Рішення

від 04.02.2014 по справі 914/7/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2014 р. Справа № 914/7/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631», м. Львів

до відповідача1: Департамент розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів

та до відповідача2: Публічного акціонерного товариства «Львівське АТП-14630», м. Львів

про: визнання недійсним Тимчасового договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 06.11.2013 року

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Андрес О.В. (довіреність № 11-1114 від 01.11.2013 року)

від відповідачів1,2: не з'явилися

Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 04.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631» до відповідача1 Департамент розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації та до відповідача2 Публічного акціонерного товариства «Львівське АТП-14630» про визнання недійсним Тимчасового договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 06.11.2013 року.

Ухвалою суду від 11.01.2014 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 28.01.2014 року. З підстав, викладених в ухвалі суду від 28.01.2014 року, розгляд справи відкладався до 04.02.2014 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що зміст оспорюваного правочину суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт», Постанові Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», на які посилається відповідач1 як на підставу укладення оспорюваного тимчасового договору.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та поясненнях стосовно підстав недійсності правочину (поданих супровідним листом вх.№3409/14 від 28.01.2014 р.), з яких вбачається, що в ст. 7 старої редакції Закону України «Про автомобільний транспорт», яка діяла до 17.05.2012 р., було передбачено призначення один раз тимчасового автомобільного перевізника на термін до трьох місяців у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта, після чого необхідно за результатами функціонування маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та проведення конкурсу. Відтак, відповідач1 безпідставно уклав тимчасовий договір з відповідачем2. Окрім того, у випадку дійсної потреби у додаткових рейсах по маршруту «Львів-Моршин» організатор перевезень зобов'язаний був, як передбачено вимогами наказу Міністерства інфраструктури України від 15.07.2013 року за № 480 «Про затвердження Порядку організації перевезень пасажирів та багажу автомобільним транспортом», вивчити попит населення, підготувати і провести обстеження пасажиропотоку на маршруті. І навіть у випадку прийняття рішення організатора пасажирських перевезень обслуговування зазначеного маршруту додатково 5 автобусами з вищезазначених підстав, це рішення в першу чергу мало б стосуватися діючих перевізників. Відтак, наслідком укладення такого правочину відбулися зміна розкладу руху автобусів по маршруту Львів-Моршин, зменшення пасажиропотоку, а відтак, зменшення доходів підприємства позивача.

Також, 04.02.2014 року представником позивача через канцелярію суду подано пояснення (вх. №4739/14) стосовно відзиву відповідача2, в якому зазначив, що підстави для укладення оспорюваного договору в організатора перевезень відсутні, оскільки договір укладається лише з переможцем конкурсу, а також зміст Договору суперечать актам законодавства України , а саме ч. 5 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідач1 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог попередніх ухвал суду не виконав, проти задоволення позову у встановленому законом порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час і місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений.

Відповідач2 явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив. 04.02.2014 року представником відповідача2 через канцелярію суду подано клопотання (вх. №4741/14) про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явки повноважного представника. Дане клопотання необґрунтоване та документально не підтверджене, а відтак, відхиляється судом.

Відповідач2 проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві (вх.№2914/14 від 25.01.2014 р.) на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що правовою підставою вимоги про визнання тимчасового договору недійсним позивач визначає суперечність змісту правочину актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, проте позивач не вказує, які положення договору та яким актам цивільного законодавства, інтересам держави, суспільства, його моральним засадам, вони суперечать; а згадані у позовній заяві норми п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою КМ України №1081 від 03.12.2008 р., не регулюють тих правовідносин сторін, які визначені умовами оспорюваного договору.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів1,2 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням конкурсного комітету Львівської обласної державної адміністрації визначено ТзОВ «Львівське АТП-14631» переможцем на об'єкті конкурсу № 790 Львів АВ - Моршин АС для обслуговування 5 автобусами, та вирішено укласти договір на 5 автобусів, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з протоколу № 2 засідання обласного конкурсного комітету з розгляду конкурсних пропозицій та прийняття рішення про визначення переможця конкурсу на автобусному маршруті загального користування від 6, 13 березня 2013 року.

На виконання даного рішення 29.07.2013 року між Львівською обласною державною адміністрацією (Організатор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631» (Перевізник) укладено Договір №16/13 про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, предметом якого у відповідності до п.1. Договору є організація пасажирських перевезень на автобусному маршруті №790 Львів АВ - Моршин АС.

В подальшому товариству було дозволено здійснювати перевезення на даному автобусному маршруті з АС 8 в м. Львові, що підтверджується листом Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу вих. №1-1/62-1 від 21.08.2013 року.

