Постанова

від 05.02.2014 по справі 814/2/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

05 лютого 2014 року справа № 814/2/14

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Марич Є. В. розглянув у порядку письмового провадження справу за

адміністративним позовомБаштанського районного центру зайнятості, пр. Перемоги, 2, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101

до ОСОБА_1, АДРЕСА_1 простягнення надміру отриманих коштів в сумі 5160,89 грн ВСТАНОВИВ:

Позивач, Баштанський районний центр зайнятості, звернувся до суду з позовом до відповідача, ОСОБА_1, про стягнення надміру отриманих коштів в сумі 5 160,89 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що відповідач звернувся до центру зайнятості із заявою про надання йому допомоги у працевлаштуванні, внаслідок чого, йому було надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю, однак, під час перебування на обліку у службі зайнятості відповідач був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, тому не мав законного права на одержання соціальної допомоги по безробіттю.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач позов визнав, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

За приписами частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд дослідив матеріали і обставини справи, якими обгрунтовані позовні вимоги, і встановив наступне.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 2 березня 2000 року N 1533-III (далі - Закон N 1533-III) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Статтею 7 зазначеного вище закону встановлено, що видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

15.11.2012 до центру зайнятості звернувся відповідач з метою надання йому допомоги у працевлаштуванні.

22.11.2012 відповідач подав до центру зайнятості заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначив, зокрема, що в даний час не зареєстрований як фізична особа-підприємець (акр. справи 12).

В подальшому, позивачем було встановлено, що відповідач, перебуваючи на обліку як безробітний та при отриманні допомоги по безробіттю, був зареєстрована як фізична особа-підприємець з 21.10.2002, про що свідчить акт № 12 від 12.08.2013 (арк. справи 16).

Згідно із положеннями абзацу 8 підпункту 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості є підставою для припинення допомоги по безробіттю.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 31 Закону N 1533-III виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

За змістом частини 1 статті 34 Закону N 1533-III Фонд має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до положень частини 2 та 3 статті 36 Закону N 1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до розрахунку за період з листопада 2012 року по серпень 2013 року відповідачу надміру нарахована та виплачена допомога по безробіттю у сумі 7816,12 грн, проте відповідач лише частково повернув переплачені кошти у добровільному порядку (арк. справи 22).

У зв'язку із вказаними обставинами позивач надіслав на адресу відповідача претензійний лист від 28.08.2013 № 18-05-330 (арк. справи 21).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу.

Згідно із статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, доказів погашення боргу суду не подав.

З огляду на зазначене вище, позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та їх належить задовольнити.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 11, 71, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Баштанського районного центру зайнятості (код за ЄДРПОУ 20885986, р/р 37175001000447 в ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013) нараховану та виплачену допомогу по безробіттю в сумі 5 160, 89 грн (п'ять тисяч сто шістдесят гривень 89 к.).

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Є. В. Марич