Постанова

від 05.02.2014 по справі 817/4453/13-а

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/4453/13-а

05 лютого 2014 року 10год. 50хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Майструк Сергій Миколайович,

відповідача: представник Коритнюк Віталій Олександрович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Тачки" до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тачки» (далі - ТОВ «Тачки», позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м. Рівному, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «В4» № 0000921544 від 11.12. 2013 року, форми «В1» № 0000931544 від 11.12.2013 року та форми «В3» № 0000941544 від 11.12. 2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Тачки» понесено витрати на придбання обладнання від ТОВ «Автомеханіка», а також товарно-матеріальних цінностей, послуг, робіт, спрямованих на будівництво основних фондів за договором інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року

На думку позивача, ТОВ «Тачки» в повному обсязі надано документи, що підтверджують придбання та оплату обладнання, ТМЦ та послуг в тому числі і для основних фондів за договором інвестування будівництва. Органом доходів і зборів під час перевірки, результати якої оспорюються, не було встановлено жодних порушень, щодо відображення позивачем в деклараціях сум податкового кредиту, натомість підтверджено наявність і відповідність первинних документів, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит. Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, у тому числі податковими накладними.

Крім того, позивач зазначає, що право на бюджетне відшкодування відповідно до вимог Податкового кодексу України не залежить від обліку основних фондів на рахунку 10 бухгалтерського обліку та від моменту введення в експлуатацію основних фондів. Натомість, і ці всі, зазначені відповідачем, умови позивачем виконані.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з наведених у ньому підстав, просив задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, подав письмове заперечення. Зокрема, пояснив, що ДПІ у м. Рівному за результатами перевірки встановлено розбіжність між даними позивача та даними перевірки, які виникли внаслідок віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за операціями, які не підтверджують факт оприбуткування ТОВ «Тачки» обладнання від ТОВ «Автомеханіка» в зв'язку з тим, що в ході проведення перевірки документів, які засвідчують транспортування обладнання не надано. Крім того, органом доходів і зборів не підтверджено факт придбання (будівництва) основних фондів за договором інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року.

З наведених підстав представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, в задоволені позову просив відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Як встановлено судом з досліджених доказів у справі, ТОВ «Тачки» (код ЄДРПОУ 38417018) зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради за №16081020000008635 від 25.10. 2012 року; взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 26.10. 2012 року за № 18-309/7045; станом на момент складання акту перевірки і розгляду адміністративної справи перебуває на обліку в ДПІ у м. Рівному; зареєстроване платником ПДВ з 01.04. 2013 року про що видано свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ за № 200114893 та № 200147154 від 31.10. 2013 року (взамін попереднього свідоцтва у зв'язку із зміною адреси реєстрації платника); основним видом господарської діяльності ТОВ «Тачки» у періоді, що перевірявся, була діяльність відповідно до КВЕД 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

На підставі направлення № 82/17-16-15-01 від 18.11. 2013 року та наказу № 508 від 18.11. 2013 року проведено позапланову виїзну документальну перевірку правомірності декларування ТОВ «Тачки» (код ЄДРПОУ 38417018) залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту у сумі 7562 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів у сумі 345000 грн. відображеного у податковій декларації з ПДВ поданій за вересень 2013 року (вх.№1300054467 від 21.10.2013 року) згідно із затвердженим планом перевірки, за результатами якої складено акт за №178/15-300/38417018 від 28.11.2013 року. Перевіркою встановлені порушення п.44.1. ст.44 розділу I, п.198.1, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.5, ст..200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2012 року із змінами та доповненнями та наказу №1492 від 25.11.2011 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» зі змінами та доповненнями №143 від 10.02.2012 року та №1342 від 17.12.2012 року в результаті чого ТОВ «Тачки» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2013 року на 345000 грн. та завищено від'ємне значення з ПДВ (рядок 24) на суму 3137 грн.

До акту перевірки позивачем надано заперечення від 04 грудня 2013 року із копіями документів, що відображені перевіркою як відсутні.

За результатами розгляду заперечень та акту перевірки заступником ДПІ у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

форми «В1» № 0000931544 від 11.12. 2013 року зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в декларації за вересень №1300054467 від 21.10.2013 року у розмірі 166972 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 41743 грн.,

форми «В3» № 0000941544 від 11.12.2013 року у зв'язку з чим відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в декларації за вересень № 1300054467 від 21.10. 2013 року у розмірі 178028 грн.,

форми «В4» № 0000921544 від 11.12. 2013 року зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в декларації за вересень №1300054467 від 21.10.2013 року у розмірі 3137 грн.

Судом встановлено, що 21.10. 2013 року позивачем до органу доходів і зборів подана податкова декларація з податку на додану вартість за вересень 2013 року із додатком ДЗ розрахунком суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів у розмірі 345000 грн..

Як стверджується матеріалами справи, відповідно до додатку 2 «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» зазначена сума бюджетного відшкодування сформована із сум від'ємного значення, які виникли у квітні 2013 році - 95065 грн., у травні 2013 року - 80028 грн., у червні 2013 року - 70253 грн., у липні 2013 року - 69329 грн., у серпні 2013 року - 30325 грн.

При вирішенні даного адміністративного спору суд враховує, що на час виникнення та існування спірних правовідносин порядок нарахування, сплати до бюджету та бюджетного відшкодування податку на додану вартість були регламентовані нормами Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2012 року із змінами та доповненнями (далі ПКУ)

Податковий кредит звітного періоду відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПКУ (із змінами та доповненнями) визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом -193.1 ст.193 цього Кодексу (17 %, або 0 %) протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку згідно п.198.1 ст. 198 ПКУ.

При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПКУ, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу вимог п. 198.6 ст. 198 ПКУ, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до норм ПКУ (п. 200.1., п.200.2, п.200.3 ст. 200) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, для виникнення права на бюджетне відшкодування позивачем має бути фактично сплачена сума ПДВ.

Згідно з п. 200.5 цієї ж статті ПКУ не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів), а також особи, які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Відповідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПКУ основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Підпунктами 4.6.5, 4.6.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Мінфіну України №1492 від 25.11.2011 року зі змінами та доповненнями, передбачено, що платники, які заповнили рядок 22 декларації 0110 та відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та подають до декларації 0110 (Д3) (додаток 3).

Значення рядка 3 (Д3) (додаток 3) переноситься до рядка 23 декларації 0110 за поточний звітний (податковий) період. Залежно від обраного платником напряму повернення суми бюджетного відшкодування (на рахунок цього платника у банку або у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) така сума вказується або в рядку 23.1, або у рядку 23.2, або частково розподіляється у рядках 23.1 та 23.2 податкової декларації 0110.

Залишок від'ємного значення (для декларації 0110 - після бюджетного відшкодування) включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Що стосується податкових повідомлень-рішень форми «В3» № 0000941544 від 11.12. 2013 року, форми «В4» № 0000921544 від 11.12. 2013 року суд зазначає наступне.

Як вбачається з акта перевірки № 178/15-300/38417018 від 28.11. 2013 року прийняття відмови у наданні бюджетного відшкодування у розмірі 178028 грн. та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (рядок 24) в декларації за вересень № 1300054467 від 21.10. 2013 року у розмірі 3137 грн. здійснено органом доходів і зборів за наслідками аналізу господарських операцій позивача з ТОВ «Автомеханіка».

Суд не погоджується з такими висновками відповідача та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, враховуючи таке.

З матеріалів справи встановлено, що предметом договору постачання № 042/13 від 12.04. 2013 року укладеного позивачем із ТОВ «Автомеханіка» є поставка обладнання згідно специфікації на умовах склад-постачальника.

Загальна сума операцій з придбання обладнання з виконання договору постачання № 042/13 від 12.04. 2013 року складає 1086993 грн. в т.ч. ПДВ 181165,50 грн. (178028 грн.+3137 грн.)

Виконання договору постачання № 042/13 від 12.04.2013 року підтверджено накладними виписаними ТОВ «Автомеханіка» на адресу ТОВ «Тачки» за №РН-01192/22 від 09.07.2013 року, №РН-01295/22 від 26.07.2013 року, №РН-01319/22 від 31.07.2013 року, що оформлені за операціями з продажу обладнання.

Додаткові умови договору постачання № 042/13 від 12.04. 2013 року врегульовані листом від 01.07. 2013 року ТОВ «Автомеханіка» - де постачальник взяв обов'язок понесення витрат з транспортування до ТОВ «Тачки» частини обладнання згідно договору № 042/13 від 12.04. 2013 року, а саме: фарбувально-сушильної камери 7 м. з 2 двигунами по 11 кВт, станка шиномонтажного 10?-22?, автомату, станка балансувального 10?-30?, 2 D, що кореспондує з ч. 3 ст. 205, ч.1. ст. 207 Цивільного кодексу України в частині укладення і виконання правочинів.

