Рішення

від 23.12.2013 по справі 905/6231/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.12.2013 Справа № 905/6231/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Нестеренко Ю.С.

при секретарі судового засідання Вашето Т.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка, Донецька область

до відповідача Комунального підприємства «Кіровський», м.Горлівка, Донецька область

про стягнення заборгованості у розмірі 24212,40грн., пені у сумі 24212,40грн. та 3% річних у розмірі 334,73грн.

за участю уповноважених представників:

від позивача: Гладких І.Ф., яка діє на підставі довіреності №06/4823 від 16.04.2013р.

від відповідача: Назаренко А.О., яка діє на підставі довіреності від 01.02.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», м.Горлівка

звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Комунального підприємства «Кіровський», м.Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 24212,40грн., пені у сумі 24212,40грн. та 3% річних у розмірі 334,73грн.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за договором на поставку теплової енергії №556 від 14.09.2011р.

щодо оплати за поставлену теплову енергію за період з лютого 2013р. по квітень 2013р. у розмірі 24212,40грн., що стало підставою для нарахування пені у сумі 24212,40грн. та 3% річних у розмірі 334,73грн.

На підтвердження викладених обставин Позивач надав копії договору на поставку теплової енергії №556 від 14.09.2011р. разом з додатками до нього, додаткової угоди №08/609 від 20.01.2012р., акту на включення опалення від 15.10.2012р., реєстру сум, пред'явлених у платіжних вимогах дорученнях, платіжних вимог-доручень.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, ст.1, 47, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем було повідомлено та надано відповідні документи до матеріалів справи, про те, що Закрите Акціонерне Товариство «Горлівськтепломережа» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», дані зміни зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців 28.09.11р. В подальшому, публічне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», було перейменовано у приватне акціонерне товариство «Горлівськтепломережа», дані зміни зареєстровані 09.04.13р.

Відповідач у своєму відзиві №458 від 15.10.2013р. повідомив, що визнає позовні вимоги в повному обсязі та у зв`язку зі скрутним фінансовим становищем просить суд надати відстрочку виконання рішення терміном на 12 місяців.

12.11.2013р. Відповідачем надане клопотання №517 від 11.11.2013р. у якому останній просить зменшити розмір пені, у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, на підтвердження чого надав розшифровку строк балансу, яка підтверджує наявність кредиторської заборгованості, платіжне доручення, яке повернуте з банку без виконання у зв»язку з відсутністю коштів на рахунках відповідача та документи, що підтверджують наявність заборгованості населення за житлово-комунальні послуги.

Позивач надав заперечення на заяву відповідача про надання відстрочки у погашенні заборгованості №06/13556 від 24.10.2013р. та заперечення б/н від 18.11.2013р. на клопотання відповідача про зменшення суми пені, у яких зазначив, що невиконання споживачами договірних зобов`язань за укладеними договорами призведуть до повної паралізації діяльності основного теплопостачального підприємства м.Горлівки, а також не сплату заборгованості за природний газ ПАТ «Нафтогаз України». На підтвердження свої доводів позивач надав звіт про фінансові результати за 2010р - 2013р., баланс за 2011р, 2012р., рішення господарського суду, за якими з позивача стягнуто борг.

Ухвалою господарського суду від 24.10.13р., за клопотанням сторін, розгляд справи продовжувався на 15 днів.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 18.11.2013р справу №905/6231/13 передано на розгляд судді Мальцеву М.Ю.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. справу №905/6231/13 передано на розгляд судді Нестеренко Ю.С.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

14.09.2011 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір на постачання теплової енергії №556 (надалі Договір), відповідно до п.1.1. якого Постачальник (Позивач) бере на себе зобов'язання поставляти Споживачеві (Відповідачу) теплову енергію, згідно додаткам №1, 2 загальною площею 281,90кв.м. з максимальним тепловим навантаженням на опалення 0,019 Гкал/год., а Споживач зобов'язується оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строки, які передбачені цим договором.

За приписами п.3.2.1. договору Споживач зобов'язаний оплачувати відпущену теплову енергію та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору.

Згідно п.6.1. договору, в редакції Додаткової угоди, яка вступила в силу з 10.12.11р., споживач оплачує відпущену теплову енергію у грошовій формі за об`єктами, які не обладнані приладами комерційного обліку теплової енергії за опалення загальної площі 281,90кв.м., при вартості 28,63 грн. за 1м.кв. в місяць в період опалювального сезону - 9684,96грн.

Пунктом 6.3. сторони визначили, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Як зазначено у п.6.4. договору оплату за теплову енергію Споживач здійснює до початку розрахункового місяця згідно платіжній вимозі-дорученню, яка виставлена Постачальником, протягом 10-ти днів з моменту його отримання.

Відповідно до п.8.3. договору за весь період несвоєчасної оплати теплової енергії Споживач оплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше 100% загальної суми боргу.

Згідно п.8.4. договору при прострочці оплати теплової енергії Споживач на вимогу Постачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також три процента річних від простроченої суми.

Строк дії цього договору з 01.10.2011р. по 30.09.2014р., а у частині розрахунків за спожиту теплову енергію - до їх повного проведення. (п.10.1. договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Додатком №1 до Договору №556 від 14.09.2011р. зазначено найменування об'єкту опалення: приміщення КП «Кіровський», адреса - вул.Кірова, 12В, площа - 281,9кв.м., опалення - 0,019Гкал/год.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне:

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 ЦК України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання умов вказаного Договору Позивачем була поставлена на адресу відповідача теплова енергія, що підтверджується актом на включення опалення від 15.10.2012р.

Також у відповідності до п.6.4 Договору відповідачу надавались наступні платіжні вимоги доручення для оплати отриманої теплової енергії: за лютий 2013р. на суму 9684,96 грн., березень 2013р. на суму 9684,96 грн. та за квітень 2013р на суму 4842,48 грн, а всього на загальну суму у розмірі 24212,40 грн.

Доказами отримання відповідачем платіжних вимог-доручень є реєстр сум, які виставлені в платіжних вимогах, з відміткою про їх отримання представником Відповідача.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач, в порушення умов договору, отримані послуги своєчасно не сплатив, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість за послуги з теплопостачання на загальну суму 24212,40грн., за період з лютого 2013р. по квітень 2013р.

Між сторонами було складено акт звірки заборгованості станом на 17.09.2013р., яким Відповідач підтвердив наявну заборгованість у розмірі 24212,40грн.

Крім того, Відповідач визнав зазначену вище заборгованість у процесі розгляду справи.

За приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Керуючись вищенаведеною нормою закону, позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 334,73грн. та пред`явлено до стягнення зазначену суму.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати, господарський суд перевіривши розрахунок позивача стосовно нарахування 3% річних, приймаючи до уваги межі позовних вимог, дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись п.8.3. договору позивачем була нарахована пеня на суму боргу за період з 15.02.2013р. по 27.08.2013р. у розмірі 24212,40грн.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд вважає його вірним , а вимоги в зазначеній частині законними та обґрунтованими, проте беручи до уваги клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення позивачем суми пені суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки розміру збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про те, що відповідач довів суду винятковість випадку, і тому, суд врахувавши фінансовий стан обох сторін вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% - до 12106,2грн. Судові витрати в цій частині позовних вимог покладаються на відповідача.

Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки на 12 місяців суд зазначає наступне:

Відповідно до вимог передбачених частиною 1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вищезазначеної норми, питання задоволення заяви сторони у справі про відстрочку виконання рішення суду вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з особливого характеру обставин справи, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення.

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

На підставі вищевикладеного, суд зазначає, що Відповідачем не доведено обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання Відповідача про надання відстрочки виконання рішення.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України відносяться на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка, Донецька область до Комунального підприємства «Кіровський», м.Горлівка, Донецька область про стягнення заборгованості у розмірі 24212,40грн., пені у сумі 24212,40грн. та 3% річних у розмірі 334,73грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства «Кіровський», м.Горлівка, Донецька область (84627, Донецька область, м.Горлівка, вул.Кірова, 12-в, п/р 260053027837 в Горлівському відділенні №2864 Ощадбанку України у м.Горлівка, МФО 394103, ЄДРПОУ 31685415) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Ак.Павлова, 13, р/р 260022671601 у ПАТ «Міський Комерційний Банк», ЄДРПОУ 03337007, МФО 339339) заборгованість у розмірі 24212,40грн., пеню у сумі 12106,2грн. та 3% річних у розмірі 334,73грн.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Кіровський», м.Горлівка, Донецька область (84627, Донецька область, м.Горлівка, вул.Кірова, 12-в, п/р 260053027837 в Горлівському відділенні №2864 Ощадбанку України у м.Горлівка, МФО 394103, ЄДРПОУ 31685415) на користь Приватного акціонерного товариства «Горлівськтепломережа», м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Ак.Павлова, 13, р/р 260022671601 у ПАТ «Міський Комерційний Банк», ЄДРПОУ 03337007, МФО 339339) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50грн.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. У судовому засіданні 23.12.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення підписано 27.12.2013р.

Суддя Ю.С. Нестеренко