Рішення

від 03.02.2014 по справі 914/4562/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2014 р. Справа № 914/4562/13

За позовом:Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», м. Львів; до відповідача:Приватного підприємства «Компанія «Астра», м. Львів; про:відшкодування витрат по земельному податку Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача: від відповідача:Джус Б.Г. - провідний юрисконсульт ЛМКП «Львівтеплоенерго» (довіреність № 16 від 12.07.2012р.); Гулін Ю.О. - представник (довіреність б/н від 13.12.2013р.).

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового процесу не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

03.12.2013р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до Приватного підприємства «Компанія «Астра» про відшкодування витрат по земельному податку.

Ухвалою суду від 04.12.2013р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 16.12.2013р.

16.12.2013р. на адресу суду від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, якою ЛМКП «Львівтеплоенерго» просило суд стягнути з відповідача 10 052,39 грн. в якості відшкодування витрат по сплаті земельного податку за Договором оренди нерухомого майна № П-119 від 01.06.2006р.

Ухвалою від 16.12.2013р. вказана заява прийнята судом до розгляду, оскільки така не суперечить законодавству, не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів та подана до винесення рішення по справі.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання 03.02.2014р. з'явився, позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог підтримав, просив суд позов задоволити повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.06.2006р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та ПП «Компанія «Астра» було укладено Договір оренди нерухомого майна № П-119, відповідно до якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове, платне користування нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, 41а, загальною площею 119,2 м 2 . 11.06.2007р. між сторонами Договору підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, якою Договір доповнено пунктами 5.11., 5.12. згідно яких орендар сплачує на розрахунковий рахунок орендодавцю суму витрат, сплаченого останнім податку за земельну ділянку починаючи з 01.06.2006р. по термін дії договору в повному обсязі. Підставою для сплати витрат орендаря земельного податку є розрахунок наданий орендодавцем, який є невід'ємною частиною даного договору. Однак, незважаючи на це, витрати по сплаті позивачем земельного податку за період з січня 2012р. по липень 2013р., відповідачем відшкодовані не були, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 10 052,39 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.2014р. з'явився, проти позову заперечив, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Заперечення обґрунтовує тим, що умовами Договору не передбачено обов'язку орендаря відшкодовувати витрати позивача по сплаті земельного податку, натомість Додаткова угода № 1 до Договору, на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог не підписана директором ПП «Компанія «Астра». Також наголосив на тому, що помилкова оплата, яка була здійснена відповідачем 09.12.2008р. не може вважатися прийняття пропозиції укласти додаткову угоду, а відтак підстав для відшкодування позивачу витрат пов'язаних з оплатою земельного податку немає. Крім цього, зазначив, що навіть у випадку підписання Додаткової угоди №1 до Договору, заборгованість по сплаті земельного податку, яка б могла виникнути за період з 01.01.2012р. по 01.08.2013р. це 4 366,58 грн., оскільки нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 529 073,51 грн., відповідно розмір земельного податку за рік складає 5 290,73 грн., за місяць - 229,82 грн. з ПДВ.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.06.2006р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» (надалі - Позивач) та ПП «Компанія «Астра» (надалі - Відповідач) було укладено Договір оренди нерухомого майна № П-119 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору орендодавець (позивач) на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.07.200р. за № 308 та дозволу наданого Управлінням комунального майна Львівської міської ради - лист № 2-353/12 від 06.03.2006р. передає, а орендар приймає в строкове, платне користування нерухоме майно (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі ЛМКП «Львівтеплоенерго» як балансоутримувача. Об'єктом оренди є нежилі приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Лінкольна, 41а, загальною площею 119,2 кв.м., у т.ч.: 1-ий поверх з індексами приміщень № 4;5;6;7;8;9;10;11;І; 2-ий поверх з індексами приміщень № 12;13;14;І; відповідно до даних технічного паспорта БТІ від 07.03.2001р. за № б/н.

Цільове призначення об'єкта оренди - для проведення робіт по технічному обслуговуванню ліфтів (розділ 2 Договору).

Судом встановлено, що об'єкт оренди є частиною нерухомого майна розташованого на земельній ділянці, загальною площею 0,0476га, кадастровий № 4610137500:06:001:0040 на яку позивачу 08.12.2010р. видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 180123.

Положеннями п.п. 3.1.-3.2. Договору передбачено, що приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та орендодавцем. Сторони повинні передати об'єкт оренди по акту приймання-передачі на дату підписання даного Договору.

Факт передачі об'єкта Договору позивачем та прийняття його відповідачем підтверджується наявним в матеріалах справи Актом приймання-передачі оренди майна ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 01.06.2006р.

