Постанова

від 03.03.2009 по справі 17/15/07-ап

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Справа № 17/15/07-АП                                                        Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку - 2.29, 2.30                                       інстанції

- Корсун В .Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2009 року                                                                

м. Дніпропетровськ

    Колегія суддів Дніпропетровського

апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді  -  Туркіної Л.П. ( доповідач),

суддів              - Коршуна А. О., Проценко О.А.,

при

секретарі - Красоті

А. О.,   

за участі представників сторін:

позивача

- Лисенко Н. В.

(довіреність № 3092/20-19 від 03.07.2008 р.)

Цурик

Є. Г. ( довіреність № 01/38/0082 від 21.01.2009 р.)

відповідача  1 - не

прибув

відповідача

2 -   не прибув

третьої

особи 1 -   Чередник Т. І. (довіреність від 21.01.2009 р.)

третьої

особи 2 -   Цурик Є. Г. ( довіреність № 593/20-19 від

30.01.2008 р.)

Лисенко

Н. В. (довіреність №  01-38/1217 від

29.07.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну

скаргуОСОБА_6, м.

Запоріжжя

    на постанову  господарського суду  Запорізької 

області від 12 березня 2007 року

по справі  № 17/15/07-АП

    за позовом: 

ОСОБА_1

    до відповідача 1: ОСОБА_2

    до відповідача 2: ОСОБА_3

    третя особа 1:ОСОБА_4

    третя особа 2: ОСОБА_5

    про 

 скасування рішення та

зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

    У грудні 2006 р. до Господарського суду

Запорізької області в порядку передбаченому Кодексом адміністративного

судочинства України було подано позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та до

ОСОБА_3(надалі ОСОБА_3) про визнання незаконним та скасування розпорядження

головиОСОБА_2 від 24.09.2004 р. №1365р. та скасування здійсненої 29.11.2004р.

ОСОБА_3 реєстрації дублікату свідоцтва від 10.07.1996 р. №493 на право

власності на будівлю літера «З».

    Постановою господарського суду Запорізької

області від 12.03.2007 р. позов було задоволено.

    Суд постановив: визнати незаконним та

скасувати розпорядження головиОСОБА_2 від 24.09.2004р. №1365р., скасувати

здійснену 29.11.2004р. ОСОБА_3 реєстрацію дублікату свідоцтва від 10.07.1996р.

№493 на право власності на будівлю літера «З»

    Крім того, на користь позивача присуджено

судові витрати у сумі 3 грн. 40 коп. (1 грн. 70 коп. - за рахунок Державного

бюджету України, 1 грн. 70 коп. - за рахунок відповідача 2).

    Рішення суду обґрунтовано тим, що при

винесенні оспорюваного рішення, яким на ОСОБА_3 покладено обов'язок

видатиОСОБА_6 дублікат свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості -

будівлю літ. «3», розташовану по бул. Гвардійському в м. Запоріжжя, районною

адміністрацією не було дотримано вимог п. 4 Тимчасового положення про порядок

реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства

юстиції України за № 7/5 від 07.02.2002р.

    Суд зазначив, що відповідно до названого

нормативного акту для отримання дубліката свідоцтва чи витягу подається заява,

якій передує опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених,

загублених, пошкоджених свідоцтв про право власності чи витягів про реєстрацію

прав. БТІ перевіряє належність заявленої вимоги відомостям з Реєстру прав та

оформлює дублікат свідоцтва чи витягу.

Як в оспорюваному розпорядженні від 24.09.2004р. №1365р,

так і в заяві ОСОБА_6 (надаліОСОБА_6) від 27.07.2004р. №5/5/212-87/1 відомості

про опублікування в пресі повідомлення про недійсність втраченого свідоцтва

№493 про право власності на будівлю літера «З», від 10.07.1996р. відсутні.

Відповідач 1 листом від 27.06.2006р. №1692/01-11

повідомив Запорізьку міську раду, що даних про оприлюднення в пресі

повідомлення про втрату свідоцтва про право власності в архіві районної

адміністрації немає.    

    Відсутність зазначеної публікації призвела

до того, що заявникуОСОБА_6 було видано дублікат свідоцтва про право власності

на споруду, яка, на думку суду, належить позивачу - ОСОБА_1.

    Суд також дійшов висновку, що відповідач 2

протиправно здійснив реєстрацію дублікату свідоцтва про право власності від

10.07.1996 р. № 493.