Транспортування згаданого обладнання здійснено автопідприємством ДП «Рівнетрансекспедиція», що засвідчується товарно-транспортною накладною БЗС №628257. Відтак, пояснюється лист-відповідь № надана ДП «Рівнетрансекспедиція» на запит ДПІ у м. Рівному про відсутність взаємовідносин з ТОВ «Тачки», оскільки транспортування проводилося за рахунок ТОВ «Автомеханіка» і підтверджується листом від 25.11. 2013 року ТОВ «Автомеханіка». На спростування даних обставин відповідачем не долучено жодного доказу.

Транспортування частини обладнання. згідно накладної №. РН-01192/22 від 09.07. 2013 року на суму 135863 грн., №РН-01295/22 від 26.07. 2013 року на суму 447668,04 грн., №РН-01319/22 від 31.07. 2013 року на суму 121462,02 грн. проведено ФОП ОСОБА_4 та підтверджено актом про надання послуг з перевезення обладнання № 8 від 31.07. 2013 року.

Доводи відповідача про відсутність документів про транспортування обладнання у зв'язку з не отриманням копій даних документів на запит № 9295/17-16-15-01 від 25.11.2013 року не заслуговують уваги, оскільки запит був отриманий поза межами проведення перевірки. Крім того, в ході надання заперечень від 04.12. 2013 року до акту перевірки позивача було долучені копії документів про транспортування, які також містяться в матеріалах судової справи, що спростовує факт їх відсутності відповідно до приписів п.44.7 ст.44 ПКУ.

Додатковим підтвердженням отримання обладнання від ТОВ «Автомеханіка» засвідчено монтажем обладнання здійсненого ТОВ «Автомеханіка» за адресою: м. Рівне вул. Соборна 404-а на підставі акту приймання-передачі виконаних робіт №013/13-1 від 03.08.2013 року , №013/13-2 від 14.08.2013 року, що знайшло своє відображення на ст.15 акту перевірки. Таким чином, посадова особа органу доходів і зборів підтверджує правомірність формування податкового кредиту з ПДВ за монтажем обладнання (податкова накладна №23 від 03.08.2013 року, №118 від 14.08.2013 року) без його отримання ТОВ «Тачки» від ТОВ «Автомеханіка», що не відповідає дійсності і спростовується вищенаведеними документами.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Тачки» до матеріалів справи долучено накладні, податкові накладні, банківські виписки, карточку бухгалтерського обліку по рахунку 1521 «Придбання (виготовлення) основних засобів», 631 «Розрахунки з постачальниками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» оборона-сальдова відомість по рахунку 10 «Основні засоби», де відображено операції з придбання та оплати обладнання у ТОВ «Автомеханіка», акт монтажу обладнання, акти вводу в експлуатацію основних засобів форми ОЗ-1 з фототаблицями наявного обладнання, що відповідає переліку обладнання зазначеного у видаткових накладних ТОВ «Автомеханіка» та критеріям визначення основного фонду відповідно до п.п.14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПКУ.

Підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Кодексу, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Кодексу. Товарно-транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту, що узгоджується із роз'ясненням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової політики виданого на час дії ПКУ ( лист міндоходів від 19.09.2013 р. N 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128).

Податкові накладні виписані ТОВ «Автомеханіка» на адресу ТОВ «Тачки» не мають дефектів форми, змісту або походження, в силу п. 201.1 ст. 201 ПКУ що не заперечується відповідачем.

Таким чином, відповідач не довів правомірність висновків щодо порушень позивачем при формуванні залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у сумі 3137 грн. (рядок 24) та бюджетного відшкодування податку на додану вартість задекларованого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів у сумі 178028 грн.

Що стосується податкового повідомлення-рішення форми «В1» № 0000931544 від 11.12. 2013 року суд зазначає наступне.

Понесені позивачем у вказаних періодах в додатку 2 декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року витрати на придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, обладнання, по яких податок на додану вартість включений в податковий кредит та заявлений до бюджетного відшкодування в додатку 3 декларації з податку на додану вартість за вересень 2013 року в повному розмірі підтверджений первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, зокрема податковими накладними, виписками банку. Даний факт не заперечується ДПІ у м. Рівному та відображений на ст. 12.13,14,15,16 акту перевірки.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення форми «В1» № 0000931544 від 11.12. 2013 року стало не визнання відповідачем операцій з придбання або спорудження основних фондів ТОВ «Тачки за операціями з виконання зобов'язань по договору інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року.

Доводи органу доходів і зборів ґрунтуються на відсутності зв'язку об'єкта будівництва - реконструкції котельні з добудовою під пункт технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна 404 а в м. Рівне із зареєстрованим правом власності на частку 6217/10000 нежитлового приміщення - пункту технічного обслуговування по вул. Соборна 404-к в м. Рівне, набуттям права власності на даний об'єкт будівництва в частині визначених договором інвестування будівництва від 19.11.2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11.2012 року та взагалі наявністю документів на момент проведення перевірки в супереч висновків про наявність документів описаних на ст. 12.13,14,15,16 акту перевірки.

Твердження відповідача спростовуються наступними доказами.

ТОВ «Тачки» виступило «Інвестором» в трьохсторонньому договорі інвестування будівництва від 19.12. 2013 року із «Замовником» - громадянином ОСОБА_5 та «Генпідрядником» ПАТ «Рембуд». Предметом договору даного договору для ТОВ «Тачки» «Інвестора» було виконання зобов'язань з фінансування об'єкта будівництва реконструкції котельні з добудовою під пункт технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна 404 а в м. Рівне із відшкодуванням «Замовником» вкладених інвестицій для «Інвестора».

Відповідно до умов додаткової угоди від 20.12. 2013 року сторони здійснили розподіл права набуття власності за договором інвестування будівництва від 19.12. 2013 року, а саме:

Замовник після завершення будівництва набуває права власності на нерухоме майно - 37,83 % пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна, 404-А в м. Рівне, що становить 394,8 квадратних метри (в межах реконструйованого приміщення)

Інвестор після завершення будівництва набуває права власності на нерухоме майно - 62,17 % пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна, 404-А в м. Рівне, що становить 648,7 квадратних метри. (в межах добудованого приміщення).

Відповідно до укладених договорів генеральним підрядником по виконанню реконструкції котельні з добудовою під пункт технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна 404 а м. Рівне виступає ПАТ «Рембуд».

Проектно-кошторисна документація на об'єкт будівництва розроблена замовником згідно умов договору інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року.

Дозвіл на початок будівництва підтверджено декларацією на початок виконання будівельних робіт зареєстрованою інспекцією ДАБК в Рівненській області за № РВ 08212215833 від 12.11. 2012 року.

Результат виконання договору інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року сторони оформили актом від 22.08. 2013 року, де «Замовник» та «Інвестор» підтвердили виконання умов договору інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року. Відповідно п. 8 додаткової угоди від 20 листопада 2012 року до договору інвестування будівництва від 19 листопада 2012 року та акту від 22.08. 2013 року «Замовник» отримав для реєстрації права власності на нерухоме майно - 37,83 % пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна, 404-А в м. Рівне, що становить 394,8 квадратних метри (в межах реконструйованого приміщення); «Інвестор» отримав для реєстрації права власності на нерухоме майно - 62,17 % пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна, 404-А в м. Рівне, що становить 648,7 квадратних метри. (в межах добудованого приміщення).

Наразі фактичне виконання договору інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року в повній мірі підтверджено первинними документами, реєстрами бухгалтерського та податкового обліку, що містяться в матеріалах судової справи.

Зв'язок адреси будівництва в межах договору інвестування будівництва по вул. Соборна, 404-А в м. Рівне та зареєстрованим правом власності за позивачем на об'єкт нерухомості за адресою вул. Соборна, 404-К в м. Рівне підтверджується декларацією на початок виконання будівельних робіт зареєстрованою інспекцією ДАБК в Рівненській області за №РВ 08212215833 від 12.11. 2012 року, декларацією про готовність об'єкта до експлуатації №РВ 1421322340194 від 22.08.2013 року, наказом № 198 від 30.08. 2013 року управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, яким присвоєно адресу пункту технічного обслуговування Соборна, 404-К в м. Рівне на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про містобудівний кадастр» від 25 травня 2011 р. N 559 із змінами та доповненнями.

Підстави набуття права власності за договором інвестування будівництва від 19.11. 2012 року із змінами та доповненнями внесеними додатковою угодою від 20.11. 2012 року визначені частиною 2, 1 ст. 331 Цивільного Кодексу України, де передбачено, що особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В свою чергу пунктом 1 ч. 1 ст. 4. Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 за № 1952-IV із змінами та доповненнями визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме право власності на нерухоме майно.