Згідно приписів пункту 5.1., 5.2. та 5.8. Договору сторони погодили, що розмір орендної плати за об'єкт оренди визначається відповідно до чинної на момент укладення даного Договору Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова, затв. ухвалою міської ради № 2143 від 31.03.2005р. «Про внесення змін до ухвали міської ради від 31.10.2002 року № 98 «Про затвердження методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Львова». Орендна плата за перший місяць (червень) становить 659 грн. 12 коп. без ПДВ. До орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.

Пунктом 7.11. Договору визначено, що орендар зобов'язується здійснювати плату за землю, згідно з рішенням виконавчого комітету ЛМР від 05.06.1998р. № 324.

З матеріалів справи вбачається, що 11.06.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову Угоду № 1 до Договору, відповідно до якої Договір доповнено п. 5.11. та п. 5.12. наступного змісту: «Орендар сплачує на розрахунковий рахунок орендодавцю суму витрат, сплаченого останнім податку за земельну ділянку починаючи з 01.06.2006р. по термін дії договору в повному обсязі. Підставою для сплати витрат орендаря земельного податку є розрахунок наданий орендодавцем, який є невід'ємною частиною даного договору».

Вказана Додаткова угода підписана директором ЛМКП «Львівтеплоенерго» Марчаком І.І. та скріплена печаткою ПП «Компанія «Астра», справжність котрої відповідачем не заперечується.

Як пояснили в судовому засіданні представники сторін, 31.07.2013р. дія Договору за згодою сторін була припинена.

З матеріалів справи, а саме Акту приймання-передачі від 31.07.2013р. вбачається, що об'єкт оренди повернений відповідачем орендодавцю в належному санітарно-технічному стані 31.07.2013р. Зазначений Акт підписаний директором ЛМКП «Львівтеплоенерго» Пакіжом С.П. та директором ПП «Компанія «Астра» Салом В.Ф., а також скріплений печатками сторін Договору.

З Розрахунків, які є невід'ємними частинами Додаткової Угоди №1 вбачається, що суми витрат земельного податку, які підлягають сплаті за 2012 р. по вул. Лінкольна, 41а складають 6 348,88 грн., за 2013р. - 6 348,88 грн.

Як вбачається з Додатку 1 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012р. одним з об'єктів оподаткування за який позивачем сплачувався земельний податок являється земельна ділянка по вул. Лінкольна, 41а, загальною площею 206,7800 м 2 , кадастровий № 4610137500:06:001:0040. Ця ж земельна ділянка вказана і в Додатку 1 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013р.

Позивачем було представлено рахунки, які виставлялися відповідачу з метою оплати останнім понесених ЛМКП «Львівтеплоенерго» витрат по сплаті земельного податку.

На підтвердження факту понесення витрат по сплаті земельного податку за земельну ділянку площею 206,78 м 2 позивачем долучено також платіжні доручення за період з січня 2012р. по липень 2013р.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що на виконання умов Договору, позивачем неодноразово виставлялися відповідачу рахунки для відшкодування сплаченого ЛМКП «Львівтеплоенерго» земельного податку за Договором. Однак, за весь період дії Договору, відповідачем було внесено лише один платіж в якості відшкодування витрат позивача по сплаті земельного податку, у розмірі 919,78 грн. (09.12.2008р.), що підтверджується долученою до матеріалів справи банківською випискою по рахунку. Натомість, за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р. жодних проплат в якості відшкодування витрат позивача по сплаті земельного податку за Договором, відповідачем внесено не було. Також, у зв'язку з тим, що дія Договору припинилася 31.07.2013р., позивачем перераховано витрати по сплаті земельного податку за 2013р., які в сукупності з витратами понесеними за 2012р. дорівнюють 10 052,39 грн.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Частиною 6 ст. 283 ГК України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог частини 2 статті 11 ЦК України та ст.174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Так, нормами статті 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

11.06.2007р. між позивачем та відповідачем укладено Додаткову Угоду №1, якою Договір доповнено п. 5.11. та п. 5.12. наступного змісту: «Орендар сплачує на розрахунковий рахунок орендодавцю суму витрат, сплаченого останнім податку за земельну ділянку починаючи з 01.06.2006р. по термін дії договору в повному обсязі. Підставою для сплати витрат орендаря земельного податку є розрахунок наданий орендодавцем, який є невід'ємною частиною даного договору».

При цьому, суд не бере до уваги твердження представника відповідача щодо недійсності Додаткової угоди №1 до Договору, оскільки вона не була підписана директором ПП «Компанія «Астра», а також твердження, що грошові кошти у розмірі 919,78 грн., які були перераховані відповідачем на рахунок позивача 09.12.2008р. із зазначенням призначення платежу - «Відшкодування земельного податку, згідно дод. угоди №1 та дод. від 11.06.2007р., в т.ч. ПДВ 153,29 грн.» сплачені помилково, зважаючи на наступне.

Відповідачем жодних доказів помилковості перерахунку коштів у розмірі 919,78 грн. в суд не пред'явлено.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що Додаткова угоди №1 до Договору скріплена оригіналом печатки підприємства, що є свідченням його дійсності, оскільки згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, скріплюється печаткою.

