Постанова

від 16.01.2007 по справі 7/647ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/647ад

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Луганської області

91016, м.Луганськ

пл.Героїв ВВВ 3а

тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ

СУД

Луганской области

91016, г.Луганск

пл.Героев ВОВ 3а

тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.01.07                                                                                 Справа № 7/647ад.

м. Луганськ

Суддя господарського суду Луганської області Калашник Т. Л., при секретарі судового засідання Добрицькій Я.В., розглянувши матеріали справи за позовом

Прокурора м. Антрацит в інтересах управління Пенсійного фонду України в м.Антрацит, Луганської області

до Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області

про стягнення  2819 грн. 76 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача –Жданова А.В., довіреність № 1 від 02.01.07;

від відповідача –Щербаков А.О., довіреність № 14 від 02.01.07;

прокурор –Кострицька М.В., посвідчення № 167 від 20.12.06.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про відшкодування у порядку регресу за рахунок відповідача 2819 грн. 76 коп., витрачених на пенсійне забезпечення гр. Ульянченко І.Г.,  внаслідок отриманого професійного захворювання та просить поновити строки позовної давності.

В обґрунтування наявності поважної причини щодо пропуску строку позовної давності позивачем доведено наступне:

В період  з 01.04.01 (набрання чинності Закону України “Про порядок погашення  зобов‘язань  платників  податків перед  бюджетами та державними  цільовими фондами”) склалася ситуація, коли  відділи державної виконавчої служби не приймали до виконання відповіді на претензії про визнання пред‘явлених сум. А, в свою чергу, в господарському суді склалася  практика  припиняти провадження у справі стосовно позовних вимог на суми, що визнані відповідачем, відповідно до п.1 ст.80 ГПК України.

Оскільки урядом України  приймаються заходи  по збільшенню розміру  трудових пенсій, погашення заборгованості  до Пенсійного фонду України є дуже гострим  соціальним питанням  забезпечення  життєвих умов людей похилого віку. Тому наслідком  неперерахування коштів підприємствами та організаціями до Пенсійного фонду України є порушення інтересів держави, а також соціально незахищеної категорії населення –пенсіонерів.

Більшість підприємств  досить тривалий час під різноманітними  причинами  ухиляються  від відшкодування у порядку регресу  до Пенсійного фонду  виплачених сум на пенсійне  забезпечення, а інваліди та люди похилого  віку мають  лише одне джерело існування, а саме:  кошти пенсійного забезпечення, виплати яких здійснюються  з Пенсійного  фонду України.

Стягнення у судовому порядку ускладнюються тією обставиною, що позовні заяви необхідно оформлювати по кожному пенсіонеру окремо, а не по загальному залишку заборгованості по підприємству.

Відповідач відзивом  від 15.01.07 № 10/22  позовні вимоги відхилив, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності та просить розглянути позовну заяву за наявними в справі матеріалами.                    

            Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

З матеріалів справи вбачається, що  Ульянченко І.Г., працюючи тривалий час на Шахті ім. 50-річчя Радянської України, отримав професійне захворювання та належним чином був визнаний інвалідом 2 групи.

Наявність правонаступництва відповідача ДП “Антрацит” відносно підприємства на якому стався нещасний випадок підтверджено матеріалами справи.

Наявність професійного захворювання підтверджено матеріалами справи, у тому числі витягом із огляду у ВТЕК  № 110286 від 20.07.77,  витягом із огляду у МСЕК  серії МСЕ № 138136 від 02.12.93 та іншими матеріалами справи.

Внаслідок отриманого професійного захворювання, гр. Ульянченко І.Г. за період з  01.07.96 по 31.05.99 виплачена пенсія у сумі  2819 грн. 76 коп., яка підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Відповідач заперечує проти позову  з підстав, викладених вище.

Оцінивши доводи сторін, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення  з огляду на наступне.

Позивачем доведено суду виникнення зобов'язання відповідача щодо відшкодування сум виплаченої пенсії відповідно до ст. 460 Цивільного кодексу УРСР ( який діяв на час нарахування на виплати пенсії).

Враховуючи обов'язковий характер відшкодування сум пенсії, виплаченої позивачем, соціальну значимість цих платежів, та насамперед, діючий у  період виникнення спірної заборгованості порядок відшкодування сум виплаченої пенсії, скасування картотеки відповідно до п. 19.3 ст.19 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а також факт визнання суми боргу відповідачем  в досудовому порядку,  суд відповідно до ст. 80 Цивільного кодексу Української РСР 1963 р. визнає  поважною причину пропуску строку  позовної давності та клопотання позивача щодо поновлення строку позовної давності таким, що підлягає до задоволення.

Посилання відповідача на безпідставність нарахування пенсії судом відхиляється за необгрунованістю та спростовується матеріалами справи.

За таких обставин позов слід задовольнити.

 Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що повний текст постанови буде виготовлений та підписаний у п'ятиденний строк.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

      п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ДП “Антрацит” м. Антрацит, вул. Ростовська, 38, код 32226065 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Антрацит, м. Антрацит, Луганської області, вул. Радянська,19, р/р 25604301728 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код 21792353 - борг у сумі  2819 грн. 76 коп.

Постанова  набирає законної сили після  закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку  подається  заява.  Обґрунтування  мотивів  оскарження  і вимоги до суду апеляційної інстанції  викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про  апеляційне  оскарження  та  апеляційна  скарга подаються до адміністративного суду  апеляційної  інстанції  через суд  першої  інстанції,  який  ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно  надсилається  особою,  яка  її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення,  а в разі   складення   постанови  у  повному  обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення  в  повному  обсязі. Апеляційна  скарга  на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти  днів  після  подання  заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо скарга подається  у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 20.01.07.

Суддя                                                                                Т. Л. Калашник