Рішення

від 24.12.2013 по справі 911/4489/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" грудня 2013 р. Справа № 911/4489/13

за позовом публічного акціонерного товариства «АЕС Київобленерго», м. Київ

до відповідача Любарецької сільської ради, с. Любарці

про стягнення 14 793,03 грн.

Суддя А.С. Грєхов

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «АЕС Київобленерго» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою від 28.11.2013 р. б/н до Любарецької сільської ради (далі - відповідач) про стягнення 14 793,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії від 26.08.2009 р. за №0070, а саме, відповідач не повністю сплатив грошові кошти за спожиту електроенергію, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 13 727,42 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов'язання позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 1 065,61 грн.

Ухвалою суду від 02.12.2013 р. порушено провадження у справі № 911/4489/13 та призначено її до розгляду.

Ухвалою від 12.12.2013 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, в зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням останнім витребуваних судом документів, було відкладено.

12.12.2013 р. до господарського суду надійшов лист від Любарецької сільської ради з доданими до нього платіжними дорученнями з яких вбачається, що відповідачем частково оплачена основна заборгованість в сумі 12 122,14 грн.

18.12.2013 р. через відділ діловодства до господарського суду Київської області надійшов лист від 17.12.2013 р. б/н публічного акціонерного товариства «Київобленерго» про розгляд справи без участі представника позивача, в якому останній зазначає, що згідно договору №0070 від 26.08.2009 р. у відповідача залишається заборгованість в розмірі 1 091,09 грн., з яких сума основної заборгованості в розмірі 25,48 грн. та пеня в розмірі 1 065,61 грн., оскільки станом на день розгляду справи відповідачем частково сплачена основна заборгованість в сумі 13 701,94 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по рахунку за підписом бухгалтера та скріплена печаткою підприємства.

Представник відповідача в судові засідання 12.12.2013 р. та 24.12.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 02.12.2013 р. та від 12.12.2013 р. направлених на адресу відповідача, що зазначена у позовній заяві.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2009 р. між позивачем (постачальник електричної енергії) та відповідачем (споживач) укладено Договір № 0070 про постачання електричної енергії за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач - оплачувати позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами (розділ 1 Договору).

Відповідно до п. 2.2.2. договору постачальник зобов'язується продавати споживчу електричну енергію, як товар з врахуванням його особливих споживчих якостей та фізико- технічних характеристик: в межах 10 кВт дозволеної потужності, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договру (Додаток №2 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу).

Відповідач, згідно пункту 2.3.3. Договору, зобов'язується своєчасно оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку №4 до Договору "Порядок розрахунків за активну електроенергію" та Додатку №6 до Договору "Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та форма звіту Споживача про покази приладів обліку".

Пунктом 1.1 додатку № 4 до договору встановлено споживачу розрахунковий період з 15 числа календарного місяця до 15 числа наступного місяця.

На виконання умов договору на постачання електричної енергії № 0070 від 26.08.2009 р. позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин, що підтверджується залученими до матеріалів справи рахунком на активну електроенергію № 9022696752, електронним обліком використаної електроенергії з показниками лічильників.

Проте, відповідач неналежним чином та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання згідно з умовами договору, в частині оплати вартості електричної енергії, у зв'язку з чим станом на 28.11.2013 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 13 727,42 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Під час розгляду справи суду надані виписки по рахунку на загальну суму 13 701,94 грн. з призначенням платежу, як оплата заборгованості по договору №0070 від 26.08.2009 р., з яких вбачається що відповідачем частково оплачена основна заборгованість.

Таким чином, судом встановлено, що під час вирішення спору в суді, частково врегульовано спір самими сторонами шляхом часткового погашення відповідачем боргу.

Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Оскільки часткова оплата заборгованості у сумі 13 701,94 грн. відповідачем здійснена після порушення провадження у справі, тому суд вважає, що предмет спору в частині стягнення з відповідача 13 701,94 грн. основного боргу у даній справі відсутній, а відтак вважає за необхідне застосувати п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України до правовідносин, які склалися між сторонами.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 1-1 ст. 80 ГПУ України, статті 86 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі № 911/4489/13 за позовом публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Любарецької сільської ради в частині стягнення основного боргу у розмірі 13 701,94 грн.

Враховуючи той факт, що відповідачем частково оплачена основна заборгованість в сумі 13 701,94 грн., заборгованість відповідача перед позивачем за використану активну електроенергію за договором № 0070 від 26.08.2009 р. становить 25,48 грн., яку позивач просить задовольнити.

Оскільки відповідач не розрахувався з позивачем належним чином за використану активну електроенергію за вищезазначеним договором на час прийняття рішення, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 25,48 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно п.4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку №4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року за №543/965-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем у розмірі 1 065,61 грн. за період, наведений у розрахунку, доданому до позовної заяви, є обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позовної заяви платіжним дорученням № 2004388372 від 12.11.2013 р. сплачено 1 740,00 грн. судового збору замість належних до сплати 1 720,50 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивачу слід повернути з державного бюджету України 19,50 грн. надмірно сплаченого судового збору.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі № 911/4489/13 в частині стягнення основного боргу у сумі

13 701,94 грн. припинити.

3. Стягнути з Любарецької сільської ради (08360, Київська обл., Бориспільський район, с. Любарці, вул. Леніна, 67, код ЄДРПОУ 04363573) на користь публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а; код ЄДРПОУ 23243188) 25 (двадцять п'ять) грн. 48 (сорок вісім) коп. заборгованості, 1 065 (одну тисячу шістдесят п'ять) грн. 61 (шістдесят одну) коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Повернути публічному акціонерному товариству «Київобленерго» (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1-а; код ЄДРПОУ 23243188) з державного бюджету України 19 (дев'ятнадцять) грн. 50 (п'ятдесят) коп. надмірно сплаченого судового збору.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя А.С. Грєхов