Рішення

від 05.02.2014 по справі 905/1867/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.02.2014 Справа № 905/1867/13

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер» до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавторанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 112 339 грн. 62 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - Т.І.Сарри за довіреністю

від відповідача -Паровченко М.А. за довіреністю

від третьої особи - не з'явились.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер» звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс", третя особа ОСОБА_1 про стягнення шкоди у розмірі 112 339 грн. 62 коп. З урахуванням заяви від 25.12.2013р. про збільшення розміру позовних вимог просив стягнути з відповідача матеріальний збиток у сумі 96979 грн. 62 коп. та суму упущеної вигоди у розмірі 15360 грн.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 22, 993, 1164, 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував. Просив відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що позивачем не доведено належним чином розміру суми матеріальної шкоди завданої транспортному засобу позивача внаслідок ДТП та не надано належних доказів, які підтверджують наявність збитків у вигляді упущеної вигоди.

Третя особа, або її представник у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

04 квітня 2013 року ухвалою суду було зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням судової автототоварознавчої експертизи, яку доручено Донецькому-науково-дослідному інституту судових експертиз.

28 травня 2013 року матеріали справи повернуті до господарського суду Донецької області без виконання, у зв'язку з відсутністю спеціалістів відповідної освіти, оскільки відповіді на питання, поставлені в ухвалі, потребують знань технології виробництва, обслуговування та експлуатації автопідйомника телескопічного АП-17.

19 червня 2013 року по справі призначено судову автототоварознавчу експертизу, яку доручено Київському-науково-дослідному інституту судових експертиз.

16 липня 2013 року до суду повернуті матеріали справи без виконання, у зв'язку із відсутністю фахівців у даній галузі.

25 липня 2013 року ухвалою суду було зупинено провадження у справі у зв'язку із призначенням судової автототоварознавчої експертизу. Справу направлено до Центру незалежних експертиз, судовому експерту Чистякові В.М. для виконання судової автототоварознавчої експертизи.

10 жовтня 2013 року на адресу суду надійшов лист від судового експерта Чистякові В.М. в якому зазначено, що сам транспортний засіб «ЗИЛ» не пошкоджено, а пошкоджено стріла підйомнику телескопічного, проведення експертизи якого виходить за межі його компетенції, тому зазначена експертиза не має бути виконана.

18 жовтня 2013 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення експертизи, проведення якої позивач просив призначити Донецькому обласному центру експертизи та оцінки та надав лист експертної установи щодо спроможності проведення автототоварознавчої експертизу автопідйомника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.10.2013року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 28.10.2013 року призначено незалежну судову автототоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому обласному центру експертиз та оцінки.

10 грудня 2013 року матеріали справи разом з висновком судової автотоварознавчої експертизи надійшли до господарського суду Донецької області та ухвалою суду від 25 грудня 2013 року провадження по справі поновлено.

24 грудня 2013 року справу № 905/1867/13 розпорядженням голови суду передано на розгляд судді Харакоза К.С., у зв'язку із знаходженням судді Зекунова Е.В. у відпустці.

13 січня 2014 року розпорядженням голови суду справу № 905/1867/13 передано на розгляд судді Зекунова Е.В., у зв'язку із виходом судді з відпустки.

Ухвалою суду від 21.01.2014 року у судове засідання для дачі пояснень викликаний експерт Донецького обласного центру експертиз та оцінки ОСОБА_6

Заявою від 02.04.2013 року відповідач просив залучити до участі в справі ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» у якості другого відповідача. Свої вимоги відповідач обґрунтовував тим, що згідно полісу №АВ/2335026, який діяв на нас вчинення ДТП, цивільна відповідальність відповідача як власника автомобіля «МАЗ-104025», державний номер НОМЕР_4 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед». Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн.

30 травня 2013 страхова компанія виплатила на користь позивача 23553 грн. Оскільки згідно висновку експертизи вартість матеріальної шкоди завданої позивачу складає 120532 грн. 62 коп., відповідач вважає що ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» також має бути відповідачем в даній справі в межах відповідальності визначеної полісом №АВ/2335026. Вважає, що можливе наступне звернення ККП «Донелектроавторанс» до ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» з регресним позовом призведе до його додаткових фінансових витрат.

Відповідач заявою від 28.01.2014р. проти задоволення цього клопотання заперечував, вважає, що у ККП «Донелектроавторанс» та ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» не однорідні обов'язки в даних правовідносинах. Вважає, що зобов'язання цих суб'єктів господарювання перед позивачем обумовлені різними підставами, що виключає можливість пред'явлення ТОВ «Медіа Майстер» позову до Страхової компанія «Дніпроінмед».

Суд відмовив відповідачу у задоволенні вказаного клопотання, оскільки предметом даного спору є стягнення шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, власником якого є ККП «Донелектроавторанс», в порядку 1166, 1172, 1187 Цивільного кодексу України, а Страхова компанія «Дніпроінмед» не є учасником зазначених правовідносин.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 27 вересня 2012 року у м. Донецьк за участю автомобіля «ЗІЛ» державний номер НОМЕР_3 та автомобіля «МАЗ», державний номер НОМЕР_4, відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої власнику автомобіля «МАЗ», державний номер НОМЕР_4 завдана матеріальна шкода.

Автомобіль «МАЗ», державний номер НОМЕР_4 належить на праві власності Комунальному комерційному підприємству Донецької міської ради "Донелектроавтотранс".

Автомобіль «ЗІЛ» державний номер НОМЕР_3 належить на праві власності ТОВ «Медіа Майстер».

Постановою Петровського районного суду м. Донецька від 26.10.2012 року встановлено, що дорожньо-транспортна пригода 27.09.2012р. сталася в результаті порушення водієм автомобіля «МАЗ», державний номер НОМЕР_4, що належить КП «Донелектроавтотранс», ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 340 грн.(а.с.14).

Ухвалою суду від 28.10.2013 року призначено незалежну судову автототоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Донецькому обласному центру експертиз та оцінки.

На вирішення судової автототоварознавчої експертизи поставлені наступні запитання:

- Яка вартість матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.09.2012 року за виною водія транспортного засобу «МАЗ» 10405, д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1 на дату оцінки?

- Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого транспортного засобу «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер»? Якщо можливо, то який обсяг, характер та вартість цих робіт на дату оцінки?

У грудні 2013 року до господарського суду надійшла експертиза №07-11/13 від 05.12.2013р. за висновками якої:

1. Ринкова вартість дослідженого транспортного засобу автопідйомника АП-17А на шасі автомобіля «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3 станом на 05.12.2013р. складає 131724 грн. 64 коп.

2. Вартість матеріального збитку завданого власнику автопідйомника АП-17А на шасі автомобіля «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3 станом на 05.12.2013р. складає 120532 грн. 62 коп.

3. В ході проведення дослідження встановлено, що шасі автомобіля «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3 пошкоджень конструкції рами, кузова, а також вузлів та агрегатів не має. Пошкоджено встановлене на зазначене шасі додаткове обладнання - телескопічний автопідйомник. (а.с.130-139).

В дослідницькій частині висновку (а.с.9) експерт зазначив, що внаслідок обсягу пошкоджень, телескопічний автопідйомник ремонту не підлягає та може бути лише замінений.

Представник відповідача з висновками експертизи №07-11/13 не погодився. Зазначив, що експертиза №07-11/13 не містить калькуляції відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3; при визначенні ринкова вартість окремої складової частини автомобіля не застосований коефіцієнт фізичного зносу 0,7; середня ринкова ціна КТЗ визначена експертом не як середнє арифметичне значення цінових показників, а одержане з одного джерела інформації; при дослідженні телескопічного автопідйомника експерт не посилався на технічні вимоги виробника.

З огляду на зазначене відповідач вважає, що при складенні висновку експертизи №07-11/13, експертом були порушені вимоги пунктів 4.4, 4.6, 7.35, 7.36, 7.41, 8.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (Наказ ФДМУ та Мін'юсту України від 24.11.2003р. № 142/5/2092) та звернувся до суду з клопотанням про проведення комісійної повторної експертизи, на вирішення якої поставити питання:

- Яка вартість матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 27.09.2012 року за виною водія транспортного засобу «МАЗ» 10405, д.н. НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_1 на дату оцінки?

