Рішення

від 10.02.2014 по справі 912/9/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2014 рокуСправа № 912/9/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі Г.Б. Поліщук, розглянувши матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, Кіровоградська область, м.Олександрія

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд", Кіровоградська область, м.Олександрія

про стягнення 50679,57 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача - ОСОБА_2 особисто (після оголошеної перерви в судовому засіданні участі не брав);

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні 10.02.2014р. оголошувалась перерва з 14 год 48 хв. до 15 год. 20 хв. того ж дня.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Кіровоградської області із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд" 50679,57грн., з яких 31710,38грн. боргу за договором про надання правової допомоги та ведення справ у суді №15-10/ВС від 13.09.2010р. (5% від суми задоволених позовних вимог ТОВ "БМП "Спецбуд" за вирахуванням суми, зазначеної у п. 3.3. договору), 230,56грн. різниці між фактично понесеними при виконанні договору витратами та сумою отриманого у відповідності до п.3.5 договору авансу, 13962,98грн. пені за порушення виконання умов договору, 1966,02грн. втрат від інфляції та 2809,63грн. 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду від 03.01.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.01.2014р.

15.01.2014 року позивачем подано до господарського суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 31710,38грн. боргу за договором про надання правової допомоги та ведення справ у суді №15-10/ВС від 13.09.2010р. (5% від суми задоволених позовних вимог ТОВ "БМП "Спецбуд" за вирахуванням суми, зазначеної у п. 3.3. договору), 230,56грн. різниці між фактично понесеними при виконанні договору витратами та сумою отриманого у відповідності до п. 3.5 договору авансу, 13962,98грн. пені за порушення виконання умов договору, 1300,12грн. втрат від інфляції та 2809,63грн. 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

В судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги, просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях участі не брав, причини неявки господарському суду не повідомив.

07.02.2014 року відповідачем подано до господарського суду заперечення на позовну заяву, мотивовані тим, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 не виконані п.п. 2.1.4, 2.1.5, 2.2, 4.3.2 договору надання правової допомоги від 13.09.2010р., оскільки не підтверджено їх виконання документально.

Крім того, відповідач зазначає, що згідно п. 7.1 договору він діє до винесення кінцевого рішення за позовом ТОВ "БМП "Спецбуд" до УДКТБ "Укртрансбуд". Негативне рішення датовано 18.05.2011р. Строк подання позовної заяви від позивача ФОП ОСОБА_2 до ТОВ "БМП "Спецбуд" прострочено.

На підставі викладеного відповідач просить господарський суд відмовити у задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши присутнього в судових засіданнях позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

13.09.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд" укладено договір №15-10/ВС про надання правової допомоги та ведення справ у суді.

За умовами даного договору ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд" (Замовник) доручає, а фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (Виконавець) приймає до виконання доручення Замовника щодо захисту інтересів Замовника (представництво) і зобов'язується у зв'язку з цим надати комплекс консультаційних та юридичних послуг з представництва та захисту інтересів Замовника в господарському суді м.Києва, а також, за необхідності, в судах апеляційної та касаційної інстанцій за позовом Замовника до Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд" про стягнення боргу за договором субпідряду та нарахованих штрафних санкцій (далі - Справа).

У відповідності до п. 1.2 договору Замовник зобов'язується здійснити оплату послуг Виконавця у порядку та строки, встановлені у цьому договорі.

Згідно п.п. 2.4 - 2.5 договору початок надання послуг Замовникові визначається з моменту набрання цим договором чинності. Закінчення надання послуг Замовникові визначається моментом набрання чинності рішенням суду по справі або відмовою Замовника від подальшого надання послуг.

За результатами надання послуг Сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.6 договору).

Позивачем надано до матеріалів справи незасвідчену копію рішення господарського суду м.Києва від 03.12.2010р. у справі №55/321, яким позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд" задоволено повністю та стягнуто на його користь з Української державної корпорації по транспортному будівництву "Укртрансбуд" суму основного боргу у розмірі 478413,26грн., пеню у розмірі 43660,12грн., інфляційні у розмірі 113361,40грн., 3% річних у розмірі 31863,92грн., а також витрати по сплаті державного мита в розмірі 6672,99грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Крім того, позивачем подано до суду засвідчені копії наказів від 17.01.2011р., виданих господарським судом м.Києва на виконання рішення від 03.12.2010 року у справі №55/321, яке набрало законної сили 06.01.2011 року.

В матеріалах справи також міститься акт приймання-передачі виконаних робіт від 04.02.2011р. за договором №15-10/ВС, з якого вбачається, що послуги з правової допомоги ТОВ "БМП "Спецбуд" прийнято у повному обсязі, претензій щодо їх якості та/або повноти Замовник не має.

Акт прийому-передачі наданих юридичних послуг підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками останніх, у зв'язку з чим, приймається судом як належний доказ, що підтверджує виконання позивачем договірних зобов'язань відповідно до умов договору.

З наведеного вбачається, що умови договору №15-10/ВС від 13.09.2010р. виконані позивачем в повному обсязі.

Твердження відповідача, що позивач не виконав умови п.п. 2.1.4, 2.1.5, 2.2, 4.3.2 договору №15-10/ВС від 13.09.2010р., оскільки не підтвердив їх документально, спростовуються матеріалами справи (а.с. 29) в частині виконання умов п. 2.1.4 договору стосовно надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника в органах суду.

Щодо посилання відповідача на невиконання позивачем умов п.п. 2.1.5 та 2.2 договору, які передбачають особисту участь Виконавця у судових засіданнях та захисту інтересів Замовника в органах суду, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у пункті 2.3 договору сторони узгодили, що Виконавець надає послуги з представництва та захисту інтересів Замовника особисто або з залученням третіх осіб, при цьому, у будь-якому разі залишаючись відповідальним перед Замовником за якість та результати наданих послуг.

З рішення господарського суду м.Києва від 03.12.2010р. у справі №55/321, вбачається, що під час розгляду справи брав участь представник позивача ОСОБА_3, з яким у позивача укладено договір про сумісну діяльність без створення юридичної особи (а.с. 55-58). Крім того, позивачем надано до матеріалів справи засвідчену копію довіреності від 30.09.2010р. №30/09, виданої ТОВ "БМП "Спецбуд" на імя ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до змісту якої вказаним особам доручається бути повноважними представниками ТОВ "БМП "Спецбуд", діючи разом або кожен окремо.

Враховуючи викладене, підстави вважати, що позивачем не виконані умови п.п. 2.1.3 та 2.2 договору відсутні.

Посилання відповідача на те, що за умовами п. 7.1 договору, договір діє до винесення остаточного рішення по справі або дострокової відмови Замовника від послуг Виконавця господарський суд до уваги не бере, оскільки, як уже було зазначено вище, позивачем надано докази набрання рішенням господарського суду м. Києва у справі №55/321 законної сили. Заперечення відповідача в частині того, що рішення "негативне" датовано 18.05.2011р. не відповідає обставинам справи, оскільки відповідачем в якості зазначеного рішення подано до господарського суду постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві від 18.05.2011р. про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу №55/321, виданого 17.01.2011р. господарським судом м.Києва.

Разом з тим, у запереченнях на позов відповідачем зазначено про те, що позивачем прострочено строк подання позовної заяви. При цьому відповідачем не наводиться будь-якого обґрунтування наведеному твердженню, в той час як і відсутні будь-які посилання на норми чинного законодавства.

Господарський суд вважає за необхідне відмітити, що чинне законодавство не містить такого поняття як строк подання позивачем позовної заяви, та, відповідно, наслідків прострочення позивачем такого строку.

Таким чином, у поданих до господарського суду запереченнях відповідач жодним чином не спростував доводи позивача, викладені у позовній заяві.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Згідно частини 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Проаналізувавши умови договору № 15-10/ВС від 13.09.2010р. про надання правової допомоги та ведення справ у суді, суд приходить до висновку, що за своєю правовою природою даний договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1 договору визначено, що вартість послуг Виконавця складається з вартості підготовки необхідних процесуальних документів для звернення до суду та вартості представництва інтересів Замовника в органах суду.

У відповідності до п.п. 3.2 - 3.3 договору вартість підготовки необхідних процесуальних документів для звернення до суду становить 200 грн., які сплачуються на користь Виконавця у день укладення цього договору. Вартість послуг з представництва і захисту інтересів Замовника у суді (особиста участь Виконавця у засіданнях суду) становить 2000 грн., які сплачуються на користь Виконавця у день укладення цього договору.

Як зазначено позивачем, та не заперечено відповідачем, останнім вказані умови договору виконані та у день укладення договору проведено оплату послуг з підготовки необхідних процесуальних документів для звернення до суду у розмірі 200 грн. та послуг з представництва і захисту інтересів ТОВ "БМП "Спецбуд" у суді у розмірі 2000 грн.

Разом з тим, пунктом 3.4 договору передбачений обов'язок Замовника за результатами судового розгляду виплатити Виконавцеві у десятиденний термін з моменту набрання рішенням чинності винагороду у розмірі 5 відсотків від суми задоволених позовних вимог Замовника за вирахуванням суми, визначеної у п. 3.3 договору.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вбачається з наказів, виданих господарським судом м.Києва у справі №55/321, рішення суду від 03.12.2010р. у даній справі набрало законної сили 06.01.2011р., проте доказів сплати обумовленої договором суми винагороди у встановлений строк відповідачем суду не надано.

За підрахунками позивача вказана сума винагороди складає 31710,38грн.

Слід звернути увагу, що в акті приймання-передачі виконаних робіт від 04.02.2011 року за договором №15-10/ВС сторонами узгоджено вартість послуги - консультування з юридичних питань, пов'язаних зі справою №55/321 в розмірі 31710,38грн.

Крім того, в пункті 3.5 договору сторони передбачили, що Виконавцеві у п'ятиденний термін з моменту пред'явлення підтверджуючих документів відшкодовуються понесені ним при виконанні своїх обов'язків за цим договором фактичні витрати (транспортні витрати, витрати на телефонні розмови, знімання фотокопій документів тощо).

Позивачем подано до господарського суду звіт про витрачені кошти при виконанні представництва за договором №15-10/ВС від 13.09.2010р. станом на 18.11.2010р., на суму 830,56грн., затверджений відповідачем та скріплений печатками сторін. Даним підтверджено отримання позивачем авансу в сумі 600грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були оплачені надані позивачем юридичні послуги та відшкодовані понесені позивачем витрати в повному обсязі.

За таких підстав, враховуючи, що відповідачем не здійснено оплату наданих позивачем юридичних послуг та повністю не відшкодовані витрати у встановлений договором строк, суд приходить до висновку про те, що відповідач порушив грошове зобов'язання з оплати наданих юридичних послуг, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з оплати послуг позивача.

При цьому господарський суд дійшов висновку, що обґрунтованою сумою винагороди, що підлягає сплаті позивачу на виконання умов п. 3.4 договору № 15-10/ВС від 13.09.2010р. є 31364,94грн., оскільки саме така сума є еквівалентом 5% від суми задоволених позовних вимог ТОВ "БМП "Спецбуд" у справі №55/321. Врахування позивачем в суму позовних вимог витрат по сплаті державного мита в розмірі 6672,99грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн., стягнутих господарським судом м.Києва в межах справи №55/321, на думку господарського суду є помилковим, оскільки вказані суми, у відповідності до приписів ст.44 Господарського процесуального кодексу України (в редакції на час розгляду справи №55/321), належать до судових витрат і не є складовою частиною ціни позову.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані юридичні послуги підтверджується матеріалами справи та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані юридичні послуги у розмірі 31364,94грн. та відшкодування витрат в сумі 230,56грн.

Пунктом 5.2 договору визначено, що за прострочення оплати послуг Виконавця на прострочену суму нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Позивачем, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, заявлено до стягнення пеню за порушення відповідачем умов договору в сумі 13962,98грн.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що наданий позивачем розрахунок суми пені не відповідає зазначеним вище правовим нормам, у зв'язку з чим судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення пені та визначено, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 2408,67грн. При вирішенні питання про стягнення пені господарським судом враховано, що відповідачем не подано заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з лютого 2011 року по грудень 2013 року в сумі 1300,12грн. та 2809,63грн. 3% річних за порушення виконання грошового зобов'язання.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

При цьому господарським судом встановлено, що з урахуванням суми основного боргу, що підлягає стягненню з відповідача, сума інфляційних втрат за період з лютого 2011 року по грудень 2013 року складає 1192,99грн., а сума 3% річних становить 2763,86грн.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з відповідача - ТОВ "БМП "Спецбуд" на користь позивача - ФОП ОСОБА_2 31164,94грн. заборгованості за договором про надання правової допомоги, 230,56грн. витрат, понесених при виконанні договору, 2408,67грн. пені, 1192,99грн. інфляційних втрат та 2763,86грн. 3% річних. В іншій частині позовних вимог господарський суд відмовляє.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір у повному обсязі у зв'язку з неналежним виконанням останнім своїх договірних зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство "Спецбуд" (28000, Кіровоградська область, м.Олександрія, Кіровоградське шосе, 137, кв.11, код ЄДРПОУ 34218779) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (28000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 31164,94грн. заборгованості за договором про надання правової допомоги, 230,56грн. витрат, понесених при виконанні договору, 2408,67грн. пені, 1192,99грн. інфляційних втрат, 2763,86грн. 3% річних, а також витрати на судовий збір у сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позову відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Г.Б. Поліщук