Ухвала

від 04.02.2014 по справі 2/1016/655/12

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/1016/655/12 Головуючий у І інстанції Оберемко В.О. Провадження № 22-ц/780/743/14 Доповідач у 2 інстанції Верланов Категорія 26 04.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Верланова С.М.,

суддів - Воробйової Н.С., Березовенко Р.В.,

при секретарі - Бобку О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств «Автек» про визнання договору іпотеки недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» ( далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулось до суду із уточненим в подальшому позовом до ОСОБА_1, в якому просило звернути стягнення на заставне майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 16 квітня 2008 року №010/14/03/447 (зі змінами та доповненнями), укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, а саме: земельну ділянку площею 3,2325 га та земельну ділянку площею 7,3374 га, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, в рахунок погашення кредитної заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств «Автек» (далі - ТОВ «ГП Автек») на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою № 010/14/268 від 23 січня 2008 року та кредитними договорами, укладеними в її рамках у розмірі 22 334 144,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 лютого 2012 року склало 178 411 844,83 грн., шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації кожної земельної ділянки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ГП Автек» було укладено генеральну кредитну угоду №010/14/268 від 23 січня 2008 року, зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №010/14/04/154/1 від 16 квітня 2008 pоку, додаткової угоди №010/14/268/335/1 від 30 січня 2009 року, додаткової угоди №010/14/268/488 від 31 березня 2009 року та додаткової угоди № 010/14/268/489 від 31 березня 2009 року. Відповідно до п.1.2 генеральної кредитної угоди загальний розмір зобов'язання ТОВ «ГП Автек» за договорами, укладеними у її рамках не може перевищувати суми 18 750 000 доларів США, з яких 10 000 000 доларів США надано на фінансування поточної діяльності, 8 750 000 доларів США на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до 30 вересня 2009 року.

В рамках генеральної кредитної угоди між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ГП Автек» було укладено кредитний договір № 010/14/269 від 23 січня 2008 року зі змінами згідно додаткової угоди № 010/14/269/490 від 31 березня 2009 року, яким відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 10 000 000 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення до 30 вересня 2009 року.

Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки libor (1 years)+5,75% (річна ставка libor для доларів США у відсотках річних плюс 5,75% річних). Відсоткова ставка на період з 01 квітня 2009 року до 30 квітня 2009 року включно встановлена в розмірі 8,45% річних.

Крім того, між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і ТОВ «ГП Автек» було укладено кредитний договір № 010/14/270 від 23 січня 2008 року зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди № 010/14/270/491 від 31 березня 2009 року, за яким ТОВ «ГП Автек» була відкрита невідновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30 вересня 2009 року.

Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 years)+5,75%.

Відповідно до умов вказаних договорів, кредитні кошти надані позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Банком зобов'язання за вказаними кредитними договорами виконано повністю. Боржник, починаючи з 29 квітня 2009 року перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами. В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань позичальником, порушення ним генеральної кредитної угоди та кредитних договорів, укладених в її рамках, виникла заборгованість, яка станом на 20 лютого 2012 року склала 22 334 144,29 доларів США.

У відповідності до вимог кредитних договорів АТ «Райффайзен Банк Аваль» було направлено ТОВ «ГП Автек» письмову вимогу №42-1-0-00/957 від 11 червня 2009 року, отриману боржником 16 червня 2009 року, в якій вимагалось здійснити дострокове погашення кредиту в повному обсязі протягом не більше 30 календарних днів.

Крім того, банком на адресу ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом та зворотнім повідомленням про вручення було направлено претензію № 120-0-0-00/6-1740 від 19 жовтня 2011 року з повідомленням про неналежне виконання зобов'язань та попередженням про стягнення заборгованості в примусовому порядку. Вказаний лист з претензією повернувся не вручений адресату. Відповіді чи заперечення банком на вказані вимоги не отримано. Також боржником у визначений тридцятиденний строк зобов'язання за генеральною кредитною угодою №010/14/268 та кредитними договорами №010/14/269 та №010/14/270, укладеними в її рамках, не виконано.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою №010/14/268 від 23 січня 2008 року та кредитних договорів, укладених в її рамках, в іпотеку банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки №010/14/03/447 від 16 квітня 2008 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та майновим поручителем ТОВ «ГП Автек» ОСОБА_1, зі змінами та доповненнями згідно договору про внесення змін від 16 квітня 2008 року та договору про внесення змін від 31 березня 2009 року № 010/14/03/447/470, відповідно до якого в іпотеку банку передано вказані вище земельні ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, цільове призначення яких для ведення індивідуального садівництва, що належать ОСОБА_1 згідно державних актів на право власності.

