Ухвала

від 02.04.2009 по справі к-9767/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

К-9767/08

К-9767/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А

Л А

І М Е Н

Е М   У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009

року                                                                                                   м.

Київ

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

-  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої

Л.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Усенко Є.А.,

при секретарі:

Рустам'яні Е.А.,

за участю

представників:

від позивача -

Дударенка Є.А.,

від відповідача

- Кривобоки Ю.М.,

розглянула у

відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Дайвер» на постанову

Господарського суду м. Києва від 25.04.2006 року та ухвалу Київського

апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року по справі № 49/66-А за

позовом ТОВ «Дайвер» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши

доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення

осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування

судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального

права, колегія:

В С Т А

Н О В И Л А :

Постановою

Господарського суду м. Києва від 25.04.2006 року, залишеною без змін ухвалою

Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2008 року, в задоволені

позову ТОВ «Дайвер» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання

недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Не погоджуючись

із зазначеними судовими рішеннями, позивач 18.07.2008 року звернувся з

касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого

адміністративного суду України від 09.12.2008 року відповідачу поновлено строк

на касаційне оскарження, касаційна скарга 

прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній

скарзі ТОВ «Дайвер» просить скасувати судові рішення та постановити нове - про

відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального та

процесуального права.

Касаційну скаргу

необхідно задовольнити частково, судові рішення - скасувати та направити справу

на новий судовий розгляд з огляду на наступне.

Відмовляючи в

задоволені позовних вимог суди попередніх інстанцій вважали доведеною  неправомірність віднесення позивачем до

складу валових витрат у відповідних звітних періодах суми по договору № 2 від

03.01.2003р.

При цьому, суд

першої інстанції виходив з того, що установчі документи контрагента позивача по

угоді № 2 від 03.01.2003р. - ТОВ «Центр наукових досліджень» рішенням

Дніпровського районного суду міста Києва від 25.02.2004р. визнані недійсними.

Апеляційний суд,

відмовляючи в задоволені апеляційної скарги ТОВ «Дайвер» та залишаючи рішення

суду першої інстанції без змін, вважав встановленим факт порушення позивачем

вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», з посиланням на те, що договір № 2 від 03.01.2003р., визнаний

недійсним постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005

року.

З такими

висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з огляду на наступне.

Як вбачається з

матеріалів справи, на підставі акту перевірки № 7770/23-22942530 від

20.10.2004р. «Про результати позапланової документальної перевірки з питань

правильності віднесення до складу валових витрат сум по угоді від 03.01.2003р.

№ 2, укладеної між ТОВ «Дайвер» та ТОВ «Центр наукових досліджень» за період І,

II, III квартали 2003р. відповідачем було винесено податкове

повідомлення-рішення № 0000081224/0 від 08.11.2005 року, яким позивачу

визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибутку на загальну суму

385420,00 грн., у т.ч. 192710,00 грн. - основного платежу та 192710,00 грн. -

штрафних санкцій.

Зокрема, в

зазначеному акті перевірки податковий орган посилається на порушення позивачем

вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств», а саме, підприємством віднесено до складу валових витрат суму

642300,00 грн., що призвело до зниження податку на прибуток в сумі 192710,00

грн., оскільки договір підряду №2 від 03.01.203 року, а також всі первинні та

розрахункові документи по даній угоді укладались та підписувались директором

ТОВ «Центр наукових досліджень» ОСОБА_2, який не мав на це повноважень.

 Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2003

року між ТОВ «Дайвер» та ТОВ «Центр наукових досліджень» було укладено договір

підряду № 2, за умовами якого ТОВ «Центр наукових досліджень» зобов'язується

виконати підготовку бетонної підлоги під полімерне покриття, а ТОВ «Дайвер»

зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.

Всього за період

січень-серпень 2003р. згідно актів виконаних робіт надано послуг на суму 770822

грн., в т.ч. ПДВ, які сплачені позивачем в повному обсязі.

Відмовляючи

позивачу в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням

Дніпровського районного суду міста Києва від 25.02.2004р. у справі № 2-877/2004

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ТОВ «Центр наукових досліджень», треті особи -

Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація та Державна податкова

інспекція у Дніпровському районі визнані недійсними установчі документи ТОВ

«Центр наукових досліджень, а саме: статут, установчий договір та свідоцтво про

державну реєстрацію ТОВ «Центр наукових досліджень», код ЄДРПОУ 31409608 від

15.03.2001р, реєстраційний номер №05282; свідоцтво № 35589572 від 22.03.2001р.

платника податку на додану вартість.

Ухвалою

Дніпровського районного суду міста Києва від 17.06.2004р. у справі № 2-877/2004

роз'яснено рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25.02.2004р. у

цій справі та зазначено, що визнання недійсними установчих документів ТОВ

«Центр наукових досліджень» тягне за собою недійсність з моменту постановлення

рішення, тобто з 25.02.2004р.

Рішенням

Господарського суду м. Києва від 12.08.2004 року по справі № 25/282 в

задоволенні позову ДПІ у Дніпровському районі м. Києва до ТОВ «Дайвер» та ТОВ

«Центр наукових досліджень» про визнання недійсною угоди № 2 від 03.01.2003р.

