Постанова

від 29.01.2014 по справі 813/8154/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 січня 2014 року № 813/8154/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю представника позивача Рудевич Н.Р., представника відповідача Задорожного І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Резон БКС» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Резон БКС» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.10.2013 року № 0000412240 та № 0000402240.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач на підставі актів перевірок контрагентів позивача безпідставно прийшов до висновку про безтоварність господарських операцій, що суперечить принципу персональної відповідальності платника та суперечить положенням чинного законодавства. Вказано, що платник податку виключно на підставі проведеної оподатковуваної господарської операції та належним чином оформленої контрагентом податкової накладної має право відносити суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту звітного періоду. Зазначено, що господарські операції фактично відбулись та їх результати використані позивачем у власній господарській діяльності, тому підприємство мало право включати до витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартість товарів та послуг по вказаних господарських операціях.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві. Додатково пояснив, що хоча основною діяльністю позивача є монтаж воротних систем та їх аксесуарів, у випадку замовлення у підприємства послуг, що виконуються у віддалених від позивача населених пунктах, позивач залучав до проведення робіт з монтажу інші підприємства, котрі територіально наближені до цих населених пунктів. Просив позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечив, подав письмові заперечення на позов. Вважав позовні вимоги безпідставними та такими що не підлягають до задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні подані заперечення підтримав. Додатково пояснив, що господарських операцій між ПП «Резон БКС» та ТзОВ БТК «Євробуд», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» фактично не було, відбулося лише оформлення документів про здійснення таких операцій. Також зазначив, що позивачем не доведено доцільності укладення таких договорів з врахуванням специфіки діяльності підприємства. Окрім того наявні первинні документи мають недоліки, тому не відображають в повній мірі господарської операції позивача з його контрагентами. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Резон БКС» з питань взаємовідносин з ТзОВ БТК «Євробуд» за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року, ТзОВ «БК Київбудмонтаж» за період з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року, ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року, ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за період з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року, ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року та ТзОВ «Алютех-К» за квітень 2013 року, за наслідками якої складено акт № 101/22-40/33711499 від 07.10.2013 року.

Як вбачається з акту перевірки податковим органом встановлено, що господарські операції ПП «Резон БКС» з контрагентами які відображенні в досліджуваних документах не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення, як наслідок така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту. При перевірці, на думку податкового органу, підприємством не доведено реальність операції, не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Податковий орган досліджуючи взаємовідносини ПП «Резон БКС» з ТзОВ БТК «Євробуд» за період з 01.08.2011 року по 24.11.2011 року, ТзОВ «БК Київбудмонтаж» за період з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року, ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп» за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року, ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» за період з 01.11.2011 року по 31.10.2012 року, ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року встановив, що угоди укладені позивачем з вказаними контрагентами є такими, що завідомо суперечать інтересам держави та суспільства, а саме направлені на ухилення від сплати податків, оскільки ТзОВ БТК «Євробуд», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» здійснюють операції з метою штучного формування податкового кредиту та не можуть мати реального товарного характеру.

За результатами перевірки встановлено порушення ПП «Резон БКС»: п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого підприємством завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування на загальну суму 355 324,80 грн. та занижено податок на прибуток на суму 80 265,10 грн.; п.186.1 ст.186, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 ПК України - занижено податок на додану вартість на суму 72 006,96 грн.

На підставі встановлених порушень податковим органом 21.10.2013 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000412240 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 84 096,55 грн. (в т.ч. основний платіж 80 265,10 грн., штрафні санкції 3 831,45 грн.) та податкове повідомлення - рішення № 0000402240 яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 101 033,44 грн. (в т.ч. основний платіж 72 006,96 грн., штрафні санкції 29 026,48 грн.).

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, встановлюються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вказаної норми закону до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Суд зазначає, що достатньою підставою для правомірного формування податкового кредиту за умови реальності проведених господарських операцій є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка є водночас податковим і розрахунковим документом та сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТзОВ «Будівельна компанія «Київбудмонтаж» (Замовник ) та ПП «Резон БКС» (Покупець ) укладено договір на виконання робіт № 0109-4 від 01.09.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання - здійснення монтажу воротних систем та їх аксесуарів у відповідності з заявкою на здійснення монтажних робіт. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 10/09-02 від 10.09.2011 року: ПП «Резон БКС» (Замовник ) та ТзОВ «БК Київбудмонтаж» (Виконавець ) склали цей акт про те, що на підставі договору виконавцем було виконано монтажні роботи на суму 12 300,00 грн. На виконання вказаного договору ТзОВ «БК «Київбудмонтаж» виписано податкову накладну № 119 від 10.09.2011 року на суму 12 300,00 грн. (аркуші справи 55-59).

Суми ПДВ, згідно податкової накладної від ТзОВ «БК «Київбудмонтаж», ПП «Резон БКС» включено до податкового кредиту за вересень 2011 року та включено до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в декларації по податку на прибуток за ІІІ квартал 2011 року.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, заявки на здійснення монтажних робіт пересилалися між сторонами договору в електронній формі. Тому, оскільки такі не скріплені печатками, до матеріалів справи не долучалися. Зазначив, що на замовлення ПП «Резон БКС» (Львів), ТзОВ «БК «Київбудмонтаж» (Київ) виконував роботи з монтажу на об'єкті, який знаходиться у м. Житомирі, оскільки підприємству економічно не вигідно було на вказаний об'єкт відправляти працівників та обладнання.

Проте, суд зауважує, що ні до перевірки, ні до матеріалів позову позивачем не надано жодних документів, які б свідчили, що сторони договору узгодили між собою: місце виконання монтажних робіт; ціну монтажних робіт; не надано документи, які б підтверджували використання цих робіт позивачем у власній господарській діяльності, оплату виконаних робіт тощо. Наявність лише податкової накладної та акта виконаних робіт не є підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту та включення сум до витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

З долучених до матеріалів справи документів встановлено, що між ТзОВ «Будівельна Компанія АТР Груп» (Продавець) та ПП «Резон БКС» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 2904-7 від 29.04.2011 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю товар. Згідно з видатковою накладною № 3/05-08 від 03 травня 2011 року товар, що постачається - металоконструкції, моторедуктор на суму 43 176,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 4/07-23 від 04 липня 2011 року товар, що постачається - ролетка тканинна на суму 1 050,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 11/07-14 від 11 липня 2011 року товар, що постачається - металоконструкції, пристрій для відкривання воріт на суму 24 758,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 25/07-16 від 25 липня 2011 року товар, що постачається - металоконструкції, ворота секційні на суму 32 736,00 грн.

Представник позивача вказав, що вказані ТМЦ були використані підприємством при здійсненні робіт з монтажу власними силами у місті Львові. Доказів транспортування вказаних ТМЦ з м.Києва до м. Львова позивачем не надано, та вказано, що такі транспортувалися силами контрагента.

На виконання договору купівлі-продажу ТзОВ «БК АТР Груп» виписано податкову накладну № 488 від 03.05.2011 року на суму 43 176,00 грн., податкову накладну № 105 від 04.07.2011 року на суму 1 050,00 грн., податкову накладну № 168 від 11.07.2011 року на суму 25 768,00 грн., податкову накладну № 411 від 25.07.2011 року на суму 32 736,00 грн.

Окрім того, між ТзОВ «Будівельна Компанія АТР Груп» (Замовник ) та ПП «Резон БКС» (Покупець ) уклали договір на виконання робіт № 2904-8 від 29.04.2011 року, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання - здійснення монтажу воротних систем та їх аксесуарів у відповідності з заявкою на здійснення монтажних робіт. ( Відповідно до даних цього договору щодо реквізитів сторін вказано, що замовником виступає ПП «Резон БКС», а виконавцем ТзОВ «БК АТР Груп») - (аркуш справи 61).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача по вказаному договору підприємство отримало послуги з монтажу воріт для ЖБК «Монастирський» (м. Червоноград).

Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 10/05-10 від 10.05.2011 року: ПП «Резон БКС» (Замовник ) та ТзОВ «Будівельна Компанія АРТ Груп» (Виконавець ) склали цей акт про те, що на підставі договору купівлі-продажу виконавцем було виконано монтажні роботи на суму 40 560,00 грн. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 18/07-02 від 18.07.2011 року: ПП «Резон БКС» (Замовник ) та ТзОВ «Будівельна Компанія АРТ Груп» (Виконавець ) склали цей акт про те, що на підставі договору на виконання робіт виконавцем було виконано монтажні роботи на суму 20 772,00 грн. На виконання вказаного договору ТзОВ «БК АТР Груп» виписано податкову накладну № 504 від 10.05.2011 року на суму 40 560,00 грн. та податкову накладну № 285 від 18.07.2011 року на суму 20 772,00 грн.

До матеріалів справи позивачем не долучено жодних документів, які б свідчили про розрахунки між ПП «Резон БКС» та ТзОВ «БК АТР Груп», не обґрунтовано економічної доцільності залучення виконавця з м. Києва для виконання монтажних робіт у м. Червонограді, документи які б свідчили про узгодження місця виконання монтажних робіт; ціну монтажних робіт, не підтверджено яким чином великогабаритні ТМЦ від ТзОВ «БК АТР Груп» транспортувалися на склад ПП «Резон БКС», обліковувалися на ньому, тощо.

З матеріалів справи судом встановлено, що між ТзОВ «БТК «Євробуд» (Продавець) та ПП «Резон БКС» (Покупець) 01.08.2011 року укладено договір поставки № 0108-05, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати покупцю товар. Згідно з видатковою накладною № 1/08-43 від 01.08.2011 року товар, що постачається - ворота консольно-відсувні на суму 18 840,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 22/08-26 від 22.08.2011 року товар, що постачається - металоконструкція на суму 8 640,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 29/08-22 від 29.08 2011 року товар, що постачається - ворота консольно-відсувні на суму 20 580,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 3/09-06 від 03.09 2011 року товар, що постачається - секція сталева на суму 2 064,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 20/09-18 від 20.09 2011 року товар, що постачається - шлагбаум автоматичний, комплект автомат пристрою на суму 19 440,00 грн. На виконання вказаного договору ТзОВ «БТК «Євробуд» виписано податкову накладну № 139 від 01.08 2011 на суму 18 840,00 грн., податкову накладну № 219 від 22.08 2011 року на суму 8 640,00 грн., податкову накладну № 647 від 29.08 2011 року на суму 20 580,00 грн., податкову накладну № 259 від 03.09 2011 року на суму 2 064,00 грн., податкову накладну № 463 від 20.09 2011 року на суму 19 440,00 грн.

Доказів транспортування вказаних ТМЦ з м.Києва до м. Львова позивачем не надано, та вказано, що власним транспортом позивач не володіє.

Між ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Замовник ) та ПП «Резон БКС» (Покупець ) 01.11.2011 року укладено договір № 0111-5 на виконання робіт, відповідно до умов якого Виконавець бере на себе зобов'язання - здійснення монтажу воротних систем та їх аксесуарів у відповідності з заявкою на здійснення монтажних робіт. (Відповідно до даних цього договору щодо реквізитів сторін вказано, що замовником виступає ПП «Резон БКС», а виконавцем ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс») - (аркуш справи 88). Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 8/11-01 від 08.11.2011 року: ПП «Резон БКС» (Замовник ) та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Виконавець ) склали цей акт про те, що виконавцем було виконано монтажні роботи на суму 36 250,00 грн. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 28/11-01 від 28.11.2011 року: ПП «Резон БКС» (Замовник ) та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Виконавець ) склали цей акт про те, що виконавцем було виконано монтажні роботи на суму 25 250,00 грн. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30/11-01 від 30.11.2011 року: ПП «Резон БКС» (Замовник ) та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (Виконавець ) склали цей акт про те, що виконавцем було виконано монтаж воріт та рольставень на суму 11 292,00 грн. На виконання вказаного договору ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» виписано податкову накладну № 319 від 08.11.2011 року на суму 43 500,00 грн., податкову накладну № 1019 від 28.11.2011 року на суму 30 330,00 грн., податкову накладну № 1207 від 30.11.2011 року на суму 11 292,00 грн.