Внаслідок порушення позичальником умов кредитного договору, у відповідності до умов п.2.10 договору іпотеки та вимог ст. 35 Закону України «Про іпотеку», банком на адресу іпотекодавця ОСОБА_1 та боржника ТОВ «ГП Автек» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення було направлено письмову вимогу № 120-1-0-00/6-1742 від 19 жовтня 2011 року про усунення порушення умов генеральної кредитної угоди і кредитних договорів та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку непогашення кредитної заборгованості. Листи з вимогою повернулися не вручені адресатам.

У зв'язку з наведеним банк просив позов задовольнити.

Не погоджуючись з вказаним позовом, у квітні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», ТОВ «ГП «Автек», в якому з урахуванням уточнень просив визнати недійсним договір іпотеки №010/14/03/447 від 16 квітня 2008 року зі змінами та доповненнями згідно договору №010/14/03/447/470 від 31 березня 2009 року. Також просив виключити з державного реєстру іпотек та єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записи про державну реєстрацію іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна.

Зустрічний позов обґрунтував тим, що оспорюваний договір не відповідає вимогам ст.3 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст.10, 15, 19 Закону України «Про захист прав споживачів». Зазначав, що умови генеральної угоди не спричиняють виникнення у сторін зобов'язань з надання та повернення кредитних коштів, не визначені конкретні умови кредитних зобов'язань ТОВ «ГП «Автек». Можливість надання та повернення кредитних коштів обумовлене укладанням в майбутньому між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ГП «Автек» кредитних договорів, в яких сторони погоджують істотні умови кредитування. 21 січня 2008 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Група підприємств «Автек» були укладені кредитні договори № 010/14/269 та № 010/14270 в межах генеральної угоди. Однак в п.1.1 договору іпотеки ці кредитні договори чітко не визначені. Вважає, що спірний договір іпотеки не був спрямований на забезпечення дійсного зобов'язання та не відповідає вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25жовтня 2013 року позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.

Звернуто стягнення на заставне майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 16 квітня 2008 року №010/14/03/447 (зі змінами та доповненнями), укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, а саме на:

- земельну ділянку площею 3,2325 га, кадастровий №3222789200:02:021:0056, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва та належить ОСОБА_1 згідно державного акту;

- земельну ділянку площею 7,3374 га, кадастровий №3222789200:03:021:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва та належить ОСОБА_1 згідно державного акту,

в рахунок погашення кредитної заборгованості ТОВ «ГП «Автек» на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за генеральною кредитною угодою № 010/14/268 від 23 січня 2008 року та кредитними договорами, укладеними в її рамках. Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною реалізації кожної земельної ділянки на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовити, а його зустрічний позов задовольнити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ПAT «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив із того, що позичальником ТОВ «ГП «Автек» порушено взяті на себе зобов'язання за генеральною кредитною угодою та кредитних договорів, укладених в її рамках, внаслідок чого виникла заборгованість, в забезпечення виконання зобов`язань за цими договорами ОСОБА_1 було передано в іпотеку вказані вище земельні ділянки, тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив із того, що судом не встановлено невідповідність оспорюваного договору вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. ст. 3,7,18 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 10,15,19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк(термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.591 ЦК України реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Якщо сума, одержана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника в порядку черговості відповідно до статті 112 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 6. ст. 3 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Частина 1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно із положеннями ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотеко держателя.

Стаття 41 Закону України «Про іпотеку» визначає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 23 січня 2008 року між AT «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Група підприємств Автек» було укладено генеральну кредитну угоду №010/14/268, зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №010/14/04/154/1 від 16 квітня 2008 року, додаткової угоди №010/14/268/335/1 від 30 січня 2009 року, додаткової угоди №010/14/268/488 від 31 березня 2009 року та додаткової угоди № 010/14/268/489 від 31 березня 2009 року.

Згідно з п.1.2 генеральної кредитної угоди загальний розмір зобов'язання TOB «ГП Автек» за договорами, укладеними у її рамках не може перевищувати суми 18 750 000 доларів США, з яких: 10 000 000 доларів США надано на фінансування поточної діяльності, а 8 750 000 доларів США - на рефінансування кредитної заборгованості та поповнення оборотних коштів зі строком користування до 30 вересня 2009 року.

В рамках генеральної кредитної угоди між AT «Райффайзен Банк Аваль» і TOB «ГП Автек» було укладено кредитний договір №010/14/269 від 23 січня 2008 року, зі змінами згідно додаткової угоди №010/14/269/490 від 31 березня 2009 року, яким відкрито невідновлювальну кредитну лінію з лімітом кредитування 10 000 000 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30 вересня 2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 years)+5,75%. Відсоткова ставка на період з 01 квітня 2009 року до 30 квітня 2009 р. (включно) встановлена в розмірі 8,45% річних.

Також між AT «Райффайзен Банк Аваль» і TOB «ГП Автек» було укладено кредитний договір №010/14/270 від 23 січня 2008 року, зі змінами та доповненнями згідно додаткової угоди №010/14/270/491 від 31 січня 2009 року, за яким TOB «ГП Автек» була відкрита невідновлювальна кредитна лінія з лімітом у розмірі 8 750 000 доларів США на фінансування витрат, пов'язаних з поточною діяльністю та кінцевим терміном погашення 30 вересня 2009 року. Плата за користування кредитом розраховується на основі процентної ставки Libor (1 years)+5,75%.

Відповідно до умов вищевказаних договорів кредитні кошти надані позичальнику на умовах їх забезпечення, цільового використання, строковості, повернення та плати за користування. Кінцевим терміном погашення кредиту позичальником відповідно до договору є 30 вересня 2009 року.

Встановлено, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за генеральною кредитною угодою №010/14/268 від 23 січня 2008 року та кредитних договорів, укладених в її рамках, в іпотеку банку передано нерухоме майно згідно договору іпотеки №010/14/03/447 від 16 квітня 2008 року, укладеного між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1, зі змінами та доповненнями згідно договору про внесення змін від 16 квітня 2008 року та договору про внесення змін від 31 березня 2009 року № 010/14/03/447/470, відповідно до якого в іпотеку банку передано дві земельні ділянки, а саме:

- земельну ділянку площею 3,2325 га, кадастровий №3222789200:02:021:0056, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва та належить ОСОБА_1 згідно державного акту;

- земельну ділянку площею 7,3374 га, кадастровий №3222789200:03:021:0064, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для ведення індивідуального садівництва та належить ОСОБА_1 згідно державного акту.

Судом першої інстанції встановлено, що боржник TOB «ГП Автек», починаючи з 29 квітня 2009 року перестав сплачувати проценти за користування кредитними коштами.

19 жовтня 2011 року банком на адресу ТОВ «ГП Автек» та ОСОБА_1 було направлено письмову вимогу про усунення порушень умов генеральної кредитної угоди і кредитних договорів, а також попереджено про звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку непогашення заборгованості.

Однак ТОВ «ГП Автек» і ОСОБА_1 залишили дану вимогу без реагування, внаслідок чого станом на 20 лютого 2012 року виникла заборгованість у розмірі 22 334 144,29 доларів США, в тому числі за основною заборгованістю - 18 750 000 доларів США, за простроченими відсотками - 3 510 343,06 доларів США та за строковими відсотками - 73 801,23 доларів США.

Отже, встановивши, що ТОВ «ГП «Автек» порушило взяті на себе зобов'язання за генеральною кредитною угодою та кредитними договорами, укладених в її рамках, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 22 334 144,29 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 20 лютого 2012 року становить 178 411 844 грн. 83 коп., в забезпечення виконання зобов`язань за цими договорами ОСОБА_1 було передано в іпотеку вказані вище земельні ділянки, що належать йому на праві власності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Колегія суддів також погоджується і з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1, оскільки судом не встановлено невідповідність оспорюваного іпотечного договору вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 3,7,18 Закону України «Про іпотеку» та ст.ст. 10,15,19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Докази та обставини, на які посилається ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом першої інстанції були дотримані норми матеріального та процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи спір повно та всебічно дослідив обставини справи, надані сторонами докази, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення первісного позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л ИЛ А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 25 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді