Рішення

від 06.02.2014 по справі 909/1364/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2014 р. Справа № 909/1364/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-ЛХЗ",

вул. Вітовського, 61/а, м.Калуш, Калуський район,

Івано-Франківська область,77300;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт",

вул. Галицька, 91/62, м. Івано-Франківськ,76000;

вул.Вівчаренка, 1, кв.8, м. Галич, Галицький район,

Івано-Франківська область,77100;

про: стягнення заборгованості в сумі 12 725,18грн., з яких: 7 459,20грн. - основний борг, 1 285,02грн. - пеня, 3 729,60грн. - 50% штраф, 251,36грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Коневич В. Я. - керівник, (довідка ЄДРПОУ серія АБ №080469 від 25.03.08р.);

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Кріон-ЛХЗ" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТОВ "Франківськ-Брухт" заборгованість в сумі 12 725,18грн., з яких: 7 459,20грн. - основний борг, 1 285,02грн. - пеня, 3 729,60грн. - 50% штраф, 251,36грн. - 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки №26/к від 03.01.12р., згідно умов якого, Постачальник/позивач передав у власність Покупцю/відповідачу, на підставі довіреностей №46 від 01.08.12р., №47 від 01.09.12р., по видаткових накладних № 01/08 від 01.08.12р., №07/08 від 03.08.12р., №10/08 від 07.08.12р., №12/08 від 08.08.12р., № 15/08 від 09.08.12р., №18/08 від 13.08.12р., №24/08 від 15.08.12р., №26/08 від 16.08.12р., №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р., №20/09 від 11.09.12р., товар (кисень технічний), на загальну суму 7 459,20грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 7 459,20грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №358 від 20.12.12р., про погашення заборгованості за отриманий товар, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. п. 6.4., 6.5. Договору на підставі яких, відповідачу нараховано 1 285,02грн. - пені, 3 729,60грн. - штрафу;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно якої, позивачу нараховано 251,36грн.- 3% річних;

- норми ст.ст. 509, 526, 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 19.12.13р., 10.01.14р., 24.01.14р. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав.

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кріон-ЛХЗ" (Постачальник/ позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт" (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки №26/к від 03.01.12р.

Згідно п.1.1. Договору, Постачальник зобов"язується поставити (передати у власність) Покупцю, а Покупець прийняти та оплатити продукцію промислово-технічного призначення (товар) на умовах, що наведені у цьому Договорі.

Додатковою угодою від 31.01.12р. до Договору №26/к від 03.01.12р., сторонами обумовлено найменування продукції - кисень технічний, ГОСТ ТУ - 5583-78, ціна за один балон з ПДВ - 50,40грн.

Товар поставляється окремими партіями протягом терміну дії цього Договору. Під партією сторони розуміють товар, зазначений в окремій накладній. Право власності на товар (окрему партію) переходить від Постачальника до Покупця в момент підписання видаткової накладної (п.1.5., 1.6. Договору).

Відповідно до п. п. 2.9., 2.9.1. Договору, оплата товару, що поставляється у зв"язку з виконанням цього Договору, здійснюється Покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника у формі 100% попередньої оплати вартості товару, його окремої партії. Постачальник вправі поставляти товар Покупцю без здійснення останнім попередньої оплати. В такому випадку Покупець зобов"язаний оплатити поставлений йому товар (окрему партію) в термін, що не перевищує 3(три) банківських дні з дати поставки товару (окремої партії).

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Постачальник/позивач передав у власність Покупця/відповідача, на підставі довіреностей №46 від 01.08.12р., №47 від 01.09.12р. (а.с.26-27), по видаткових накладних № 01/08 від 01.08.12р., №07/08 від 03.08.12р., №10/08 від 07.08.12р., №12/08 від 08.08.12р., № 15/08 від 09.08.12р., №18/08 від 13.08.12р., №24/08 від 15.08.12р., №26/08 від 16.08.12р., №20/09 від 11.09.12р. (17-20, 24-25), товар (кисень технічний) на загальну суму 5 695,20грн., що випливає з податкових накладних №16 від 01.08.12р., №34 від 03.08.12р., №79 від 07.08.12р., №98 від 08.08.12р., №126 від 09.08.12р., №157 від 13.08.12р., №183 від 15.08.12р., №200 від 16.08.12р., №120 від 11.09.12р. (а.с.66-73, 77), листа ДПІ в м.Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області №1749/10/09-15-15-123/677 від 06.02.14р. (а.с. 98), який містить інформацію, про те, що відповідно до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, платником - ТОВ "Франківськ-Брухт" (відповідачем) включено до податкового кредиту вище вказані податкові накладні, виписані позивачем - ТОВ "Кріон-ЛХЗ".

Отже, факт існування у відповідача боргу за отриманий товар, обумовлений Договором №26/к від 03.01.12р., в сумі 5 695,20грн., по видаткових накладних (17-20, 24-25) позивачем документально підтверджено перед судом, а відтак, позов в цій частині підлягає задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з розрахунку позовних вимог (а.с. 60-65), акту звірки взаємних розрахунків станом на 24.12.13р., підписаного та скріпленого печаткою позивача - ТОВ "Кріон-ЛХЗ" (а.с.58), останній просить суд, стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар, обумовлений Договором №26/к від 03.01.12р., в сумі 7 459,20грн., з яких: 5 695,20грн.- борг по видаткових накладних № 01/08 від 01.08.12р., №07/08 від 03.08.12р., №10/08 від 07.08.12р., №12/08 від 08.08.12р., № 15/08 від 09.08.12р., №18/08 від 13.08.12р., №24/08 від 15.08.12р., №26/08 від 16.08.12р., №20/09 від 11.09.12р. та 1 764,00грн.- заборгованість по видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р.

Проте, факту наявності поставки товару Постачальником Покупцю по видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р., на суму 1 764,00грн., позивачем не доведено, а судом не встановлено, тому, в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

З поданих позивачем видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р. (а.с.21-23), не вбачається що саме відповідач - ТОВ "Франківськ-Брухт" прийняв товаро - матеріальні цінності, за які позивач і просить стягнути борг в сумі 1 764,00грн. В матеріалах справи наявна довіреність №46 від 01.08.12р. (а.с.26)., видана Нікітіну В.С. на отримання від ТОВ "Кріон-ЛХЗ" товаро-матеріальних цінностей, в якій відображено зразок підпису особи, уповноваженої на здійснення господарської операції. Проте, як вбачається з видаткових накладних №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р. (а.с. 22-23), у графі "отримав" міститься підпис особи не тотожний підпису Нікітіна В.С., зазначеного у довіреності на отримання товаро - матеріальних цінностей №46 від 01.08.12р., а видаткова накладна №29/08 від 17.08.12р. (а.с. 21), взагалі не підписана з боку отримувача товару. Слід зазначити, що тим же листом №1749/10/09-15-15-123/677 від 06.02.14р. (а.с. 98), ДПІ в м.Івано-Франківську ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області, повідомила господарський суд Івано-Франківської області, що податкові накладні №214 від 17.08.12р., №237 від 20.08.12р., №290 від 22.08.12р. (а.с.74-76), відповідачем - ТОВ "Франківськ-Брухт" до податкового кредиту не включено.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу - одержувача тощо.

У відповідності до абз. 1 п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку визначено, зокрема, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем не доведено перед судом факт отримання відповідачем - ТОВ "Франківськ-Брухт" товару, згідно видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р., то у суду відсутні правові підстави для висновку про те, що у останнього виник обов"язок здійснити розрахунок за отриманий товар в сумі 1 764,00грн.

Позивач, звертався до відповідача з вимогою №358 від 20.12.12р. (а.с.28-29), про погашення заборгованості, за отриманий товар. Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Станом на 06.02.14р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату відповідачем заборгованості в сумі 5 695,20грн.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір поставки №26/к від 03.01.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.4. Договору, встановлено, що в разі прострочки терміну оплати товару (окремої партії) за цим Договором, проти строків, вказаних в п.2.9.1. цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежу, а також 3 % річних від простроченої суми.

А за прострочення терміну оплати товару (окремої партії) більш ніж на 10 (десять) календарних днів після терміну, передбаченого п.2.9.1. Договору, Покупець сплачує Постачальникові штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченого товару (окремої партії) (п.6.5. Договору).

На підставі вище вказаних правових норм та п. п. 6.4., 6.5. Договору, позивачем нараховано відповідачу 1 285,02грн. - пені, 251,36грн. - 3% річних, 3 729,60грн. - 50% штрафу.

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені, за період вказаний позивачем у розрахунку (а.с.60-62), при цьому, судом взято до уваги приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно яких, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Однак, п.6.4. Договору, стонами встановлено інший період для нарахування пені (пеня нараховується від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочки платежу, за весь час прострочення), більший за 6 місяців, що не суперечить закону. Згідно перерахунку, здійсненого за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", судом встановлено, що пеня підлягає стягненню в сумі 1 019,51грн., за виключенням нарахованих сум пені за період з 23.08.12р. по 18.11.13р., з 27.08.12р. по 18.11.13р., з 29.08.12р. по 18.11.13р., оскільки позивачем не доведено перед судом факт поставки товару по видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р.

Здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем 3% річних, за період вказаний позивачем у розрахунку (а.с.62-63), суд прийшов до висновку, що стягненню підлягають 3% річних в сумі 212,41грн., виключаючи нараховані 3% річних за вище вказані періоди через недоведеність перед судом факту отримання відповідачем товару, згідно видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р.

Крім того, як вбачається з розрахунку (64-65), позивач просить суд, стягнути з відповідача 3 729,60грн. - 50% штрафу від суми заборгованості - 7 459,20грн., проте, як зазначалось вище, позивачем не доведено перед судом факту порушення відповідачем зобов"язання щодо оплати товару поставленого по видаткових накладних №29/08 від 17.08.12р., №34/08 від 20.08.12р., №43/08 від 22.08.12р., а відтак, правомірним визнається судом стягнення з відповідача 2 847,60грн. - 50% штрафу, від суми боргу - 5 695,20грн., яка документально підтверджена перед судом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 5 695,20грн - заборгованості, 1 019,51грн. - пені, 212,41грн. - 3% річних, 2 847,60грн. - штрафу та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 764,00грн., пені в сумі 265,51грн., 3% річних в сумі 38,95грн., 50% штрафу в сумі 882,00грн. - відмовити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, cт.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТОВ "Кріон-ЛХЗ" до відповідача ТОВ "Франківськ-Брухт" про стягнення заборгованості в сумі 12 725,18грн.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт", вул. Галицька, 91/62, м. Івано-Франківськ,76000; вул. Вівчаренка, 1, кв.8, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область,77100 (код ЄДРПОУ 35022976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кріон-ЛХЗ", вул. Вітовського, 61/а, м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область, 77300 (ідентифікаційний код 35518246) 5 695,20грн. (п"ять тисяч шістсот дев"яносто п"ять грн. 20коп.) - заборгованості, 1 019,51грн. (одну тисячу дев"ятнадцять грн. 51коп.) - пені, 212,41грн. (двісті дванадцять грн. 41 коп.) - 3% річних, 2 847,60грн. (дві тисячі вісімсот сорок сім грн. 60коп.)- штрафу, 1 321,51грн. (одну тисячу триста двадцять одну грн. 51 коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Франківськ-Брухт", вул. Галицька, 91/62, м. Івано-Франківськ,76000; вул. Вівчаренка, 1, кв.8, м. Галич, Галицький район, Івано-Франківська область,77100 (код ЄДРПОУ 35022976) 1 764,00грн. - заборгованості, 265,51грн. - пені, 38,95грн. - 3% річних, 882,00грн. - 50% штрафу - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.02.2014р.

Суддя С.Кобецька