Рішення

від 06.02.2014 по справі 910/258/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/258/14 06.02.14 За позовом ТОВ "Авіакомпанія "Хорс"

до ТОВ "Авіакомпанія "Авіатранс К"

про стягнення 548 633,67 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Корнієнко Т.Ю.(дов. від 11.11.2013)

Від відповідача Лахманик Ю.Р.(дов. від 22.01.2014)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору про наземне обслуговування Додаток В 1.0. № КНО/52/13-4 від 25.04.2013 в розмірі 548 633,67 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.01.2014 порушено провадження у справі №910/258/14 та призначено до розгляду на 23.01.2014.

В судовому засіданні 23.01.2014 судом оголошена перерва на 06.02.2014 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 06.02.2014 прибули представники позивача та відповідача, дали пояснення по справі.

Представник позивача, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 548 633,67 грн.

В судовому засіданні 06.02.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.04.2013 між ТОВ «Авіакомпанія «ХОРС» (далі - позивач, Обслуговуюча компанія) та ТОВ «Авіакомпанія «Авіатранс К» (далі - відповідач, Перевізник) було укладено Стандартну угоду ІАТА про наземне обслуговування Додаток В 1.0. № КНО/52/13-4 (далі - Угода).

Предметом такої угоди є надання позивачем послуг, зазначених в п.1.1. Угоди для разового обслуговування, що складається з прибуття та подальшого відправлення того самого літака у встановлений час.

У відповідності до п. 7.1. Угоди розрахунки між сторонами здійснюються в українських гривнях на розрахунковий рахунок Обслуговуючої компанії. Рахунок виставляється по факту виконаних робіт. Відповідна сума виплачується протягом 3-х днів після дати виставлення рахунку-фактури Обслуговуючою компанією.

Як свідчать матеріали справи, за час дії Угоди позивач сумлінно виконував свої обов'язки, зокрема здійснював усі необхідні та доцільні дії, передбачені предметом такої Угоди. Так, відповідно до Актів виконаних робіт (далі - Акти), позивачем було надано послуг з наземного обслуговування рейсів:

- за Актом № ХО-0000423 на загальну суму 322 000 грн.;

- за Актом №ХО-0000424 на загальну суму 41 760 грн.;

- за Актом № ХО-0000466 на загальну суму 295 200 грн.;

- за Актом № ХО-0000603 на загальну суму 16 800 грн.;

- за Актом № ХО-0000604 на загальну суму 154 000 грн.;

- за Актом № ХО-0000597 на загальну суму 6 240 грн.;

усі разом - на загальну суму 836 000 грн.

Позивачем по факту виконання робіт були виставлені Відповідачу рахунки-фактури, а саме:

- № ХО-0000541 від 31.07.2013р. на суму 322 000 грн.;

- № ХО-0000542 від 31.07.2013р. на суму 41 760 грн.;

- № ХО-0000598 від 16.08.2013р. на суму 295 200 грн.;

- № ХО-0000662 від 06.09.2013р. на суму 6 240 грн.;

- № ХО-0000691 від 16.09.2013р. на суму 16 800 грн.;

- № ХО-0000692 від 16.09.2013р. на суму 154 000 грн.;

усі разом - на загальну суму 836 000 грн.

Натомість у відповідності до банківських виписок (копії в матеріалах справи) та Листа ТОВ «Авіакомпанія «Авіатранс К» за вих. №640 від 13.08.2013 (копія в матеріалах справи) на рахунок позивача відповідачем у зв'язку з оплатою вищенаведених робіт (послуг) було перераховано лише 287 366,33 грн.

Отже, в порушення умов договору відповідач вчасно не розрахувався за надані послуги, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи непогашена частина заборгованості відповідача перед позивачем становить 548 633,67 грн.

Відповідач не заперечував проти зазначеної заборгованості перед позивачем.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В силу положень ч.1 ст.903 ЦК України замовник зобов'язаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу винагороди за отримані послуги належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу винагороду за отримані послуги, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 548 633,67 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Авіатранс К" (03036, м. Київ, Солом'янський район, просп. Повітрофлотський, буд. 90, код ЄДРПОУ 21631302) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Хорс" (01133, м. Київ, Печерський район, бульвар Лесі Українки, буд. 34, код ЄДРПОУ 04937956) основний борг в розмірі 548 633(п'ятсот сорок вісім тисяч шістсот тридцять три) грн. 67 коп., судовий збір в розмірі 10 972(десять тисяч дев'ятсот сімдесят дві) грн. 68 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.02.2014