Рішення

від 06.02.2014 по справі 913/195/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 лютого 2014 року Справа № 913/195/14

Провадження №15пд/913/195/14

За позовом Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - Шинкарьова О.А. - начальник відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5159/0/2-13 від 20.08.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Луганською міською радою заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", відносно земельної ділянки площею 2,8496 га під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного комплексу (некапітальна споруда) та благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Магнітогорская (Глибокий Яр), а саме: викласти п.8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 23.01.2014 було порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 06.02.2014.

Відповідач відзивом б/н від 04.02.2014 не заперечив проти внесення змін до договору оренди землі в частині встановлення договірного коефіцієнту 3.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 18045537 місцезнаходженням відповідача є: вул.Челюскінців, б.1А, м.Луганськ. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У судовому засіданні 06.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Рішенням Луганської міської ради від 28.02.2006 № 41/117 було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 2,8496 га під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного комплексу (некапітальна споруда) та благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Магнітогорская (Глибокий Яр).

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" було укладено договір оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292.

Відповідно до п.8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного) у гривнях збільшеного на коефіцієнт 2,5 (довідка розрахунку розмірів земельного податку (річного) додається до договору та є його невід'ємною частиною).

Згідно до п.31 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

З метою приведення договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292, у відповідність з вимогами діючого законодавства, на підставі заяви відповідача б/н від 28.01.2013 Луганською міською радою було прийнято рішення від 28.03.2013 № 33/146 "Про внесення змін до договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292, який укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок".

Пунктом 3 вказаного рішення було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" звернутись в Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів, для укладення договору про внесення змін до договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292.

Відповідач не звернувся до Управління Луганської міської ради з питань земельних ресурсів про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу позивача про викладення п.8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.31 договору).

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Таким чином, є обґрунтованою вимога позивача про внесення змін до договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок".

Судовий збір покладається на відповідача, враховуючи приписи ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 78, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 07.11.2006, державна реєстрація від 18.12.2006 за № 040640200292, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", відносно земельної ділянки площею 2,8496 га під розміщення (без права здійснення будівельних робіт) торговельного комплексу (некапітальна споруда) та благоустрій території (без права здійснення будівельних робіт), яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Магнітогорская (Глибокий Яр), виклавши п.8 розділу "Орендна плата" вказаного договору у наступній редакції: "8.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральний ярмарок", вул.Челюскінців, б.1А, м.Луганськ, ідентифікаційний код 31673530, на користь Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, судовий збір у сумі 1218 грн. 00 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2014.

Суддя С.В. Смола