06.11.2013 року Львівська обласна державна адміністрація (Організатор) уклав з ПАТ «Львівське АТП-14630» тимчасовий договір про організацію перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (Тимчасовий договір), відповідно до п.1. якого відповідач1 надав відповідачу2 право здійснювати перевезення на маршруті № 790 Львів АС8 - Моршин АС такою ж кількістю машин, що і позивач.

Відповідно до п.п.4.1. пункту 4 оспорюваного тимчасового договору термін його дії становить 3 (три) місяці.

Як вказує позивач, укладення такого договору призвело до безпідставного збільшення кількості автобусів, що здійснюють перевезення пасажирів по даному маршруту з 10-ти до 15-ти автобусів, та призвело до зменшення кількості пасажирів, які перевозяться позивачем, інтервалів руху автобусів на лінії, а відповідно - до зменшення доходів позивача.

В преамбулі тимчасового договору вказано, що він укладається у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування».

Даним порядком проведення конкурсу передбачено дві підстави залучення тимчасового перевізника:

- перша у абзаці 2 підпункту 3 п. 55 - після дострокового розірвання договору з автомобільним перевізником внаслідок порушення ним умов договору, у випадку відмови перевізника, який зайняв друге місце, укласти договір або в силу відсутності такого перевізника;

- друга підстава у підпункті 5 п.55 - у випадках, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Слід зазначити, що як правильно вказав позивач, в ст. 7 старої редакції Закону України «Про автомобільний транспорт», яка діяла до 17.05.2012 р., було передбачено призначення один раз тимчасового автомобільного перевізника на термін до трьох місяців у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта, після чого необхідно було за результатами функціонування маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та проведення конкурсу. Також було передбачено призначення до проведення конкурсу автомобільного перевізника один раз на термін не більше ніж три місяці у випадках: дострокового розірвання договору з автомобільним перевізником чи позбавлення його дозволу в разі порушення ним умов договору чи дозволу і в разі відмови автомобільного перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце; у разі припинення автомобільним перевізником перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування і в разі відмови перевізника, який за результатами конкурсу зайняв наступне місце.

Відповідно до чинної редакції Закону України «Про автомобільний транспорт» вищевказаних підстав для укладення тимчасового договору з ТзОВ «Львівське АТП-14630» у Львівської обласної державної адміністрації не існувало.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Схожі за змістом положення містить і ст. 207 ГК України, відповідно до якої господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 ЦК України актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.

Частиною 1 статті 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах.

Відповідно до ч. 5 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт» договір з переможцем конкурсу (або дозвіл) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування укладають (або надають) на термін від трьох до п'яти років.

Отже, підстави для укладення оспорюваного договору в організатора перевезень відсутні, оскільки договір укладається лише з переможцем конкурсу, а зміст оспорюваного договору дійсно суперечить актам законодавства України, а саме ч. 5 ст. 44 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2008 р. № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», якою, зокрема, передбачено підстави залучення тимчасового перевізника .

Відтак, суд не бере до уваги як такі, що не відповідають дійсності, твердження відповідача2 про те, що норми п.55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого Постановою КМ України №1081 від 03.12.2008 р., не регулюють тих правовідносин сторін, які визначені умовами оспорюваного договору.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до п. 2.9. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку. Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Матеріалами справи підтверджено, що зміст Тимчасового договору про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 06.11.2013 року суперечить Закону України «Про автомобільний транспорт» та Постанові Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», а відтак, підлягає визнанню недійсним судом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір слід покласти на відповідачів1,2 у повному обсязі.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про автомобільний транспорт», ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, ст. 207 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати недійсним Тимчасовий договір про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування від 06.11.2013 року, укладений між Львівською обласною державною адміністрацією (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; код ЄДРПОУ 38853514) в особі в.о. директора департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Чайки Віктора Васильовича та Публічним акціонерним товариством «Львівське АТП - 14630» (79019, м. Львів, вул. Городницька, 47; код ЄДРПОУ 03114744) в особі голови правління Кузбита Степана Зіновійовича.

3. Стягнути з Департаменту розвитку інфраструктури, дорожнього господарства та паливно-енергетичного комплексу Львівської обласної державної адміністрації (79008, м. Львів, вул. Винниченка, 18; код ЄДРПОУ 38853514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631» (79024, м. Львів, вул. Пластова, 10; код ЄДРПОУ 03114767) 609,00 грн. судового збору.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Львівське АТП-14630» (79019, м. Львів, вул. Городницька, 47; код ЄДРПОУ 03114744) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівське АТП-14631» (79024, м. Львів, вул. Пластова, 10; код ЄДРПОУ 03114767) 609,00 грн. судового збору.

5. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 10.02.2014 р.

Суддя Кидисюк Р.А