відмовлено.

Постановою

Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005 року у справі №

25/282 рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2004 року скасовано та

винесено нове, визнано недійсною угоду № 2 від 03.01.2003р. укладеною між ТОВ

«Дайвер» та ТОВ «Центр наукових досліджень».

Ухвалою Вищого

адміністративного суду України від 15.03.2007 року постанова Київського

апеляційного господарського суду від 13.07.2005 року скасована та залишено в силі

рішення Господарського суду м. Києва від 12.08.2004 року. 

Відповідно до

ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в

адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили,

не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або

особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно зі

визначенням, наведеним в п.5.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку

підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це

сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або

нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт,

послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх

подальшого використання у власній господарській діяльності.

З аналізу

наведеної норми вбачається, що для правильного вирішення питання щодо

правомірності віднесення до складу валових витрати по окремій угоді підлягають

з'ясуванню, зокрема, обставини щодо наявності наміру у платника податку

використовувати отримані по угоді товар (роботи, послуги) у власній

господарській діяльності, а відтак і наявність підстав для віднесення витрат,

пов'язаних з придбанням товарів (робіт, послуг) до валових.

З матеріалів

справи вбачається, що в своєму позові про визнання недійсним податкового

повідомлення-рішення № 0000081224/0 від 08.11.2005 року ТОВ «Дайвер» посилалося

на те, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2005

року, на підставі якої суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у

позивача підстав для віднесення сум по договору № 2 від 03.01.2003р. до складу

валових витрат, була оскаржена позивачем до суду касаційної інстанції,

зазначені обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції.

На час

прийняття  рішення судом апеляційної

інстанції, набрало чинності ухвала Вищого адміністративного суду від 15.03.2004

року якою було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду

від 13.07.2005 року та залишено в силі рішення Господарського суду м. Києва від

12.08.2004 року про відмову у задоволені позову ДПІ у Дніпровському районі м.

Києва до ТОВ «Дайвер» та ТОВ «Центр наукових досліджень» про визнання угоди

недійсною.

Приймаючи

рішення про відмову у визнані недійсним податкового повідомлення-рішення №

0000081224/0 від 08.11.2005 року щодо нарахування податкового зобов'язання з

податку на прибуток та застосування штрафних санкцій, суд апеляційної інстанції

не дав належної оцінки встановленим обставинам в рішенні Господарського суду м.

Києва від 12.08.2004 року та висновкам Вищого адміністративного суду України по

цьому питанню, зазначеним в ухвалі від 15.03.2007 року, та не спростував доводи

позивача щодо укладення і виконання угоди № 2 від 03.01.2003 року про отримання

послуг для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до

частин 2, 3 ст.159 КАС законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм

матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим -

ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в

адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому

засіданні.

На підставі

викладеного касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвалені у

справі судові рішення - скасуванню з направленням останньої на новий розгляд до

суду першої інстанції.

При новому

розгляді справи суду слід врахувати зазначене, а також те, що згідно з частиною

1 статті 138 КАС предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються

позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи

та які належить установити при ухваленні судового рішення у справі.

Враховуючи

викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст.227,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, колегія -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу

ТОВ «Дайвер» задовольнити частково, постанову Господарського суду м. Києва від

25.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від

08.07.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Окружного

адміністративного суду м. Києва.

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення.

За

винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України

протягом одного місяця з дня  відкриття

таких обставин.

Головуючий:

/підпис/

Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

Бившева Л.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченко А.О.

Усенко Є.А.

З оригіналом згідно. Відповідальний секретар:                                             

Е.А. Рустам'ян

К-9767/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А

Л А

І М Е Н

Е М   У К Р А Ї Н И

02 квітня 2009

року                                                                                                   м.

Київ

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого

-  Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої

Л.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Усенко Є.А.,

при секретарі:

Рустам'яні Е.А.,

за участю

представників:

від позивача -

Дударенка Є.А.,

від відповідача

- Кривобоки Ю.М.,

розглянула у відкритому

судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Дайвер» на постанову Господарського

суду м. Києва від 25.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного

господарського суду від 08.07.2008 року по справі № 49/66-А за позовом

ТОВ «Дайвер» до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання недійсним

податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши

доповідь судді  Шипуліної Т.М., пояснення

осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування

судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального

права, колегія в порядку ч.3 ст.160 КАС України та керуючись ст.ст.210, 220,

221, ст.227,  231 та ч.5 ст.254  КАС України, 

-

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу

ТОВ «Дайвер» задовольнити частково, постанову Господарського суду м. Києва від

25.04.2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від

08.07.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до Окружного

адміністративного суду м. Києва.

Ухвала

набирає законної сили з моменту проголошення.

За

винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України

протягом одного місяця з дня  відкриття

таких обставин.

Головуючий:

/підпис/

Шипуліна Т.М.

Судді:

/підписи/

Бившева Л.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченко А.О.

Усенко Є.А.

З оригіналом згідно. Відповідальний секретар:                                             

Е.А. Рустам'ян