На запитання суду представник позивача не міг пояснити у яких господарських операціях були використані послуги монтажу, які надані ПП «Резон БКС» ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

З матеріалів справи судом встановлено, що 17 листопада 2011 року між ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» (Продавець) та ПП «Резон БКС» (Покупець) укладено договір купівлі-продажу № 1711-1, відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар в порядку та на умовах, які визначені цим договором. Термін дії вказаного договору до 31 грудня 2011 року. Згідно з видатковою накладною № 17/11-15 від 17.11.2011 року товар, що продається - профіль направляючий, ланцюговий редуктор на суму 11 741,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 17/11-16 від 17.11.2011 року товар, що продається - ролета зовнішня на суму 11 106,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 03/02-15 від 03 лютого 2012 року товар, що продається -ланцюговий редуктор на суму 9 516,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 03/02-16 від 03 лютого 2012 року товар, що продається -ворота секційні на суму 55 680,00 грн. Згідно з видатковою накладною № 10/02-21 від 10 лютого 2012 року товар, що продається -полотно воріт на суму 13 980,00 грн. На виконання вказаного договору ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» виписано податкову накладну № 15 від 17.11.2011 року на суму 11 741,76 грн., податкову накладну № 16 від 17.11.2011 року на суму 11 106,00 грн., податкову накладну № 86 від 03.02.2012 року на суму 9 516,00 грн., податкову накладну № 87 від 03.02.2012 року на суму 55 680,00 грн., податкову накладну № 190 від 10.02.2012 року на суму 13 980,00 грн.

До матеріалів справи позивачем не долучено жодних документів, які б свідчили про розрахунки між ПП «Резон БКС» та ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», не обґрунтовано економічної доцільності залучення виконавця з м. Києва для виконання монтажних робіт, документи які б свідчили про узгодження місця виконання монтажних робіт; ціну монтажних робіт, не підтверджено яким чином великогабаритні ТМЦ від ТзОВ «Інтеграл Ай Ті» транспортувалися на склад ПП «Резон БКС», обліковувалися на ньому, тощо.

Судом ставиться під сумнів обізнаність контрагентів позивача, котрі повинні були здійснювати роботи з монтажу про місцезнаходження об'єкта замовника, на якому була необхідність проведення робіт, а також обізнаність про обсяг робіт, які підлягали виконанню. Вказане в свою чергу свідчить про сумнівність виконаних господарських операцій.

Окрім того позивачем не підтверджено економічної доцільності надання послуг, як зазначає позивач у місті Червонограді, місті Житомирі, тощо, підприємствами котрі знаходиться у місті Києві, на замовлення ПП «Резон БКС» (м. Львів).

Первинні документи, представлені позивачем для підтвердження господарських операцій з його контрагентами містять й і інші недоліки, та не відображають у повній мірі господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Так, складені за такими операціями первинні документи та податкова накладна, внаслідок того, що спірні операції фактично контрагентами не виконувались, є юридично дефектними та не створюють правових наслідків для цілей формування спірних сум податкових вигод, тому суд критично ставиться до підставності формування позивачем спірних сум податкових вигод.

Також під час розгляду справи не встановлено у контрагентів технічного персоналу, наявність якого обумовлюється не лише специфікою господарських операцій, а і умовами договорів щодо самостійного виконання контрагентам спірних операцій. Під час розгляду справи не встановлено наявності у контрагентів залучених фахівців, або залучення інших підприємств для виконання спірних операцій на умовах субпідряду. Позивачем не надано на вимогу суду жодних доказів з цього приводу.

Позивачем не доведено факт реального виконання умов договорів, що надало б йому право на формування податкового кредиту.

Як зазначено у постанові Верховного Суду України від 07.02.2012 № 21-425во10, наявність у позивача податкових накладних, виданих контрагентом, за умови встановлення судом факту нездійснення самої господарської операції, не є підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту.

Враховуючи юридичну дефектність первинних документів, відомості у яких не підтверджені іншими доказами (документи формально оформлені без фактичної поставки товару та його приймання, без фактичного виконання робіт), суд вважає, що позивач не набув права на формування на їх підставі даних податкового обліку.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ТзОВ БТК «Євробуд», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» в рамках правового поля, враховуючи розбіжності в поданих позивачем документах, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ та сум податку на прибуток, суд приходить до висновку, що відомості про фактичне виконання укладених договорів є недостовірні.

Аналізуючи матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що подані Підприємством первинні бухгалтерські документи не можуть доводити реальність господарських операцій між ПП «Резон БКС» та ТзОВ БТК «Євробуд», ТзОВ «БК Київбудмонтаж», ТзОВ «Будівельна компанія АТР Груп», ТзОВ «Інтеграл Ай Ті», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс».

Оцінюючи докази, судом враховано, що платник податків повинен мати намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок визначення податкового кредиту. Намір одержати доход лише в зазначений спосіб, без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.

Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що, такі документи за змістом пункту 44.1 ПК України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Отже, факт виконання позивачем вимог пункту 44.1 статті 44 ПК України недоведений позивачем належними доказами, та спростований відповідачем.

Статтею 83 ПК України визначено, що підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

З досліджуваних у судовому засіданні документів, встановлено, що позивачем не надано суду документів на спростування порушень, про які зазначено в акті перевірки.

Дотримуючись принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачений частинами 4 та 5 статті 11 КАС України суд пропонував позивачу надати всі первинні документи на підтвердження права на отримання податкової вигоди, для чого в судових засіданнях оголошувались перерви. Жодних інших документів, ніж долучені до матеріалів справи, на вимогу суду позивачем надано не було.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що твердження відповідача, викладені в акті перевірки № 101/22-40/33711499 від 07.10.2013 року, знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин справи, тому оспорюване податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень надав суду достатні докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, не підтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України, судові витрати позивачеві, якому відмовлено в позові, не відшкодовуються.

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, що містить майнові вимоги про оскарження рішень суб'єкта владних повноважень, згідно з якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання у розмірі 185 129,99 грн.,

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру розмір судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 720,50 грн.) та не більше 4 розмірів мінімальних заробітних плат (4 588,00 грн.), що встановлені законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду (станом на 1 січня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 147,00 грн.). Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи вищенаведене та виходячи з суми позовних вимог, розмір ставки судового збору за подання позову має становити 3 702,60 грн., 10 відсотків від якої - 370,26 грн. При цьому під час подання адміністративного позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 1 851,30 грн.

Оскільки за результатами розгляду адміністративної справи суд відмовляє у задоволенні позову, решта судового збору - 1 851,30 грн. (3 702,60 грн.- 1 851,30 грн.). підлягають стягненню з позивача до Державного бюджету України та судові витрати у вигляді судового збору сплачені під час подання адміністративного позову в сумі 1 851,30 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна гривня 30 коп.) - слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати у вигляді судового збору в сумі 1 851,30 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна гривня 30 коп.) покласти на позивача.

Стягнути з Приватного підприємства «Резон БКС» (м. Львів, вул. Д.Донцова, 21/3, код ЄДРПОУ 33711499) до Державного бюджету України (одержувач коштів - УДКСУ у Залізничному районі міста Львова; код одержувача 38007594; банк одержувача - ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО - 825014; рахунок - 31217206784003; код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у сумі 1 851,30 грн. (одна тисяча вісімсот п'ятдесят одна гривня 30 коп.)

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 10 лютого 2014 року.

Суддя М.В. Лейко-Журомська