Рішення

від 08.01.2014 по справі 911/4483/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" січня 2014 р. Справа № 911/4483/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Шкріба Р. М. (довіреність № 37 від 01.10.2013 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Кушнер", м. Київ

в особі Філії „Кушнер-Оболонь 2" Товариства з обмеженою відповідальністю „Кушнер", м. Біла Церква

до Фізичної особи - підприємця Шерепенка Олександра Олександровича, с. Лука, Таращанський район

про стягнення 19 544, 89 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ „Кушнер" в особі Філії „Кушнер-Оболонь 2" ТОВ „Кушнер" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ФОП Шерепенка О. О. про стягнення 17 977, 31 грн. основної заборгованості, 678, 71 грн. пені, 898, 87 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки продукції № 5799 від 03.06.2013 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4483/13 за позовом ТОВ „Кушнер" в особі Філії „Кушнер-Оболонь 2" ТОВ „Кушнер" до ФОП Шерепенка О. О. про стягнення 19 544, 89 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 11.12.2013 р.

11.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 08.01.2014 р.

08.01.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав документи, витребувані судом, та усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки продукції № 5799, згідно умов п. 1 розділу 1 якого постачальник зобов'язаний поставляти продукцію покупцю згідно замовлення покупця, а покупець зобов'язується своєчасно приймати цю продукцію, оплачувати її вартість на умовах даного договору та повертати зворотню тару в строк та на умовах, передбачених даним договором. Замовлення передається постачальнику в будь-якій зрозумілій сторонам формі.

Згідно п. 3 розділу 3 договору відвантаження продукції проводиться на підставі попередньої оплати, після зарахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Відвантаження продукції без попередньої оплати проводиться тільки при наданні відстрочки платежу. При відвантаженні продукції без попередньої оплати покупець зобов'язується у термін 7 календарних днів повністю оплатити всю отриману продукцію.

Відповідно до п. 4 розділу 3 договору розрахунковим документом за повернену тару є накладна на повернення зворотної тари з відміткою постачальника.

На виконання умов договору позивачем у липні 2013 р. було передано у власність (продано) відповідачу товар на загальну суму 18 977, 31 грн., що підтверджується видатковою накладною № ВН-Ф28286 від 13.07.2013 р. на суму 3 319, 60 грн., видатковою накладною № ВН-Ф28287 від 13.07.2013 р. на суму 2 366, 11 грн., видатковою накладною № ВН-Ф29025 від 18.07.2013 р. на суму 485, 16 грн., видатковою накладною № ВН-Ф29026 від 18.07.2013 р. на суму 315, 00 грн., видатковою накладною № ВН-Ф30517 від 29.07.2013 р. на суму 10 225, 02 грн., видатковою накладною № ВН-Ф30518 від 29.07.2013 р. на суму 2 266, 42 грн., наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 1 000, 00 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 10346 від 19.07.2013 р., фіскальним чеком № 10088 від 18.07.2013 р., фіскальним чеком № 20057 від 02.09.2013 р., актом звіряння взаємних розрахунків, наявними у матеріалах справи.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений договором строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 17 977, 31 грн., що підтверджується договором поставки продукції № 5799 від 03.06.2013 р., накладною № ВН-Ф28287 від 13.07.2013 р. на суму 2 366, 11 грн., видатковою накладною № ВН-Ф29025 від 18.07.2013 р. на суму 485, 16 грн., видатковою накладною № ВН-Ф29026 від 18.07.2013 р. на суму 315, 00 грн., видатковою накладною № ВН-Ф30517 від 29.07.2013 р. на суму 10 225, 02 грн., видатковою накладною № ВН-Ф30518 від 29.07.2013 р. на суму 2 266, 42 грн., фіскальним чеком № 10346 від 19.07.2013 р., фіскальним чеком № 10088 від 18.07.2013 р., фіскальним чеком № 20057 від 02.09.2013 р., актом звіряння взаємних розрахунків, наявними у матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 17 977, 31 грн. за договором поставки продукції № 5799 від 03.06.2013 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки продукції № 5799 від 03.06.2013 р., за періоди прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 13.08.2013 р. по 26.11.2013 р. всього на загальну суму 678, 71 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 1 розділу 6 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відванатжену продукцію та штраф у розмірі 5 % від вартості невчасно оплаченої продукції.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 678, 71 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача штраф, передбачений договором поставки продукції № 5799 від 03.06.2013 р., за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару всього на загальну суму 898, 87 грн. у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 цього ж кодексу передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1 розділу 6 договору передбачено, що у випадку порушення покупцем терміну розрахунків за відвантажену продукцію, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла в період прострочення) від вартості неоплаченої продукції за кожен календарний день прострочення платежу за відванатжену продукцію та штраф у розмірі 5 % від вартості невчасно оплаченої продукції.

Розрахунок штрафу від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача штрафу від суми основної заборгованості за договором у розмірі 898, 87 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Шерепенка Олександра Олександровича (ідентифікаційний номер 3037319335) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кушнер" (ідентифікаційний код 32559075) в особі Філії „Кушнер-Оболонь 2" Товариства з обмеженою відповідальністю „Кушнер" (ідентифікаційний код 33945736) 17 977 (сімнадцять тисяч дев'ятсот сімдесят сім) грн. 31 (тридцять одна) коп. основної заборгованості, 678 (шістсот сімдесят вісім) грн. 71 (сімдесят одна) коп. пені, 898 (вісімсот дев'яносто вісім) грн. 87 (вісімдесят сім) коп. штрафу та судові витрати 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

13 січня 2014 р.