Крім цього, як зазначив ВГС України в 3.4. Постанови Пленуму від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.).

З огляду на викладене, враховуючи подальше схвалення Додаткової угоди №1 до Договору, шляхом здійснення часткової оплати, суд не знаходить підстав вважати її недійсною.

Як вбачається з матеріалів справи, приміщення, які виступали об'єктом оренди знаходяться в будинку № 41а по вул. Лінкольна у м. Львові, який в свою чергу розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0476 га, кадастровий № 4610137500:06:001:0040 на яку позивачу 08.12.2010р. видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 180123.

Згідно положень ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу); землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (підпункт 14.1.72.-14.1.73. ст. 14 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Так, підпунктом 271.1.1. ст. 271 ПК України передбачено,що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 Ухвали Львівської міської ради від 29.12.2011р. № 1065 «Про звільнення у 2012 році львівських комунальних підприємств від сплати земельного податку» та Ухвали Львівської міської ради від 27.12.2012р. № 2011 «Про звільнення у 2013 році львівських комунальних підприємств від сплати земельного податку» львівські комунальні підприємства у 2012 та 2013р.р. звільнені від сплати земельного податку у частині платежів за земельні ділянки, що використовуються ними за цільовим призначенням , згідно з переліком (додається).

Однак, приписами пункту 284.3. ст. 284 ПК України встановлено, якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини,податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території.

Отже, із врахуванням п. 5.11. Договору (яким було доповнено Договір на підставі Додаткової угоди №1) та наведених законодавчих положень судом встановлено, що у відповідача як орендаря за Договором виник обов'язок по відшкодуванню позивачу сум, сплаченого ним земельного податку за земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оренди, пропорційно площі займаних ним приміщень.

Як вбачається з Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.10.11р. № 40/01-15/5049-68 загальна площа земельної ділянки по вул. Лінкольна, 41а у м. Львові складає 476м 2 , нормативна грошова оцінка такої ділянки становить 316 654,24 грн.

З технічного паспорта на будівлю літ. Б-2 по вул. Лінкольна, 41а вбачається, що загальна площа будівлі за вказаною адресою дорівнює 274,4м 2 . Натомість, в пункті 1.1. Договору та Акті приймання-передачі оренди майна ЛМКП «Львівтеплоенерго» від 01.06.2006р. зазначається, що загальна площа приміщень, які передаються в оренду складає 119,20м 2 , що за підрахунком суду дорівнює 43,44% від загальної площі будинку (274,40м 2 ) по вул. Лінкольна, 41а у м. Львові.

З долученого до матеріалів справи розрахунку заборгованості вбачається, що площа земельної ділянки, за яку ПП «Компанія «Астра» зобов'язана відшкодовувати витрати позивача по сплаті земельного податку становить 206,78м 2 , виходячи з наступної формули S= загальна площа земельної ділянки (476м 2 ) х площу орендованих відповідачем приміщень (119,20м 2 ) : загальну площу будинку (по вул. Лінкольна, 41а, 274,40м 2 ) = 206,78м 2 .

Також, як прослідковується з наявного в матеріалах справи Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 31.01.12р. № 40/01-15/260-3, нормативна грошова оцінка кв.м. земельної ділянки під забудовою, площею 206,78м 2 по вул. Лінкольна, 41а у м. Львові становить 2 558,63 грн. Відповідно, сума земельного податку за вказану земельну ділянку (з врахуванням приписів ст. 274 ПК України) складатиме 440,42 грн. на місяць без ПДВ (206,78х25,55863:12), а не 440,89 грн., як це зазначив позивач в позовній заяві.

Крім цього, суд бере до уваги той факт, що вказана сума земельного податку повинна сплачуватися позивачу в порядку відшкодування понесених витрат, а тому на дану суму слід нараховувати податок на додану вартість, з огляду на наступне.

В силу положень підпункту «б» п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно приписів підпункту 14.1.185. п. 14.1. ст. 14 ПК України постачання послуг - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Відповідно до п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг .

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір, згідно з вимогами ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, витрати позивача по сплаті земельного податку за Договором (за період з січня 2012р. по липень 2013р.) відповідачем в добровільному порядку відшкодовані не були, такі підлягають стягненню з нього в судовому порядку, в розмірі 10 041,50 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які навів позивач не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов є обгрунтований та підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Беручи до уваги наведене та керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Астра» (79068, обл., м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112; код ЄДРПОУ 30477310) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1; код ЄДРПОУ 05506460) 10 041,50 грн.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Компанія «Астра» (79068, обл., м. Львів, вул. Гетьмана Мазепи, 4/112; код ЄДРПОУ 30477310) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 1; код ЄДРПОУ 05506460) 1 718,61 грн. судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

6. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2014р.

Суддя Крупник Р.В.