    У червні 2007 р. до суду апеляційної

інстанції було подано апеляційну скаргуОСОБА_6, яке зазначало, що суд першої

інстанції без участі зазначеної особи розглянув спір щодо акту та реєстрації,

які стосуються прав власностіОСОБА_6, та просило скасувати постанову

Господарського суду Запорізької області від 12.03.2007р. у справі №17/15/07-АП

повністю та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог

відмовити повністю.

    Апелянт зазначив, що судом порушено норми

процесуального права, зокрема ст. 53 КАС України, відповідно до якої суд

повинен був залучити до участі у справі у якості третьої особиОСОБА_6.

      Апелянт вказує, що такі дії суду були

обов'язковими, оскільки представником ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначалося,

що право власності на об'єкт нерухомості - будівлю літера «З», розташовану по

АДРЕСА_1, було зареєстроване заОСОБА_6 до моменту отримання дублікату свідоцтва

про право власності.

    Апелянт також вважає, що суд, в порушення

ст. 17 КАС України, вирішив питання щодо права власності на будівлю, а також

порушив норми ч. 7 ст. 3, ст. 4 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на

нерухоме майно та їх обмежень», відповідно до яких зареєстровані речові права

та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо

нерухомого майна.

    Позивач подав заперечення на апеляційну

скаргу, у яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову

Господарського суду Запорізької області від 12.03.2007р. по справі №17/15/07-АП

- без змін.

    Позивач зазначає, що спірний дублікат

свідоцтва від 10.07.1996р. №493 на право власності на будівлю літера «З», був

виданий і зареєстрований ОСОБА_3 29.11.2004р. №1365.

    Нерухоме майно, стосовно якого було видано

спірний дублікат вищезазначеного свідоцтва, було незаконно відчужене Заявником

до моменту відкриття провадження по справі №17/15/07-АП за договором

купівлі-продажу від 03.12.2004р. Отже, Заявник на момент розгляду справи не мав

будь-яких прав на будівлю, що виключало його участь у даній справі.

    Позивач також зазначив, що права та

інтереси апелянта не можуть порушуватись рішенням господарського суду

Запорізької області, оскільки предметом спору є визнання незаконним і

скасування розпорядження головиОСОБА_2 від 24.09.2004р. №1365р та скасування

здійсненої  ОСОБА_3 реєстрації дублікату

свідоцтва.

    Відповідач 2 надав до суду пояснення від

23.02.2008 р. № 2198, у яких зазначив наступне. Під час здійснення підготовчих

заходів за дорученням ОСОБА_2 м. Запоріжжя для видачі дубліката свідоцтва

ОСОБА_3, у виконання вимог п.6.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації

прав власності на нерухоме майно, зроблено відмітку про видачу дубліката

свідоцтва №493 від 10.07.1993р., (на дублікаті вказаного свідоцтва міститься

відмітка 10.11.2004р., що свідчить про видачу цього дубліката 10.11.2004р.)

    Відмітку про втрату оригіналу свідоцтва у

даному випадку працівниками ОСОБА_3 зроблено не було, так як з розпорядження

голови ОСОБА_2 м. Запоріжжя №1365 від 24.09.2004р. не вбачається, з яких підстав

ОСОБА_3 доручено здійснення необхідних підготовчих заходів для видачі дубліката

свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомості - будівлю літ. «З»,

розташовану по АДРЕСА_1. Отже, внести інформацію про втрату оригіналу свідоцтва

не виявлялося можливим.

    У судовому засіданні представники апелянта

та позивача доводи та вимоги апеляційної скарги, а також заперечень щодо неї

підтримали.

    Інші учасники письмових пояснень та

заперечень по справі до суду не подали.

    Заслухавши представників учасників,

перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія

суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а

рішення суду - скасуванню, виходячи з наступного.

    Як свідчать матеріали справи та пояснення

учасників, на обліку в ОСОБА_3 перебуває об'єкт нерухомості - будівля,

розташована за адресою: м. Запоріжжя, бульвар Гвардійський, 137.

    Пояснення учасників також свідчать, що

апелянт та позивач вчиняли відносно зазначеної будівлі юридично значимі дії -

правочини, внаслідок чого між ними має місце спір стосовно того, кому належало

право власності, а також повного господарського відання на будівлю у

серпні-грудні 2003 р., 2004 р.

    Як встановлено судом першої інстанції та не

спростовується сторонами, у квітні 2004 р.ОСОБА_6 звернулось до головиОСОБА_2 з

листом від 27.07.2004р. №5/5/212-87/1 щодо видачі дубліката свідоцтва про право

власності на об'єкт нерухомості - майстерню тіл. «З» (ІНФОРМАЦІЯ_1),

розташований за адресою: АДРЕСА_1. Заявник зазначав, що об'єкт належить йому на

праві власності, оригінал свідоцтва втрачено.

     Головою ОСОБА_2 винесено розпорядження від

24.09.2004р. №1365р про видачуОСОБА_6 дубліката свідоцтва про право власності

на об'єкт нерухомості - будівлю літ. «З», розташовану по бул. Гвардійському в

м. Запоріжжі.

    На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_3

10.11.2004р. видалоОСОБА_6 дублікат свідоцтва. 29.11.2004р. на підставі

вказаного дублікату зареєстровано право власності на вищезазначений об'єкт

нерухомості.

    Як

свідчать матеріали справи, оспорюване розпорядження від 24.09.2004р. №1365р

було видано на підставі листів ОСОБА_3 №1013 від 03.03.2004р. та №3149 від

07.07.2004р., в яких вказано, що об'єкт нерухомості під літерою «З»

зареєстровано заОСОБА_6, а також заОСОБА_4.

Відповідно

до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи

бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,

чи прийняті (вчинені) вони:

1)

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та

законами України;

2)

обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для

прийняття рішення (вчинення дії);

3)

безсторонньо (неупереджено);

4)

добросовісно;

5)

розсудливо;

6)

з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

Дослідивши

обставини справи та розпорядження № 3149, колегія суддів дійшла висновку, що

воно не є законним та обґрунтованим, а також таким, що прийнято добросовісно та

розсудливо, що підтверджується наступним.

Порядок

видачі дублікату свідоцтва про право власності на нерухоме майно визначено

Тимчасовим положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно,

затвердженим наказом Міністерства юстиції України за № 7/5 від 07.02.2002р.

Відповідно до п.6.4 зазначеного Тимчасового положення, у

разі крадіжки, вирати, пошкодження, тощо свідоцтва про право власності чи

витягу про реєстрацію прав БТІ можуть видати дублікат витягу або за дорученням

органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів

здійснити необхідні підготовчі заходи для видачі дублікату свідоцтва. Для

отримання дублікату свідоцтва чи витягу подається заява, якій передує

опублікування в пресі повідомлення про недійсність викрадених, загублених,

пошкоджених свідоцтв про право власності чи витягів про реєстрацію прав. БТІ

перевіряє належність заявленої вимоги відомостям з Реєстру прав та оформлює

дублікат свідоцтва чи витягу.

Як в оспорюваному розпорядженні від 24.09.2004р. №1365р,

так і в заяві ОСОБА_6 від 27.07.2004р. №5/5/212-87/1 відомості про

опублікування в пресі повідомлення про недійсність втраченого свідоцтва №493

про право власності на будівлю літера «З», від 10.07.1996р. відсутні.

Відповідач 1 листом від 27.06.2006р. №1692/01-11

повідомив Запорізьку міську раду, що даних про оприлюднення в пресі

повідомлення про втрату свідоцтва про право власності в архіві районної

адміністрації немає.

    Таким чином, при прийнятті оспорюваного

розпорядження було порушено норми п. 6.4 Тимчасового положення, щодо здійснення

публікації, не надано належної оцінки змісту додатків до заяви про видачу

дублікату свідоцтва, а саме листів ОСОБА_3№ 1013 та № 3149, зміст яких

свідчить, що під літ. «З» за адресою: АДРЕСА_1 у БТІ зареєстровано 2

об'єкта  власності, а саме

майстерняОСОБА_6 та складОСОБА_4 (а. с. 107, т. 1).

    Виходячи з викладеного, колегія суддів

вважає, що висновки суду першої інстанції відносно протиправності та

необґрунтованості розпорядження № 1365р є обґрунтованими та відповідають

чинному законодавству.

    Колегія суддів також вважає, що вимога про

публікацію, передбачена п. 6. 4 Тимчасового положення, направлена на уникнення

обставин щодо порушення майнових прав невизначеного кола осіб. Її відсутність

зачіпає інтереси будь-якої особи, яка вважає, що на момент видачі дублікату

свідоцтва саме їй належало право власності, повного господарського відання на

нерухоме майно, та відповідно до законодавства мала право на ознайомлення з

публікацією.

    Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування

розпорядження від 24.09.2004 р. № 1365р, пред'явлені до відповідача 1, слід

визнати законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню,

виходячи з того, що відсутність публікації та порушення порядку прийняття

розпорядження, зачіпало законні інтереси позивача та позбавляло його права на

отримання інформації, яка згідно законодавства повинна бути оприлюднена.

    У той же час колегія суддів вважає, що

висновки суду першої інстанції стосовно того, що позивачу належить право

повного господарського відання на будівлю є передчасними та такими, що не

відносяться до компетенції судів адміністративної юрисдикції.

    Відповідно до діючого законодавства спір

щодо майнових прав повинен вирішуватись судами в порядку господарського або

цивільного судочинства, виходячи із суб'єктного складу сторін.

    Належним доказом майнового права сторони,

за наявності спору щодо такого права, у адміністративному процесі є рішення

компетентного суду.

    Виходячи з викладеного, колегія суддів

дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, щодо скасування

розпорядження №1365р від 24.09.2004р., обґрунтуванням якого є визнання майнових

прав позивача, прийнято з порушенням норм п. 4 ст. 70 КАС України, якою

закріплено принцип належності доказів, що є підставою для його скасування.

    Щодо вимог позивача про скасування

реєстрації дублікату свідоцтва № 493 від 10.07.1996 р., здійсненої

ОСОБА_329.11.2004 р., колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

    Належним відповідачем за цією вимогою у

даній справі є ОСОБА_3, отже зазначена вимога, пред'явлена до відповідача 1, не

підлягає задоволенню.

    Вимога, пред'явлена доОСОБА_3, також не

підлягає задоволенню, оскільки матеріали справи свідчать, що будь-якої

реєстрації дубліката свідоцтва № 493 від 10.07.1996р. 29 листопада 2004 р.  відповідач 2 не здійснював.

    Як свідчать матеріали справи та пояснення

відповідача 2, видача дубліката свідоцтва була здійснена 10.11.2004 р. ,

що виключає реєстрацію такої видачі 29.11.2004 р.

    Матеріали справи свідчать, що 29.11.2004 р.

ОСОБА_3 здійснило в книзі №1 запис №154 про реєстрацію права власності на

нежитлову будівлю літ. 3 за адресою: АДРЕСА_1 заОСОБА_6.

    Однак, як свідчать матеріали справи та

пояснення представника позивача, вимог про визнання за ним права власності та

внесення відповідних записів до реєстру, ОСОБА_1 у даній справі не заявляв.

Отже, за відсутності запису від 29.11.2007 р. про видачу дублікату свідоцтва

№493 вимоги про скасування такого запису слід визнати необґрунтованими, а

рішення суду першої інстанції щодо їх задоволення таким, що прийнято внаслідок

неповного з'ясування обставин справи.

    Крім того, колегія суддів вважає, що сама

реєстрація дії, яка була здійснена та підлягала реєстрації, не порушує

будь-чиїх прав та є такою, що забезпечує контролюючі функції.

    Виходячи з викладеного, посилання позивача

на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції не приймаються

колегією суддів до уваги, як і посилання на те, що рішення суду стосовно

розпорядження та дій, здійснених відносно апелянта -ОСОБА_6, не пов'язано із

інтересами названого ЗАТ.

На

підставі викладеного апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Постанову

Господарського суду Запорізької області скасувати. У задоволенні позовних вимог

до відповідача 2 відмовити. Позовні вимоги до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати розпорядження №1365р від 24.09.2004р. голови

ОСОБА_2 від 24.09.2004р. №1365р. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Керуючись

ст. ст. 195, 196, 198, 202, 207

Кодексу

адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_6, м. Запоріжжя задовольнити

частково.

Постанову господарського суду  Запорізької 

області від 12 березня 2007 року - скасувати.

Позовні вимоги до ОСОБА_2задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови

ОСОБА_2 від 24.09.2004 р. № 1365.

У задоволенні решти завлених позовних вимог відмовити.

            Постанова набирає законної сили

відповідно до ст. 254 КАС України.

    Постанова може бути оскаржена відповідно до

ст. 212 КАС України.

    Постанову виготовлено у повному обсязі      13.05.2009 р.

Головуючий суддя:                                                                    

Туркіна Л.П.

    Судді:                                                 

                                           Коршун

А. О.

Проценко О.А.