Рішення

від 06.02.2014 по справі 913/3267/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

06 лютого 2014 року Справа № 913/3267/13

Провадження №32/913/3267/13

За позовом прокурора міста Алчевська Луганської області , м.Алчевськ Луганської області

в інтересах держави в особі:

позивача - Алчевської міської ради, м.Алчевськ Луганської області

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Група Садова", м.Алчевськ Луганської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Алчевська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів, м.Алчевськ Луганської області

про стягнення 139478 грн 58 коп.

Суддя Смола С.В.

Секретар судового засідання Данилкіна Н.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача - Болдир Г.М. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу договірно-правової роботи юридичного управління, довіреність № 1/11-3152 від 05.08.2013; Ковальов А.Ф. - головний спеціаліст відділу землевпорядкування управління з питань землевпорядкування та зовнішньої реклами, довіреність № 1/23-5707 від 23.12.2013;

від відповідача - не прибув;

від 3-ої особи - головний державний інспектор юридичного відділу - Каменєв О.О., довіреність № 16064/10 від 19.06.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської міської ради заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі від 02.03.2012, державна реєстрація від 28.03.2012 за № 441120004000267, у сумі 139478 грн 58 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Паляниця Ю.О.) від 05.12.2013 було порушено провадження у справі та її розгляд справи призначений на 24.12.2013.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Паляниця Ю.О.) від 24.12.2013 розгляд справи відкладений на 21.01.2014.

20.01.2014 у зв'язку із перебуванням судді Паляниці Ю.О. на лікарняному був проведений повторний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Смолі С.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 21.01.2014 було відкладено розгляд справи на 06.02.2014 та до участі у справі залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Алчевську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Поясненням на позовну заяву № 1625/10 від 03.02.2014 третя особа зазначила, що позовні вимоги є обґрунтованими і що згідно облікової картки відповідача останній має заборгованість з орендної плати за землю за лютий-жовтень 2013 у сумі 139478 грн 58 коп.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 17792124 місцезнаходженням відповідача є: вул.Московська, б.6, м.Алчевськ Луганської області. На вказану адресу господарський суд і надсилав поштову кореспонденцію.

Відповідно до п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, не надання відзиву на позовну заяву та не прибуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.02.2014 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника, позивача та третьої особи, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36 1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною 1 ст.60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою

До відання Алчевської міської ради, на підставі ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", належить справляння плати за землю, яка в повному обсязі надходить до місцевого бюджету. Несвоєчасне надходження таких платежів призводить до невиконання доходної частини бюджету і, внаслідок цього - неналежного фінансування закладів освіти, охорони здоров'я та інших соціальних програм міста, чим завдається істотна шкода державним інтересам.

Відповідно до абзацу 2 п.п.1.3 п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" системний аналіз норм законодавства України дає підстави для висновку про те, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі" , пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв'язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (стаття 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому ГПК порядку.

Відповідно до п.4 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3рп/99 справа № 1-1/99 інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Даний позов поданий прокурором міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі Алчевської міської ради, оскільки відповідачем порушені інтереси держави в особі Алчевської міської ради щодо несплати орендної плати за землю.

Рішенням Алчевської міської ради від 27.02.2012 № 18/43 Товариству з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Група Садова" вирішено передати в оренду терміном на 10 років земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови площею 0,4904 га, яка знаходиться за адресою: м.Алчевськ на вул.Набережній, 12.

На виконання вказаного рішення між Алчевською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Група Садова" укладено договір оренди землі від 02.03.2012, державна реєстрація від 28.03.2012 за № 441120004000267.

Згідно п.9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі. На час укладення договору розмір орендної плати в місця за земельну ділянку 20663 грн 49 коп., що складає 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік.

Відповідно до пп.2 п.32 договору орендар зобов'язаний, зокрема, сплачувати орендну плату в терміни та розмірах, встановленими цим договором.

24.09.2012 між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, в якій сторони виклали п.9 договору в наступній редакції: "9.Орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати в місяць за земельну ділянку становить 15497 грн 62 коп., що складає 4,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік".

Відповідач в порушення умов договору своєчасно не сплачував оренду плату, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість з орендної плати за землю за період з лютого 2013 року по жовтень 2013 року в сумі 139478 грн 58 коп., за стягненням якої прокурор міста Алчевська Луганської області в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з даним позовом.

Частиною 1 ст.206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Згідно ст.96 Земельного кодексу України землекористувач зобов'язаний, зокрема, своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданого управлінням Держземагентства у Перевальському районі Луганської області (а.с.44) нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,4904, яка знаходиться за адресою: вул.Набережна, 12, становить 4132698 грн 88 коп.

Розмір заборгованості відповідача підтверджений матеріалами справи, в т.ч. розрахунком прокурора, наведеним в позовній заяві та наданий позивачем (а.с.39) та відповідачем не оспорений. Крім того, відповідач в податковій декларації з плати за землю на 2013 рік (а.с.79-80) зазначив, що розмір орендної плати за земельну ділянку площею 0,4904 складає 15497 грн 62 коп. на місяць.

Таким чином, вимога прокурора міста Алчевська в інтересах держави в особі Алчевської міської ради про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за землю за період з 01.02.2013 по 31.10.2013 у сумі 139478 грн 58 коп. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Відповідач позов не оспорив, доказів відсутності заборгованості не подав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов прокурора міста Алчевська Луганської обалсті в інтересах держави в особі Алчевської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Група Садова" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Група Садова", вул.Московська, б.6, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 37824498, на користь Алчевської міської ради, вул.Леніна, б.48, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 25991285, заборгованість з орендної плати за землю в сумі 139478 грн 58 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Група Садова", вул.Московська, б.6, м.Алчевськ Луганської області, ідентифікаційний код 37824498, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір в сумі 2789 грн. 57 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили Алчевській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2014.

Суддя С.В. Смола