Рішення

від 05.02.2014 по справі 919/1248/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року справа № 919/1248/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Єфременко О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до Приватного підприємства „Дунайстройінвєст"

(вул. Каліча, буд. 14, кв. 4, м. Севастополь, 99042),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1

(АДРЕСА_2, 99038)

про стягнення 342970,63 грн,

за участю представників сторін:

позивача - Тельнова К.П, довіреність б/н від 08.01.2014;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" про стягнення заборгованості у розмірі 342970,63 грн, з яких: 332380,00 грн - основна заборгованість, 8705,62 грн - пеня, 1885,01 грн - 3% річних.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача умов договору №166/10ф про пайову участь (внески) замовників у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя в частині своєчасного перерахування суми пайової участі.

Ухвалою суду від 30.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду суддею Альошиною С.М. та порушено провадження у справі.

Цією ж ухвалою в порядку статті 27 Господарського процесуального кодексу України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача було залучено Фізична особа - підприємець ОСОБА_1.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Севастополя №527 від 23.12.2013 призначений повторний перерозподіл справи, за результатом якого справа №919/1248/13 передана до провадження судді Єфременко О.О.

Ухвалою від 23.12.2013 справа прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач та третя особа явку уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням викладеного, оскільки явка учасників процесу обов'язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв'язку з викладеним, суд розглядає справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов задовольнити.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Севастопольської міської Ради № 7297 від 14.07.2009 затверджений Порядок пайової участі (внесків) замовників у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя, який встановлює порядок та умови участі замовників у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя.

03.06.2010 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Фонд) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник) був укладений договір №166/10ф про пайову участь (внески) замовників у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя (будівництво та обслуговування гостьового будинку туристичний міні готель) (далі - Договір), відповідно до умов якого Замовник здійснює пайову участь у створенні та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя шляхом перерахування грошових коштів в цільовий фонд утворення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя (далі - Цільовий фонд).

Згідно з пунктом 2.1. Договору Замовник перераховує суму пайової участі у розмірі 744307,30 грн на рахунок Цільового фонду у відповідності з розрахунком (додаток до Договору).

Розрахунки за даним договором здійснюються Замовником в строк, який не може перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта в експлуатацію (пункт 2.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору встановлено, що протягом 5 календарних днів, після прийняття об'єкта до експлуатації, Замовник зобов'язаний надати Фонду уточнені дані по техніко-економічним показникам та вартості будівництва (реконструкції) об'єкта для коригування розміру пайової участі, який не може перевищувати граничного розміру пайової участі у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, встановленого діючим законодавством та рішенням Севастопольської міської Ради №7297 від 14.07.2009.

Цей Договір набирає законної сили з моменту підписання сторонами та діє до виконання зобов'язань (пункт 4.3 Договору).

29.05.2013 між Територіальною громадою в особі Севастопольської міської Ради, від імені та в інтересах якої діє Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (Уповноважений орган), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Замовник-1) та Приватним підприємством „Дунайстройінвєст" (Замовник-2) укладено Додаткову угоду до Договору №166/10ф від 03.06.2010, відповідно до якої сторони домовились доповнити розділ 1 пунктом 1.2 наступного змісту: «Замовник-1 та Замовник-2 здійснюють будівництво та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою: м.Севастополь, вул. Дм. Ульянова, 11-А, відповідно до цільового призначення згідно договору оренди земельної ділянки з додатковою угодою, реєстраційний №853640004000158 від 21.03.2012 та договору про сумісну діяльність між Замовником-1 та Замовником-2 б/н від 08.07.2006».

Відповідно до пункту 2 Додаткової угоди сторони погодили пункт 2.1 Договору викласти в наступній редакції: «Замовник-2 перераховує суму пайової участі у розмірі 382380,00 грн на рахунок місцевого бюджету у відповідності з розрахунком».

Також пунктом 3 Додаткової угоди сторони домовились внести зміні до Додатку до Договору, а саме визначили суму пайового внеску у розмірі 382380,00 грн (а.с.12, зворотній).

З Декларації про готовність об'єкта до експлуатації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Севастополі №СТ143131140296 від 15.05.2013 вбачається, що об'єкт будівництва - багатоквартирний житловий будинок по вул.Дм.Ульянова, 11-А у місті Севастополі прийнятий до експлуатації (арк. с. 13-15).

Отже строк виконання зобов'язань за Договором №166/10ф від 03.06.2010 щодо перерахування розміру пайового внеску у сумі 382380,00 грн настав 16.06.2013.

Листом за вих. №01-15/1918 від 05.07.2013 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" з пропозицією в строк до 07.07.2013 виконати зобов'язання за Договором (а.с. 17).

Проте, відповідач зобов'язання за Договором та Додаткової угоди від 29.05.2013 у повному обсязі не виконав, 11.07.2013 перерахував суму пайової участі у розмірі 50000,00 грн, що підтверджується банківською випискою (а.с.18).

Зазначене стало підставою для звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд, провівши оцінку доказів по справі, вважає вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Стаття 509 Цивільного кодексу України та стаття 173 Господарського кодексу України визначають зобов'язання (в тому числі господарське зобов'язання) як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої та другої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Положеннями пунктів 3, 5 Порядку пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради № 956 від 30.06.2011, з урахуванням змін, внесених рішенням Севастопольської міської Ради № 2827 від 10.04.2012, діючого на момент укладення сторонами Додаткової угоди від 29.05.2013 (далі - Порядок) визначено, що пайовий внесок оплачують замовники, які мають намір здійснювати на території міста будівництво (реконструкцію) об'єктів; величина пайового внеску визначається в Договорі відповідно до встановленого міською радою розміром пайового внеску замовника від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта містобудування.

Граничний розмір пайового внеску з урахуванням не заборонених законом інших відрахувань, встановлених міською радою, не може перевищувати:

- 10% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для нежитлових будівель та / або споруд;

- 4% загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування - для житлових будинків, індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею більше 300 кв. м.

Судом встановлено, що пунктом 3 Додаткової угоди сторони визначили суму пайового внеску у загальному розмірі 382380,00 грн.

При цьому, пунктом 2.2 Договору, з урахуванням Додаткової угоди від 29.05.2013, визначено обов'язок Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" здійснити розрахунки за цим Договором у строк, який не може перевищувати одного місяця після прийняття об'єкта до експлуатації.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В порушення зазначених норм, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів сплати частини пайового внеску у сумі 332380,00 грн.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про стягнення з Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" пайового внеску у розмірі 332380,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" пеню за період з 16.06.2013 по 23.08.2013 у розмірі 8705,62 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною третьою статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до положень пункту 3.1 Договору за порушення строків внесення платежів Замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, визнав його невірним, оскільки він складений із неправильним визначенням розміру облікової ставки Національного банку України за період з 12.08.2013 по 23.08.2013 (арк.с.16).

Судом був проведений перерахунок пені за формулою: сума боргу х ставку пені у відсотках за день прострочення х кількість днів прострочення виконання зобов'язання, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 16.06.2013 по 23.08.2013 у сумі 8696,51 грн, виходячи з розрахунку:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 332380.00 16.06.2013 - 12.08.2013 58 7.0000 % 0.038 %* 7394.31 332380.00 13.08.2013 - 23.08.2013 11 6.5000 % 0.036 %* 1302.20 Всього 8696.51

З урахуванням викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 16.06.2013 по 23.08.2013 підлягають задоволенню частково, у сумі 8696,51 грн.

До того ж, позивач просить стягнути з Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" 3% річних у розмірі 1885,01 грн за період з 16.06.2013 по 23.08.2013.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки 3% річних, суд визнав цей розрахунок вірним, тому позовні вимоги щодо стягнення з Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" 3% річних за період з 16.06.2013 по 23.08.2013 у розмірі 1885,01 грн, підлягають задоволенню.

Отже, враховуючи все вищевикладене, з Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради підлягає стягненню заборгованість у розмірі 342961,52 грн, з яких: 332380,00 - основний борг, 8696,51 грн - пеня, 1885,01 грн - 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Дунайстройінвєст" (вул. Каліча, буд. 14, кв. 4, м. Севастополь, 99042; код ЄДРПОУ 34077500, відомості про рахунки в установах банку відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, 5, м. Севастополь, 99011; код ЄДРПОУ 25750044, р/р 31517921700001 в ГУ ДКСУ в м. Севастополі, МФО 824509, код платежу 24170000) заборгованість за Договором про пайову участь замовників у створені та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя у розмірі 342961,52 грн , з яких: 332380,00 грн - основна заборгованість, 8696,51 грн - пеня, 1885,01 грн - 3% річних, а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 6859,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили

3. В решті позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 10.02.2014.

Суддя О.О. Єфременко

919/1248/13/3496/14