Набуття права власності на частку 62,17 % пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна, 404-к в м. Рівне, що становить 648,7 квадратних метри. (в межах добудованого приміщення) підтверджено свідоцтвом на право власності на нерухоме майно - частки 6217/10000 пункту технічного обслуговування автомобілів серії САК №209630 від 30.09.2013 року виданого реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції Рівненської області

Відсутність вищенаведених документів при проведенні позапланової перевірки спростовується вибірковим методом перевірки, що зазначений на ст. 2 довідки №559/15-300/38417018 від 17.07.2013 року та ст. 2 акту перевірки №178/15-300/38417018 від 28.11.2013 року, запереченнями до акту перевірки від 04.12.2013 року з долученими копіями документів, що кваліфіковані перевіркою як відсутні.

Облік витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей, робіт та послуг по будівництву (реконструкції) основних фондів був здійснений позивачем по рахунку 15 «Капітальні інвестиції», що підтверджується матеріалами перевірки та узгоджується з п. 52 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Мінфіну від 30.09. 2003 року № 561 із змінами та доповненнями.

Підпунктом 14.1.84 пункту 14.1 статті 1 ПКУ врегульовано питання термінів - інші терміни для цілей розділу III використовуються у значеннях, визначених Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та національними і міжнародними положеннями (стандартами) фінансової звітності, положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.

Відповідно п. 10 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 року №561 із змінами та доповненнями підставою для зарахування на баланс основних засобів є акт приймання-передачі (введення в експлуатацію) основних засобів. Типові форми первинної облікової документації з обліку основних засобів затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. №352.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»16 липня 1999 року N 996-XIV із змінами та доповненнями активи - ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому.

Отриманий актив за наслідками будівництва в межах договору інвестування будівництва відповідає критеріям основного засобу визначених як нормами податкового обліку згідно з пп. 14.1.138 п.14.1 ст. 14 ПКУ так і бухгалтерського обліку відповідно до п. 4 Положення стандарту бухгалтерського обліку №7 «Основні засоби» затвердженого наказом Мінфіну України №288/4509 від 18.05.2000 року із змінами та доповненнями.

Суд погоджується з доводами позивача, що зарахування на баланс основних засобів в даному випадку може бути відображений за дебетом рахунку 10 «Основні засоби» та кредитом рахунку 15 «Капітальні інвестиції» у разі введення основних фондів в експлуатацію відповідно з нормами законодавства у сфері будівництва визначених ст. 39 Закону України «Про містобудівної діяльності» N 3038-VI від 17 лютого 2011 року із змінами та доповненнями та одночасним підтвердженням контролю над активом - набуттям права власності на завершений об'єкт будівництва по договору інвестування будівництва після проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відтак, відображення в бухгалтерському обліку позивачем основного засобу - частку 62,17 % пункту технічного обслуговування автомобілів по вул. Соборна, 404-к в м. Рівне підтверджено реєстрами бухгалтерського обліку по рахунку 10 «Основні засоби», по рахунку 15 «Капітальні інвестиції», актом вводу в експлуатацію основних засобів форми ОЗ-1 від 30.09.2013 року, свідоцтвом на право власності на нерухоме майно серії САК №209630 від 30.09.2013 року виданого реєстраційною службою Рівненського міського управління юстиції Рівненської області копії яких наявні в матеріалах судової справи.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, що описані вище, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті податкових повідомлень-рішень форми «В4» № 0000921544 від 11.12. 2013 року, форми «В1» № 0000931544 від 11.12.2013 року та форми «В3» № 0000941544 від 11.12. 2013 року, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначений чинним законодавством, а вказані податкові повідомлення-рішення є протиправними, такими, що прийняті без урахування всіх обставин, які мають значення для прийняття рішення, а тому підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень форми «В4» № 0000921544 від 11.12. 2013 року, форми «В1» № 0000931544 від 11.12.2013 року та форми «В3» № 0000941544 від 11.12. 2013 року.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 458 грн. 80 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 266 від 17.12. 2013 р. (а.с. 35).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області форми "В1" № 0000931544 від 11.12. 2013 року, форми "В3" № 0000941544 від 11.12. 2013 року та форми "В4" № 0000921544 від 11.12. 2013 року.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тачки" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 80 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.