- Чи можливо провести ремонтно-відновлювальні роботи пошкодженого транспортного засобу «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер»? Якщо можливо, то який обсяг, характер та вартість цих робіт на дату оцінки?

Крім того відповідач зазначив, що експертиза №07-11/13 не містить відомостей про попередження експерта про відповідальність за ст. 385 Кримінального кодексу України за відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.

У судовому засіданні експерт Донецького обласного центру експертиз та оцінки -ОСОБА_6, який проводив судову експертизу пояснив, що ухвалою суду від 28.10.2013 року керівника Центру було зобов'язано попередити судового експерта, якому доручено проведення даної експертизи, про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до статті 384 Кримінального кодексу України та за відмову від надання висновку без поважних причин відповідно до статті 385 Кримінального кодексу України. Згідно його пояснень, після отримання ухвали суду від 28.10.2013р. керівник Донецького обласного центру експертиз та оцінки доручив ОСОБА_6 провести вищезазначену експертизу, оголосив та вручив йому ухвалу суду про призначення експертизи та попередив про відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Оскільки ОСОБА_6 не відмовився від проведення дорученої експертизи, то у висновку №07-11/13 засвідчив своїм підписом своє попередження про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку відповідно до статті 384 Кримінального кодексу.

Щодо доводів відповідача про порушення вимог пунктів 4.4, 4.6, 7.35, 7.36, 7.41, 8.2 Методики, то судом встановлено, що

- для визначення вартості пошкодженого додаткового обладнання експертом використано метод мультиплікаторів (п.3.5).

- визначення вартості встановленого обладнання з урахуванням відповідних робіт методом мультиплікаторів здійснено розрахунком співвідношень вартостей встановленого обладнання аналогічних транспортних засобів з величинами технічного параметра, який обумовлює вартість спеціального або спеціалізованого КТЗ (7.34.).

- при визначенні ринкової вартості телескопічного автопідйомника коефіцієнт фізичного зносу цього обладнання не застосовувався оскільки це не окрема складова частина автомобіля, крім того згідно дослідження пошкоджень було встановлено, що підйомник ремонту не підлягає та може бути лише замінений.

- ринкова ціна пошкодженого обладнання була визначена експертом середнє значення цінових показників з п'яти джерел інформації отриманих з ресурсів мережі Інтернет (п.7.35)

- при дослідженні телескопічного автопідйомника експертом були використані технічні умови ТУ У 29.9-21674530-020:2007.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що експертиза проведена експертом в межах його повноважень, відповіді на порушені питання відповідають іншим фактичним даним; дослідницька частина та підсумковий висновок судової експертизи узгоджені між собою, отже експертний висновок №07-11/13 є обґрунтованим та узгодженим з іншими матеріалами справи.

За змістом пункту 15.2. Постанови пленум Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Оскільки суд дійшов висновку що експертиза №07-11/13 обґрунтована, не суперечить іншим матеріалам справи, не викликає сумніву у його правильності, складена без наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, суд відхиляє вищезазначені доводи відповідача щодо недійсності експертного висновку та відмовляє в призначенні повторної судової експертизи.

У судовому засіданні встановлено, що згідно полісу №АВ/2335026, який діяв на нас вчинення ДТП, цивільна відповідальність відповідача як власника автомобіля «МАЗ-104025», державний номер НОМЕР_4 була застрахована в ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» (а.с.40). Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн. Згідно страхового акту від 01.04.2013 року ПАТ «Страхова компанія «Дніпроінмед» зобов'язалася виплатити суму матеріального збитку завданого позивачу внаслідок ДТП 27.09.2012 року у розмірі 23553 грн.

Оскільки згідно висновку експертизи №07-11/13 вартість матеріального збитку завданого власнику автопідйомника АП-17А на шасі автомобіля «ЗІЛ», д.н. НОМЕР_3 станом на 05.12.2013р. складає 120532 грн. 62 коп., ТОВ «Медіа Майстер» звернувся з позовом до комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" про стягнення матеріального збитку у сумі 96979 грн. 62 коп. (120532 грн. 62 коп. - 23553 грн. = 96979 грн. 62 коп. )

Частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Особа, якій завдано збитків, має право на їх відшкодування у розмірі витрат, які вона зробила чи мусить зробити для відновлення свого порушеного права (стаття 22 ЦК України).

