Постанова

від 10.02.2014 по справі 826/20482/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 лютого 2014 року 9:45 № 826/20482/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши адміністративну справу у порядку письмового провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етнофуд» доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Етнофуд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, у якій просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 № 0001681501.

В обґрунтування позивних вимог представник позивача посилався на те, що заява про порушення постачальником порядку реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних, на його думку, є достатньою підставою для включення сум з таких податкових накладних до податкового кредиту. При цьому, зазначив, що у разі наявності сумніву у податкового органу щодо правомірності заявленого податкового кредиту, останній не позбавлений права призначити документальну позапланову перевірку для дослідження розрахункових документів та інших первинних документів. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення зазначив, що відповідач всупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не надав до заяви про порушення постачальником порядку реєстрації податкових в Єдиному реєстрі податкових накладних копій товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів. Вказав на те, що надання таких підтверджуючих документів є обов'язковою умовою для виникнення права на податковий кредит у спірних правовідносинах.

В судове засідання 30.01.2014 представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Через канцелярію суду від відповідача надійшли письмові заперечення та клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідач на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, в порядку статті 76 Податкового кодексу України провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2013 року ТОВ «Етнофуд», за результатами якої складено акт від 17.06.2013 № 815/38307977 (далі - акт перевірки № 815/38307977).

Під час перевірки відповідач встановив, що позивач подав звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2013 року від 18.04.2013 №9021841336, реєстр виданих та отриманих податкових накладних за березень 2013 року від 18.04.2013 №9021840469.

ТОВ «Етнофуд» у зазначеній звітності задекларував податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Рибна компанія «Імперіал» (код ЄДРПОУ 38098592).

До податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року позивач додав заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), згідно якої ТОВ «Рибна компанія «Імперіал» не зареєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 14.03.2013 №156 та від 22.03.2013 №255.

Згідно висновків акту перевірки № 815/38307977 відповідач встановив заниження позивачем суми податкового зобов'язання, заявленого у податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року на загальну суму 10 072,00 грн.

На підставі акту перевірки № 815/38307977 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 №0001681501, яким збільшив суму грошового зобов'язання ТОВ «Етнофуд» з податку на додану вартість на загальну суму 12 590,00 грн., в тому числі основний платіж - 10072,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2518,00 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 №0001681501 у порядку адміністративного оскарження, передбаченому ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Головного управління Міндоходів у місті Києві від 04.10.2013 № 4921/10/26-15-10-06-01 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 06.12.2013 № 16999/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 23.07.2013 №0001681501 - без змін.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Етнофуд» (Покупець) та ТОВ «Рибна компанія «Імперіал» було укладено Договір поставки №291105 від 29.11.2012 про постачання продовольчого товару.

В ході виконання вказаного договору ТОВ «Рибна компанія «Імперіал» видало позивачу податкові накладні від 14.03.2013 №156 на суму 27 153,15 грн., в т.ч. ПДВ 4 525,53 грн. та від 22.03.2013 №255 на суму 33 273,90 грн., в т.ч. ПДВ 5 545,65 грн., копії яких наявні в матеріалах справи.

Із зазначених накладних вбачається, що товаром постачання є м'ясопродукти, ввезені на митну територію України, про що свідчить код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначений у податкових накладних.

Пунктом 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній .

Суд встановив, що позивач включив суми податку на додану вартість, згідно вказаних податкових накладних до складу податкового кредиту за звітний період - березень 2013 року.

У зв'язку із тим, що контрагент - ТОВ «Рибна компанія «Імперіал» не зареєструвало податкові накладні від 14.03.2013 №156 та від 22.03.2013 №255 у Єдиному реєстрі податкових накладних, ТОВ «Етнофуд» разом із декларацією з податку на додану вартість за березень 2013 року подало до податкового органу заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Згідно з абзацом 2 пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Як було зазначено, відповідач, в ході камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за березень 2013 року встановив порушення ТОВ «Етнофуд» вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

В акті перевірки № 815/38307977 відповідач зазначив, що ТОВ «Етнофуд» на момент подання заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) не надало до заяви копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, чим порушило вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Положеннями абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, право включити до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, не зареєстрованих продавцем товарів/послуг в Єдиному реєстрі податкових накладних надається виключно у випадку звернення платником податків із відповідною заявою та за умови документального підтвердження факту сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копій первинних документів.

Суд встановив, що ТОВ «Етнофуд» не додало до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) від 18.04.2013 жодних документів, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на підтвердження права на податковий кредит на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Рибна компанія «Імперіал».

Представник позивача, визнав, що дійсно жодні документи до вказаної заяви додані не були та посилався на те, що, на його думку, заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) є достатньою підставою для включення спірних сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Також представник позивача посилався на те, що податковий орган не позбавлений, в разі виникнення сумнівів у правомірності формування податкового кредиту, призначити позапланову перевірку.

Так, відповідно до абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Однак, суд зазначає, що право контролюючого органу призначити документальну позапланову перевірку продавця, на якого надійшла скарга, не позбавляє платника податків, від якого надійшла така скарга, виконувати вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме: подавати документи на підтвердження виникнення у нього права на податковий кредит.

Таким чином, суд встановив, що ТОВ «Етнофуд» не виконало вимоги абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а тому не мало права на включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Рибна компанія «Імперіал» від 14.03.2013 №156 та від 22.03.2013 №255.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 23.07.2013 № 0001681501.

У відповідності до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві посилання позивача є необґрунтованими, та відповідно такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судового збору, суд враховує наступне.

Позивач звернувся до суду 24.12.2013, що підтверджується вхідним штампом канцелярії суду.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 01.01.2013 встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі 1147 гривень.

Ставки сплати судового збору встановлено частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якої за подання до адміністративного суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Оскільки сума майнових вимог, з якими позивач звернувся до суду, складає 12590,00 грн., то сума судового збору у відповідності до зазначеної норми становить 251,80 грн.

Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення № 579 від 18.12.2013 позивач сплатив судовий збір у розмірі 172,06 грн.

Враховуючи, результат розгляду адміністративної справи, а також вищезазначені правові норми, з позивача на користь Державного бюджету підлягає стягненню решта суми судового збору в розмірі 79,74 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 69, 70, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Етнофуд» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Етнофуд» (код ЄДРПОУ 38307977) решту суми судового збору у розмірі 79,74 грн. (сімдесят дев'ять гривень 74 коп.) на розрахунковий рахунок № 31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський