Рішення

від 05.02.2014 по справі 908/4230/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 15/122/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 Справа № 908/4230/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл", 69005, м. Запоріжжя, вул. Правди, 53, кв. 455

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного споживання", 72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 27

про стягнення коштів

Суддя Горохов І.С.

представники:

від позивача: Шмаровоз Т.М., представник довіреність № 14 від 18.01.2014р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Розглянуто позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного споживання" про стягнення коштів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.12.2013р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 20.01.2014 р. Розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 05.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги заявлені з наступних підстав: на підставі договору поставки № 1001-12/1 від 10.01.2012р. позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 34 330,00 грн., а відповідачем за відвантажений товар було перераховано на поточний рахунок позивача кошти в сумі 2 498,00 грн.. Станом на 24.09.2013 року за відповідачем рахується заборгованість за поставлений товар, у зв'язку з чим позивач просить стягнути 31 832,00 грн. заборгованості.

В подальшому позивачем надано заяву про уточнення позовних вимог, що фактично є заявою про зменшення розміру позовних вимог, просить стягнути суму основного боргу в розмірі 31 832,09 грн., суму пені в розмірі 2 086,09 грн., суму втрат від інфляційних процесів в розмірі 124,94 грн., суму 3% річних в розмірі 706,41 грн.

Вказана заява з урахуванням вимог ст. 22 ГПК України прийнята судом до розгляду. Розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 2 086,09 грн., 3% річних в розмірі 706,41 грн., суми інфляційних втрат в розмірі 124,94 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими

реквізитами учасників процесу.

Відповідно до п.п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

10.01.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл" - постачальник (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Товари народного споживання" - покупець (відповідач) укладено договір поставки продукції №1001-12/1, за умовами якого постачальник в обумовлені строки та обумовленими партіями зобов'язався поставити у власність покупця товари виробничо-технічного призначення, а покупець зобов'язався своєчасно прийняти у свою власність та забезпечити оплату товару на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.3. Договору, найменування (асортимент) товару, одиниця виміру, кількість, сумарна вартість партії, строки та інші умови поставки, зазначаються сторонами у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного договору і формуються за підсумками календарного місяця.

Відповідно до умов Договору сторонами було підписано Специфікація № 1, №3, №4, №5, №6, №8, якими сторони визначили кількість, ціну та загальну вартість товару.

Ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 339 993,63 грн., у тому числі ПДВ. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації -додатку до цього Договору.

Згідно із п. 2.2. Договору, відповідач здійснює оплату за товар шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок позивача протягом 10-ти календарних днів, з дати отримання рахунку-фактури товару.

Поставка вказаного у договорі товару здійснюється протягом 2-х (двох) робочих днів з моменту здійснення покупцем 100% предоплати за вказану партію товару на умовах FCA (погрузка в транспортні засоби надані покупцем): м. Запоріжжя вул.. Стартова, 5-А, у відповідності до Міжнародних правил по тлумаченню термінів "Інкотермс" в редакції 2010 року (п. 3.1 Договору).

На виконання умов Договору позивачем поставлено відповідачу товар що підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: видатковими накладними №810 від 17.12.2012р., №800 від 12.12.2012р., №765 від 27.11.2012р., №755 від 21.11.2012р., №774 від 30.11.2012р., податковими накладними №32 від 17.12.2012р., №23 від 12.12.2012р., №61 від 27.11.2012р., №53 від 21.11.2012р., №70 від 30.11.2012р., які складені та підписані представниками позивача та відповідача, які містять інформацію щодо здійснення між Позивачем та Відповідачем вищезазначеної господарської операції.

Вказана продукція отримана представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного споживання" Орешковим В.І. та Соболєвим Л.Д. на підставі довіреностей № 692 від 17.12.2012, №865 від 12.12.2012р., №669 від 30.11.2012р., №651 від 21.11.2012р., №660 від 27.11.2012р. Про отримання товару свідчать підписи на видаткових накладних, які оформлені з урахування вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 3.6. Договору, моментом поставки вважається дата підписання сторонами відповідного документу о прийманні передачі товару (видаткової накладної).

Відповідач частково оплатив отриманий товар, станом на 24.09.2013р. заборгованість становить 31 832,09 грн.

Між сторонами у справі підписано акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2012р. - 21.05.2013р. в якому зазначено про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 31 832,09 грн.

10.06.2013р. позивачем на адресу відповідача направлено лист-претензію №110/06-13/1. Відповіді на лист не надано.

Отже свої зобов'язання за договором поставки № 1001-12/1 від 10.01.2012р. відповідач належним чином не виконав.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, ст. 525 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Також позивачем до стягнення заявлена пеня в розмірі2 086,09 грн. за період з 25.03.2013р. по 24.09.2013р., суму інфляційних втрат в розмірі 124,94 грн. за визначений позивачем період з 28.12.2012р. по 24.09.2013р., суму 3% річних в розмірі 706,41 грн. за період з 28.12.2012р. по 24.09.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар. Поставки з товару відображено у податкових накладних, які залучено до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Згідно із п. 6.1. Договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань відповідач сплачує позивачу пен у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, інфляційне збільшення, 3% річних від суми заборгованості за кожен день такого прострочення.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок заявлених до стягнення штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних витрат судом встановлено, що стягненню підлягає пеня в розмірі 2086,09 грн., 3% річних в розмірі 693,33 грн., у зв'язку з частковою невірністю розрахунку. Сума інфляційних втрат стягненню не підлягає, оскільки сума інфляційних втрат за період з січня 2013р. по жовтень 2013р. має від'ємне значення в розмірі - 64,75 грн., інфляційні втрати відсутні.

Оскільки відповідачем поставлений товар не оплачений, то у позивача виникло право вимагати оплати товару.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, доказів оплати заборгованості не надав.

Враховуючи вище викладене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-84 Господарсько процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного споживання" про стягнення коштів задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Товари народного споживання" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шоссе, буд. 27, код ЄДРПОУ 25482098, р/р 26001702920107 в АТ "Райфайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тех Оіл" (69005, м. Запоріжжя, вул. Правди, буд. 53, кв. 455, код ЄДРПОУ 37442389, р/р 26000075007587 в ПАТ "Приватбанк" м. Запоріжжя, МФО 313399) 31 832 (тридцять одну тисячу вісімсот тридцять дві) грн. 09 коп., 3% річних в розмірі 693 (шістсот дев'яносто три) грн. 33 коп., пеню у розмірі 2 086,09 (дві тисячі вісімдесят шість) грн. 09 коп., судовий збір в розмірі 1 713 (одна тисяча сімсот тринадцять) грн. 67 коп. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя І.С. Горохов

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 10.02.2014р.