Згідно частини другої статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 27.09.2012р. сталася в результаті порушення водієм КП «Донелектроавтотранс» ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Отже, саме дії третьої особи - ОСОБА_1, знаходились у причинному зв'язку зі скоєнням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Господарський судом встановлено, що на час скоєння дорожньо-транспортної пригоди (27.09.2012р.) відповідач знаходився в трудових правовідносинах з ОСОБА_1, проти чого в судовому засіданні не заперечував представник відповідача.

Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України та пункту четвертого Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями), під власником джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав. Джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного рухові автомобіля). Не вважається власником джерела підвищеної небезпеки й не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор тощо).

Частиною першою статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Слід зазначити, що відповідно до пункту першого частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Тобто, у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) передбачено, що відповідальність юридичної особи настає у випадку, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходилась з даною організацією в трудових відносинах, і шкода заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійними, сезонними, тимчасовими за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскільки водія автомобіля «МАЗ», державний номер НОМЕР_4 - ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні зазначеної дорожньо-транспортної пригоди, а відповідач є відповідальною особою (як роботодавець) за завдані ОСОБА_1 збитки, під час виконання ним своїх трудових обов'язків, то позивач набув право вимоги до відповідача про відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП 27.09.2012р.

Крім вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, позивач просить суд стягнути з відповідача суму упущеної вигоди у розмірі 15360 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 25.09.2012р. ТОВ «Медіа Майстер» (Виконавець) та ТОВ «Папілон» (Замовник) уклали Договір №37/12/1 з виконання послуг з надання автомобільних транспортних засобів. За пунктом 1 цього Договору, Виконавець зобов'язався за плату виконати Замовнику послуги з надання автомобіля «ЗІЛ» державний номер НОМЕР_3 обладнаного телескопічним підіймачем, на період з 01.10.2012р. по 08.10.2012р. Загальна вартість Договору визначена у сумі 15360 грн.

Листом від 27.09.2012 року ТОВ «Медіа Майстер» повідомив ТОВ «Папілон», що внаслідок пошкодження вищезазначеного автомобіля в ДТП, цей транспортний засіб не може експлуатуватися та просив розірвати Договір.

28 вересня 2012 року між ТОВ «Медіа Майстер» та ТОВ «Папілон» була укладена додаткова угода про розірвання Договору №37/12/1 (а.с.20-22).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 4 ст. 623 ЦК України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів ( упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

В обґрунтування розміру суми упущеної вигоди позивач посилається на технічне завдання по виконанню зміни матеріалу на рекламних конструкціях ТОВ «Папілон» (а.с.74-80) та пояснення директора ТОВ «Папілон» (а.с.92), за змістом яких автомобіль «ЗІЛ» державний номер НОМЕР_3, мав використовуватись у період з 01.10.2012р. по 08.10.2012р. протягом 8 годин щоденно, проте позивачем при визначенні реальності неодержаних доходів не наведено доказів вжиття ним заходів, для їх одержання у розумінні ст. 33 ГПК України, які б підтверджували дані обставини та визначені законом умови.

З огляду на зазначене, суд відмовляє у задоволенні позову в цій частині.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги не визнаються судом повністю обґрунтованими і тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер» до Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради «Донелектроавторанс», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про стягнення 112 339 грн. 62 коп. - задовольнити частково

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39; код ЄДРПОУ - 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер» (83055, м.Донецьк, вул.Щорса, б.18а, код ЄДРПОУ 33417647) кошти у сумі 96979 (дев'яносто шість тисяч дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 62 коп.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Донецької міської ради "Донелектроавтотранс" (83086, місто Донецьк, вулиця Донецька, будинок № 39; код ЄДРПОУ - 03328250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа Майстер» (83055, м.Донецьк, вул.Щорса, б.18а, код ЄДРПОУ 33417647) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1939 грн. 59 коп. та витрати на проведення судової експертизи у сумі 2589 грн. 81 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 лютого 2014 року.

Повний текст рішення складено та підписано 10 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов