Рішення

від 03.02.2014 по справі 905/8519/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.02.2014 Справа № 905/8519/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНКА-ПРОД», м.Донецьк

про стягнення заборгованості у розмірі 31592,00 грн та пені у розмірі 5749,74грн.,-

За участю представників сторін:

від позивача: Лукін О.О., за довіреністю;

від відповідача: Захода О.М., за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНКА-ПРОД», м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 31592,00грн та пені у розмірі 5749,74грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №2811/12 від 28.11.2012р., а саме на несвоєчасну поставку товару, в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 31592,00 грн.

Пункотом 6.3 вищенаведенного Договору, встановлено, що у випадку прострочення поставки товару без поважних причин Постачальник повинен сплатити Замовнику за вимогою останнього пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем нараховано пеню у розмірі 5749,74грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.526,530,610,611,612,625,629,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,230,231,265, Господарського кодексу України, ст.ст.1,2,12,15,49,54 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №2811/12 від 28.11.2012р.р.;видаткову накладну №ДП-000000091 від 04.12.2012р., рахунок-фактуру №ДП-0000121 від 28.11.2012р., рахунок-фактуру №ДП-0000122 від 29.11.2012р.,платіжне доручення №243 від 28.11.2012р., платіжне доручення №244 від 29.11.2012р., акт звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2013р. скріплений печатками та підписаний уповноваженими представниками сторін, лист-вимога від 22.11.2013р., оригінал витягу про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 25.12.2013р.

25.12.2013р. Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 25.12.2013р. у зв'язку з нез'явленням Відповідача, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, суд відклав розгляд справи на 22.01.2014р.

20.01.2014р. Позивач через канцелярію суду надав розгорнутий розрахунок пені.

Представник Відповідача у судовому засіданні 03.02.2014р. визнав позовні вимоги, частково надав витребувані документи.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІАНКА-ПРОД», м.Донецьк (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк (Замовник), укладено Договір поставки №2811/12 від 28.11.2012р (далі-Договір).

Відповідно п.1.1 Постачальник зобов'язується поставити у власність Замовника товар, а Замовник зобов'язується прийняти товар і сплатитит за нього певну грошову суму.

Згідно з п.3.1 вартість товару за цим Договором складає 952,00 грн. за 1 ( одну) тону.

Пунктом.3.2 Договору передбачено, що постачання партії товару здійснюється після отримання від Замовника коштів в розмірі 100% від вартості партії товару.

Пункотм 4.2 передбачено, що поставка продукціїї здійснюється протягом 7 робочих днів, починаючи з дня надходження коштів на рахунок Постачальника

Пунками 8.1,8.2 передбачено,що Договор вважається укладеним і набирає законної чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору (а.с. 12-15), Відповідачем були виставлені рахунки-фактури №ДП-0000121 від 28.11.2012р. на суму 21120,00 грн. та №ДП-0000122 від 29.11.2012р. на суму 19040,00 грн.

Позивач платіжними дорученнями №243 від 28.11.2012р. на суму 21120,00 грн.та №244 від 29.11.2012р.на суму 19040,00 грн.(а.с. 18-19) в повному обсязі сплатив вищенаведені рахунки-фактури.Судом встановлено, що Позивач належним чином довів факт перерахування Відповідачу 40160,00 грн. на виконання умов Договору.Таким чином, Позивач виконав вимоги п.3.2. Договору щодо сплати Замовником коштів у розмірі 100% від вартості партії товару.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору№2811/12 від 28.11.2012р.

Договором №2811/12 від 28.11.2012р., передбачено (п.4.2), строк поставки Товару: протягом сьоми днів з моменту здійснення Покупцем 100% передплати з дня надходження коштів на рахунок Постачальника.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Постачальник зобов'язання перед Замовником в частині поставки товару не виконав у повному обсязі.

Відповідачем був поставлений товар Позивачу за видатковою накладною: №000000091 від 04.12.2012р. на загальну суму 8568,00 грн.

Таким чином, товар на суму 31592,00 грн. Відповідачем Позивачу поставлено не було.

Відповідачу було пред`явлено лист-вимогу від 22.11.2013р. відповідно якого Позивач наполягає на поверненні грошових коштів у розмірі 31592,00 грн.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за Договором в розмірі 31592,00 грн.є доведеними, обгрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з Відповідача пені у розмірі 5749,74грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно п.6.1, 6.3 Договору, встановлено, що у випадку прострочення поставки товару без поважних причин, Постачальник повинен сплатити Замовнику за вимогою останнього пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 11.12.2012р. по 10.06.2013р. на на суму 2284,46 грн., за період 12.12.2012р. по 11.06.2013р. на суму 3465,28грн. на загальну суму 5749,28 грн., дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того, слід зазначити, що за подання позовної заяви до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 1827,01грн., що підтверджується платіжними дорученнями № ПН38 від 03.12.2013р. та №272 від 25.11.2013р., в той час, як відповідно до Закону України "Про судовий збір" сума судового збору за подачу до господарського суду позовної заяви майнового характеру у 2013р. має складати 1720,50 грн., оскільки позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 31592,00 грн. носять майновий характер, а отже позивачем надмірно сплачено судовий збір у розмірі 106,51грн.

Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У відповідності до п. 5.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається у тому числі в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи наведене, надмірно сплачений судовий збір у розмірі 106,51грн. підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНКА-ПРОД», м.Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 31592,00 грн та пені у розмірі 5749,74грн - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІАНКА-ПРОД», м. Донецьк (83048, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вулиця Челюскінців, будинок 273 а, код ЄДРПОУ 34850182) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк (83017, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вулиця Цусімська, будинок 55, квартира 23, код ЄДРПОУ 36617512 ) стягнення заборгованості у розмірі 31592,00 грн та пені у розмірі 5749,74грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50грн.

Повернути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФОРЕНГЕЙТ», м. Донецьк (83017, Донецька область, м. Донецьк, Калінінський район, вулиця Цусімська, будинок 55,квартира 23, код ЄДРПОУ 36617512 ) надмірно сплачений судовий збір у сумі 106,51 грн., за платіжними дорученнями № ПН38 від 03.12.2013р. та №272 від 25.11.2013р.

У судовому засіданні 03 лютого 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 08 лютого 2014 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.