафу в розмірі 34 000,00 грн. та пені в розмірі 34 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Новицький М.З. - представник за довіреністю № 08-13/336 від 27.01.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашрезерв" про стягнення штрафу в розмірі 34 000,00 грн. та пені в розмірі 34 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №73-рш від 30.05.2013 р. у справі №29-02/2013 накладено штраф на відповідача за порушення законодавства про захист економічної конкуренції та останній станом на момент звернення до суду його не сплатив.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.01.2014 року.

В судове засідання 20.01.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали від 23.12.2013 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, але 15.01.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на часткове виконання вимог ухвали суду від 23.12.2013 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.01.2014 року розгляд справи відкладено на 04.02.2014 року.

В судове засідання 04.02.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 23.12.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивач позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України, і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Статтею 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ч. 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно з статтею 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення немає можливості, зокрема, внаслідок відсутності посадових чи уповноважених представників суб'єкта господарювання за відповідною юридичною адресою, - рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача). Рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №73-рш від 30.05.2013 року у справі № 29-02/2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на відповідача накладено штраф у розмірі 34 000,00 грн. за вчинення порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді анти конкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю послуг з технічного обслуговування і ремонту верстатів, що проводилися Державним підприємством «Одеська залізниця» у 2012 році.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач опублікував інформацію про прийняте 30.05.2013 року рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №73-рш у справі № 29-02/2013 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в газеті «Хрещатик» №90(4297) від 02.07.2013 року, а також докладна інформація про прийняте рішення була розміщена на офіційному веб-сайті Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України www.amc.gov.ua .

Враховуючи приписи частини 1 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення в офіційному друкованому органі.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем штрафу є 12.09.2013 р. (02.07.2013 р. + 10 днів, + 2 місяці).

Відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Частиною 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час звернення до суду, а також на час розгляду справи по суті, відповідач штраф, накладений рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не сплатив. При цьому, рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №73-рш від 30.05.2013 року у справі № 29-02/2013 є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього вищезазначеним рішенням, у строк, визначений частиною 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Враховуюче вищезазначене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 34 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 13.09.2013 року по 16.12.2013 року в розмірі 34 000,00 грн.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у Господарському кодексі України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу , накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Суд погоджується з розрахунком суми пені, наданого позивача, та у зв'язку з цим вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 34 000,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012, № 5515-VI, з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 147,00 грн.

Ціна позову становить 68 000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 1 720,50 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

За таких обставин, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 1 720,50 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст 34, 44, ч. 2 ст. 49 ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашрезерв" (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, будинок 119, офіс 204, ідентифікаційний код: 37133342) до Держаного бюджету на рахунок ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011, р/р 31111106700008, код за бюджетним класифікатором 22030001 вид платежу «Адміністративні штрафи та інші санкції» символ банку 106 Державний бюджет, штраф в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп., та пеню в сумі 34 000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Реммашрезерв" (03039, м. Київ, проспект Червонозоряний, будинок 119, офіс 204, ідентифікаційний код: 37133342) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 10.02.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий