Рішення

від 03.02.2014 по справі 910/24314/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24314/13 03.02.14 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сферасітібуд"

про стягнення 74 045,40 грн.

Представники сторін:

від позивача: Шкарівська І.В. - представник за довіреністю б/н від 19.08.2010 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс" до товариства з обмеженою відповідальністю "Сферасітібуд" про стягнення 74 045,40 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 10.04.2013 року між ним та товаристваом з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс" укладено договір підряду №46.

Позивач виконав усі роботи згідно умов договору, проте відповідач не виконав свої зобов'язання в частині сплати суми у розмірі 9 577,44 грн.

У зв'язку з чим, позивач звернувся в суд про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 9 577,44 грн., пені в розмірі 803,72 грн., 3% річний в розмірі 169,25 грн. та штрафу в розмірі 61 774,49 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від18.12.2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.01.2014 року.

В судове засідання 13.01.2014 року представники сторін не з'явилися, вимоги ухвали від 18.12.2013 року не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 01030 27518757, 01030 27518781 відповідно, але 26.12.2013 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.01.2014 року розгляд справи відкладено до 03.02.2014 року.

23.01.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи на виконання вимог ухвали суду від 18.12.2013 року.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 18.12.2013 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.04.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс" (підрядник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Сферасітібуд" (замовник) укладено договір підряду №46.

Відповідно до п.1.1 договору, замовник доручає, а підрядник з своїх матеріалів та на свій ризик зобов'язується виконати роботи по виготовленню, доставці та встановленню металопластикових конструкцій згідно умов та додатків до даного договору.

Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.2 статті 837 ЦК України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з п.1.2 договору замовник зобов'язується прийняти виконані за адресою: м. Київ вул. Кіровоградська. 70, та своєчасно їх сплатити згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що вартість виконуючих підрядником робіт на момент підписання договору складає 24577 грн. 44 коп. в тому числі ПДВ 20% - 4096 грн. 24 коп.

Відповідно до п.2.3 договору, замовник виконує оплату за виконані роботи у два етапи:

І етап: замовник сплачує на розрахунковий рахунок підрядника протягом трьох банківських днів з моменту підписання даного договору передоплату у розмірі 15 000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 2500 грн. 00 коп.

II етап: остаточний розрахунок у розмірі 9577,44 грн. в тому числі ПДВ 20% - 1596 грн. 24 коп., Замовник сплачує на розрахунковий рахунок підрядника не пізніше 3-х банківських днів з моменту підписання замовником акту приймання виконаних будівельних робіт.

Безпідставне ухилення замовника від підписання акту не звільняє його від обов'язку здійснити розрахунок за виконані підрядником роботи.

11.04.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Сферасітібуд" здійснено передоплату по договору в розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою позивача за 11.04.2013 року.

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами підписано та скріплено їх печатками акт надання робіт №99 від 12.04.2013 року на загальну суму 24 577,44 грн. (виготовлення та встановлення метало пластикових конструкцій).

Відповідно до п.5.1 договору, приймання-здача виконаних робіт виконується уповноваженими представниками сторін та оформлюється актами, які складаються підрядником і подаються на підпис замовнику.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня отримання акта повинен перевірити обсяг, зміст і вартість виконаних робіт, і підписати ці документи, скріпити їх своєю печаткою та один з примірників повернути підряднику або подати підряднику свої письмові, мотивовані зауваження. (п.5.2 договору).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З метою досудового врегулювання спору, 01.11.2013 року позивач направив на адресу відповідача вимогу вих.. №320 від 30.10.2013 року про сплату боргу на суму 9 577,44. Однак, зазначена пропозиція відповідачем залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності заборгованості за договором підряду №46 від 10.04.2013 року у відповідача перед позивачем в сумі 9 577,44 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п.6.4 договору, за порушення замовником передбачених цим договором строків розрахунків замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у випадку прострочення понад 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує підряднику додатково штраф у розмірі 3% (три відсотки) від невиконаних обов'язків за кожен день прострочення.

Частина 1 статті 230 ГК України передбачає, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

Сума боргу (грн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 9577,44 18.04.2013 - 09.06.2013 53 7.5000 % 0.041 % 208,60 9577,44 10.06.2013 - 12.08.2013 64 7.0000 % 0.038 % 235,11 9577,44 13.08.2013 - 18.10.2013 67 6.5000 % 0.036 % 228,55

Таким чином, загальна сума пені за перерахунком суду становить 672,26 грн. та підлягає стягненню.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 131,45 грн. є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми трьох процентів річних за період з 18.04.2013 року по 18.11.2013 року, наданого позивачем, та у зв'язку з цим вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в розмірі 169,25 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача штраф в розмірі 61 774,49 грн. з посиланням на п.6.4 договору, відповідно до умов якого за порушення замовником передбачених цим договором строків розрахунків замовник зобов'язаний сплатити підряднику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла в період прострочення, від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення, а у випадку прострочення понад 10 (десять) календарних днів, замовник сплачує підряднику додатково штраф у розмірі 3% (три відсотки) від невиконаних обов'язків за кожен день прострочення.

Згідно з статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 4 статті 213 ГК України штраф, як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Отже, пеня і штраф є різновидами неустойки.

Але, в той же час, частина 3 статті 551 ЦК України передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Згідно з ч.1 ст.233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Оскільки, розмір основного боргу відповідача на момент звернення до суду становить 9 577,44 грн., а відповідачем на виконання умов договору сплачено 15 000,00 грн., а також приймаючи до уваги не значний період прострочення зобов'язання та неспіврозмірність заявленої до стягнення санкції до розміру основного боргу, тому суд зменшує розмір штрафу до 9 577,44 грн.

Згідно з п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз.4 п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст.33, ст.ст. 34, 44, 49, 75, ч.1 ст.83, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сферасітібуд" (04112, м. Київ, вул. Степана Руданського, будинок 3-А, ідентифікаційний код 33993664) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - комерційна фірма "Атлант - Плюс" (07400, Київська обл.., м. Бровари, вул. Металургів, будинок 32, ідентифікаційний код 36107594) суму основного боргу в розмірі 9 577 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 44 коп., пеню в розмірі 672 (шістсот сімдесят дві) грн.. 26 коп., три проценти річних в розмірі 169 (сто шістдесят дев'ять) грн.. 25 коп., штраф у розмірі 9 577 (дев'ять тисяч п'ятсот сімдесят сім) грн. 44 коп. та 1 717 (одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 40 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 11.02.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий