15/125-06-3848А
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л АІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" липня 2006 р.м. Одеса
Справа № 15/125-06-3848А
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
головуючого судді Гладишевої Т.Я.,
суддів Савицького Я.Ф., Лавренюк О.Т.
при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.
за участю представників сторін в судовому засіданні від 11.07.2006 р.
від позивача: Захарчук П.Г.;
від відповідача: Сікіда О.Ф., Мальцев Д.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці
на постанову господарського суду Одеської області
від 03.05.2006 р.
по справі № 15/125-06-3848А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Консенсус”
до відповідача Одеської митниці
про скасування рішення та зобов'язання здійснити певні дії
Відповідно до ч. 2-1 ст. 41 КАС України здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
У судовому засіданні 11.07.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
В квітні 2006 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Консенсус” звернулося до господарського суду Одеської області з адміністративним позовом, в якому просило скасувати рішення Одеської митниці від 13.04.2006 щодо визначення митної вартості прес-форм для лиття виробів із пластмаси: „квітковий горщик з підставкою” –4 комплекти, „дитячий стільчик зі знімною спинкою” –2 комплекти, „дитячий стільчик” –1 комплект, „дитяча ванночка” –1 комплект, „вішалка для квіткового горщика” –1 комплект по ВМД № 500060000/6/207241 від 13.04.2006 у розмірі 2203747,33 грн. (436385,61 доларів США) та зобов'язати Одеську митницю здійснити митне оформлення вказаних прес-форм для лиття виробів із пластмаси по ВМД № 500060000/6/207241 від 13.04.2006 за митною вартістю 554525,96 грн. (109807,12 доларів США).
Ухвалою суду від 18.04.2006 р. відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи в засіданні суду на 03.05.2006 р.
Постановою господарського суду Одеської області від 03.05.2006 р. по справі №15/125-06-3848А (суддя Петров В. С.) адміністративний позов ТОВ „Консенсус” до Одеської митниці задоволено у повному обсязі, рішення Одеської митниці від 13.04.2006 щодо визначення митної вартості прес-форм для лиття виробів із пластмаси: „квітковий горщик з підставкою” –4 комплекти, „дитячий стільчик зі знімною спинкою” –2 комплекти, „дитячий стільчик” –1 комплект, „дитяча ванночка” –1 комплект, „вішалка для квіткового горщика” –1 комплект по ВМД № 500060000/6/207241 від 13.04.2006 у розмірі 2203747,33 грн. (436385,61 доларів США) скасовано, а Одеську митницю зобов'язано здійснити митне оформлення прес-форм для лиття виробів із пластмаси: „квітковий горщик з підставкою” –4 комплекти, „дитячий стільчик зі знімною спинкою” –2 комплекти, „дитячий стільчик” –1 комплект, „дитяча ванночка” –1 комплект, „вішалка для квіткового горщика” –1 комплект по ВМД № 500060000/6/207241 від 13.04.2006 за митною вартістю 554525,96 грн. (109807,12 доларів США).
Постанова суду вмотивована тим, що 554525,96 грн. (еквівалент 109807,12 доларів США) є тією ціною, яка була фактично сплачена позивачем на користь фірми „HO SHUN MOLD CO., LTD” за вказані прес-форми, а отже є їх митною вартістю, яка правомірно визначена за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена декларантом в митній декларації №500060000/6/207241 митна вартість прес-форм для лиття виробів із пластмаси у розмірі 554525,96 грн. базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Одеська митниця не довела правомірності свого рішення від 13.04.2006 про визначення митної вартості зазначених прес-форм у розмірі 2203747,33 грн. (еквівалент 436385,61 доларів США).
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, Одеська митниця звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду Одеської області від 03.05.2006 р. по справі №15/125-06-3848А та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі Одеська митниця посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначаючи при цьому, що судом при розгляді справи в порушення вимог ст. 86 КАС України не прийнято усіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, а також дана неналежна оцінка доказам у справі; що судом в порушення ст. ст. 49, 51 КАС України під час винесення судового рішення не враховано жодного доводу митниці.
Підсумовуючи викладене в апеляційній скарзі, Одеська митниця зазначає, що її дії не порушували права та охоронювані законом інтереси позивача, не виходили за межі законодавчих і нормативно-правових актів, тому судом безпідставно задоволено позовні вимоги ТОВ „Консенсус” до Одеської митниці стосовно скасування рішення та зобов'язання здійснити певні дії.
В запереченнях на апеляційну скаргу ТОВ „Консенсус” зазначає, що апеляційна скарга Одеської митниці не підлягає задоволенню, а постанова господарського суду Одеської області є законною та обґрунтованою.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів, -
ВСТАНОВИЛА:
19.07.2005 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Консенсус” та фірмою „HO SHUN MOLD CO., LTD” укладено контракт № 1, відповідно до умов якого фірма „HO SHUN MOLD CO., LTD” зобов'язалася поставити, а ТОВ „Консенсус” зобов'язалося прийняти та оплатити комплект прес-форм для виготовлення профілів із пластмаси, у кількості та за цінами, відповідно до інвойсу продавця, на умовах CIF Одеса, Україна, в редакції Інкотермс 2000.
Відповідно до інвойсу продавця –фірми „HO SHUN MOLD CO., LTD” від 19.07.2005 р. № НО-0719-05 поставці за зазначеним контрактом підлягали наступні прес-форми для лиття виробів із пластмаси: „квітковий горщик з підставкою” –4 комплекти, „дитячий стільчик зі знімною спинкою” –2 комплекти, „дитячий стільчик” –1 комплект, „дитяча ванночка” –1 комплект, „вішалка для квіткового горщика” –1 комплект на загальну суму 109807,12 доларів США.
22.12.2005 р. та 09.02.2006 р. ТОВ „Консенсус” платіжними дорученнями в іноземній валюті оплатило прес-форми, які підлягали поставці відповідно до контракту №1 від 19.07.2005 р. та інвойсу від 19.07.2005 р. № НО-0719-05.
Для здійснення митного контролю та митного оформлення прес-форм декларантом була визначена та заявлена митна вартість прес-форм –554525,96 грн. (109807,12 дол. США х 5,05 грн. = 554525,96 грн., де 109807,12 дол. США –вартість прес-форм за інвойсом продавця від 19.07.2005 № НО-0719-05, 5,05 грн. –офіційний курс долара США по відношенню до гривні, вказаний в митній декларації), про що зазначено в митній декларації № 500060000/6/207241, яка була подана Одеській митниці.
Відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення передбачені ст. ст. 266 –275 Митного кодексу України. Умови та форми декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлені Порядком декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 № 1375 (далі –Порядок № 1375).
Статтями 259 –265 Митного кодексу України встановлено права та обов'язки декларанта та митниці при визначенні митної вартості товару.
Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування методів, визначених у частині 1 статті 266 Митного кодексу України. Виходячи із зазначеної норми, методами визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України є: метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); метод оцінки за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); метод оцінки на основі віднімання вартості (метод 4); метод оцінки на основі додавання вартості (метод 5); резервний метод (метод 6).
Відповідно до частини 2 –4 статті 266 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів є метод оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначенні митної вартості товару не можна використати, застосовується послідовно кожний із зазначених методів. Однак, методи віднімання та додавання вартості можуть застосовуватися у будь-якій послідовності за розсудом декларанта.
Для заявлення митної вартості товару застосовуються розділи декларації митної вартості за формами ДМВ-1 і ДМВ-2, кожна із яких заповнюється в залежності від методу визначення митної вартості товару, які передбачені статтями 266 –275 Митного кодексу.
Крім того, відповідно до абзацу другого пункту 12 Порядку № 1375, декларація митної вартості за формою ДМВ-1 подається для заявлення митної вартості товарів, яка визначена шляхом застосування методу оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1) відповідно до статті 267 Митного кодексу.
Декларація митної вартості за формою ДМВ-2 подається для заявлення митної вартості товарів, визначеної шляхом застосування методів 2 –6, передбачених статтями 268 –273 Митного кодексу.
Стаття 260 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно зі ст. 264 Митного кодексу України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 Митного кодексу України, митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.
Перелік, зазначений у вказаних пунктах, не є вичерпним, а отже митниця має право вимагати, а імпортер має право надати і інші докази, які підтверджують митну вартість товару.
Пунктом 2.3 Порядку роботи відділу контролю митної вартості регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 13.10.2003 р. №685 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.10.2003 р. за № 969/8290 (далі –Порядок № 685) зазначено, що неможливість перевірки обчислення митної вартості виникає у випадках: відсутності рахунку-фактури; відсутності інших документів, потрібних для здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості; якщо буде доведено, що заявлені в рахунку-фактурі чи інших документах відомості не відповідають дійсності; якщо декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість; якщо декларант відмовляється від надання необхідних додаткових відомостей.
З викладених підстав, місцевий господарський суд за наявними у справі доказами зробив обґрунтований висновок про те, що 554525,96 грн. (еквівалент 109807,12 доларів США) є тією ціною, яка була фактично сплачена позивачем на користь фірми „HO SHUN MOLD CO., LTD” за вказані прес-форми, а отже є їх митною вартістю, яка правомірно визначена за методом визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); заявлена декларантом в митній декларації №500060000/6/207241 митна вартість прес-форм для лиття виробів із пластмаси у розмірі 554525,96 грн. базується на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Що ж стосується висновку місцевого господарського суду про незаконність рішення Одеської митниці від 13.04.2006 р. про визначення митної вартості вказаних прес-форм у розмірі 2203747,33 грн. (еквівалент 436385,61 доларів США) за методом № 3 –методом визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, про що свідчить митна оцінки товару № 830 від 13.04.2006 р. до ВМД № 500060000/6/207241 від 13.04.2006 р., то він є також обґрунтованим з огляду на наступне.
Як вже зазначалося вище, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за методами, передбаченими ст. 266 Митного кодексу України, основним серед яких є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до п. 18 Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2003 р. № 1375, у разі коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може вимагати подання декларації митної вартості та самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним Кодексом.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З матеріалів справи вбачається, що в ній відсутні докази того, в чому ж полягає неможливість визначення митної вартості прес-форм шляхом застосування основного методу – методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а також в чому саме полягає неможливість визначення митної вартості цих же прес-форм шляхом застосування методу № 2 –методу визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів, адже лише за неможливості визначення митної вартості шляхом застосування спочатку основного методу, а потім методу № 2 можна застосовувати метод № 3 та стверджувати про правомірність застосування цього методу.
Відповідачем також не доведено, чи взагалі мало місце непідтвердження декларантом документально заявленої ним у ВМД № 500060000/6/207241 митної вартості, чи мав місце факт виникнення у нього обґрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей та чи мали місце випадки, за яких виникає неможливість перевірки обчислення митної вартості та право посадових осіб митного органу самостійно визначати митну вартість на основі цін на ідентичні або подібні товари.
Крім цього в матеріалах справи відсутні докази витребування митницею у позивача додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару.
Таким чином, висновок місцевого господарського суду про недоведеність відповідачем правомірності свого рішення від 13.04.2006 р. про визначення митної вартості вищезазначених прес-форм у розмірі 2203747,33 грн. (еквівалент 436385,61 доларів США) є таким, що відповідає матеріалам справи.
Крім цього, твердження Одеської митниці про правомірність прийнятого нею вказаного рішення від 13.04.2006 р. спростовується тимчасовою декларацією №500060000/6/213322, в графі 45 „Митна вартість” якої зазначена митна вартість тих же прес-форм, що і по ВМД № 500060000/6/207241 –554525,96 грн. За вказаною тимчасовою декларацією Одеська митниця випустила вказані прес-форми у вільний обіг, зауважень до визначення митної вартості по цій декларації з боку Одеської митниці не було.
Посилання скаржника на те, що під час розгляду справи судом першої інстанції було проігноровано той факт, що ТОВ „Консенсус” заявило до митного оформлення за ВМД № 500060000/6/201595 від 27.01.2006 р. прес-форми для формування виробів з поліетилену засобом видування під тиском за ціною 30,63 доларів США за 1 кг ваги вантажу, і незважаючи на це, позивач надав документи до митного оформлення ВМД №500060000/6/207241 від 13.04.2006 р. на прес-форми для лиття виробів з пластмаси під тиском за ціною 7,7 доларів США, за 1 кг ваги вантажу, тобто вартість вантажу була свідомо занижена, в зв'язку з чим митна установа провела коригування митної вартості заявленого по ВМД №500060000/6/207241 товару з застосуванням методу визначення митної вартості товару № 3 –за ціною на подібні (аналогічні) товари та оцінила 1 кг ваги вантажу у розмірі 30,63 доларів США спростовується наявними в матеріалах справи контрактом № 1 від 19.07.2005 р. та інвойсом від 19.07.2005 № НО-0719-05, в яких не зазначено, що ціна прес-форм визначена виходячи з ціни за 1 кг ваги вантажу. З огляду на вказаний контракт та інвойс ціна прес-форм визначена виходячи з ціни комплектів прес-форм.
Посилання скаржника на те, що умови зовнішньоекономічного контракту № 1 від 19.07.2005 р. між фірмою „HO SHUN MOLD CO., LTD” та ТОВ „Консенсус”, доданого до позовної заяви ТОВ „Консенсус”, суттєво відрізняються від умов того ж контракту, копію якого декларант надав до митного органу з метою оформлення вантажів, спростовуються наданими позивачем в судовому засіданні оригіналом вказаного контракту, в п. 2.1 якого зазначено, що повна вартість контракту складає 238993,00 доларів США, а також оригіналом Додаткової угоди № 01 від 06.09.05 до цього контракту, відповідно до якої його сума була збільшена до 438992,87 доларів США, а Додатковою угодою № 02 від 20.10.05 (оригінал також надано позивачем в судовому засіданні) –до 538992,87 доларів США. Відповідно до наданого оригіналу Додаткової угоди № 04 від 12.12.05 строк дії вказаного контракту продовжено до 30.04.2006.
З викладених підстав, оскаржена постанова суду від 03.05.2006 р. є законною і обґрунтованою, отже підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, ст. 167 ч. 4, 185, 186, 195, 196, 198, 200, 205, 206, п.п. 6, 7 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Постанову господарського суду Одеської області від 03.05.2006 р. по справі №15/125-06-3848А залишити без змін, а апеляційну скаргу Одеської митниці –без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили з моменту її проголошення.
Право, порядок та строк касаційного оскарження передбачені ст. ст. 13, 211, 212 КАС України.
Повний текст ухвали виготовлений 14.07.2006 р.
Головуючий суддя: Т.Я. Гладишева
Суддя: Я.Ф. Савицький
Суддя: О.Т. Лавренюк
Суд | Одеський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.07.2006 |
Оприлюднено | 03.09.2007 |
Номер документу | 37076 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Одеський апеляційний господарський суд
Гладишева Т.Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні