Рішення

від 04.02.2014 по справі 916/3367/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2014 р.Справа № 916/3367/13

За позовом Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В."

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги №7"

про стягнення 21504,10грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Смокова М.С., довіреність №24/вих від 15.01.2014р.;

Від відповідача: не з'явився;

Від третьої особи: Венедіктова С.Ф., довіреність №40 від 03.02.2014р.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В.", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Комунальної установи "Центр первинної медико-санітарної допомоги №7" про стягнення заборгованості у розмірі 21504,10грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.13р. порушено провадження у справі №916/3367/13.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, а саме, згідно наявних в матеріалах справи поштових повідомлень, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позов не надав, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

Третя особа Комунальна установа "Центр первинної медико-санітарної допомоги №7" підтримує позовні вимоги у повному обсязі, з підстав викладених у поясненнях(вх.№943/14 від 16.01.14р.).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, створеним для виконання частини повноважень ради в галузі охорони здоров'я населення м.Одеси.

Департамент охорони здоров'я Одеської міської ради є правонаступником управління охорони здоров'я Одеської міської ради відповідно до рішення Одеської міської ради від 19.02.2013р. №2747-УІ, яким управління охорони здоров'я Одеської міської ради було перейменоване на департамент охорони здоров'я Одеської міської ради.

Рішенням Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-У було встановлено, що єдиним уповноваженим органом Одеської міської ради з питань виконання функцій орендодавця нежилих будівель (споруд, приміщень), які є власністю територіальної громади м. Одеси та знаходяться на балансі установ охорони здоров'я або оперативному управлінні департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради, є департамент охорони здоров'я Одеської міської ради.

Відповідно до покладених на Департамент повноважень по передачі в оренду нерухомого майна, Департамент, з метою отримання додаткових коштів для утримання лікувально-профілактичних установ та організації лікувального процесу, за договором оренди нежитлових приміщень передає в оренду нежитлові приміщення, розташовані в лікувально-профілактичних установах міста.

01.08.2006р. між Комунальною установою "Міська лікарня №7" (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В."(Орендар) було укладено договір №4/06 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 198,8кв.м, на другому поверсі, яке розташоване за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 2 для розміщення офісу.

Відповідно до умов додаткової угоди до Договору, укладеної 25.01.2007р. між управлінням охорони здоров'я Одеської міської ради, комунальною установою «Міська лікарня №7» та відповідачем, враховуючи рішення Одеської міської ради від 27.06.2006р. №56-У «Про впорядкування роботи виконавчих органів Одеської міської ради з виконання функцій орендодавця нежилих приміщень, що знаходяться в комунальній власності територіальної чади м. Одеси» в тексті Договору оренди назву орендаря було змінено з комунальної установи «Міська лікарня №7» на управління охорони здоров'я Одеської міської ради, правонаступником якого в свою чергу є департамент охорони здоров'я Одеської міської ради.

Крім того, відповідно до рішення Одеської міської ради від 19.10.2011р. №1410-УІ найменування комунальної установи «Міська лікарня №7» було змінено на комунальну установу Міська поліклініка №7» та яка є її правонаступником відповідно до затвердженої вказаним рішенням нової редакції статуту КУ «Міська поліклініка №7».

Рішенням Одеської міської ради від 21.12.2012р. №2553-УІ найменування комунальної установи «Міська поліклініка №7» було змінено на комунальну установу «Центр первинної медико-санітарної допомоги №7».

Відповідно до п.1.3. договору, строк дії договору оренди встановлено: з 01.08.2006р. до 25.07.2007р.

Згідно акту приймання-передачі приміщення, позивач на виконання умов договору оренди передав відповідачу приміщення загальною площею 198,8кв.м, розташоване за адресою: м. Одеса, Балтська дорога, 2.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що орендна плата визначається на підставі рішення Одеської міської ради від 09.11.2005р. №4840-ІУ"Про нову редакцію Методики розрахунку граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси".

Згідно п.2.2 договору, за орендоване приміщення орендар зобов'язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 4377,97грн. з урахуванням індексу інфляції з моменту здійснення експертної оцінки до моменту укладання договору оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України, наростаючим підсумком.

Відповідно до п.2.3 договору, до орендної плати не входить плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат, плата за користування земельною ділянкою, податок на додану вартість.

П.2.4 договору передбачено, що за користування водою, каналізацією, газом, електроенергією, центральним опаленням, іншими комунальними послугами, а також за користування земельною ділянкою Орендар зобов'язується сплачувати фактичні витрати відповідно до розрахунку.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що Орендар зобов'язується вносити оренду плату, комунальні платежі та встановлені податки в загальній сумі за перший місяць після підписання договору, щомісячно до 5 числа наступного місяця, незалежно від результатів господарської діяльності.

Згідно п. 2.6 договору, за повідомленням Орендодавця розмір орендної плати змінюється у випадках зміни методики її розрахунку, цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавчими актами України та рішенням міської ради, з дня їх вступу у законну силу.

У відповідності з п.2.7 договору сторони встановили, що встановлену орендну плату Орендар зобов'язується щомісячно вноситься на розрахунковий рахунок Комунальної установи "Міська лікарня №7" своєчасно інформуючи зазначену установу про кожне внесення платежів.

Додатковою угодою від 23.07.2010р. термін дії Договору було продовжено до 23.07.2011р.

15.06.2011р. відповідач звільнив орендоване приміщення, про що був складений акт приймання-передачі нежитлового приміщення, а також між головним бухгалтером централізованої бухгалтерії комунальної установи Міська клінічна лікарня №11», яка обслуговувала комунальну установу «Міська лікарня №7», та відповідачем було складено акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого борг за відповідачем склав 21504,10грн.

Пунктом 3 додаткової угоди до Договору від 23.07.2010р. сума щомісячної орендної плати та інших платежів за Договором склала 16739,37грн., з них оренда плата - 16205,39грн. та встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Міністерством статистики України, наростаючим підсумком.

Однак, відповідач належним чином не виконав взяті на себе за Договором оренди зобов'язання, у зв'язку з чим за травень та червень 2011р. заборгованість становить 21504,10грн., з них заборгованість по орендній платі - 17648,24грн.; заборгованість по ВЕР - 2064,95грн.; заборгованість по податку на землю - 313,99грн., заборгованість за відшкодування комунальних послуг - 1476,92грн.

З метою досудового врегулювання спору, третьою особою на адресу відповідача були надіслані претензії від 16.06.2011р. №239 та від 02.11.2011р. №512.

Зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді, та борг не погашено.

Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В." були проведені ремонтні роботи об'єкту оренди, у зв'язку з проведенням яких відповідач просив здійснити погашення заборгованості по орендній платі, невірно посилаючись на норми статті 776 Цивільного кодексу України, оскільки вказане питання врегульовано Договором.

Так, відповідно до пункту 7.6. договору, усі зроблені Орендарем у приміщенні невід'ємні поліпшення передаються Орендодавцю безоплатно.

Пунктом 4.4. договору зазначено, що капітальний або поточний ремонт, реконструкція, технічне переобладнання орендованого приміщення, проводяться лише з дозволу Орендодавця, з наданням проектно-кошторисної документації, виготовленої за рахунок Орендаря і узгодженої з Орендодавцем, затвердженої у встановленому порядку до початку проведення робіт.

В порушення вказаної норми, відповідачем до початку ремонтних робіт не було надано на адресу департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради (управління) проектно-кошторисної документації на узгодження та затвердження.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо проведення оплати, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 21504,10грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання -це вид цивільних правовідносин.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У ч.ч.1, 3 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Між сторонами підписано та засвідчено печатками сторін акт звірки взаєморозрахунків від 15.06.2011р., відповідно до якого станом на 01.01.2011р. за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В." рахується заборгованість у розмірі 21504,10грн.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України .

Так судом встановлено, що в порушення умов зазначеного договору, договірні зобов'язання щодо своєчасної оплати орендної плати, ВЕР, та податку на землю, не виконувались, внаслідок чого, за відповідачем утворилась заборгованість з орендної плати, заборгованість по ВЕВ, та заборгованість по податку на землю на загальну суму 21504,10грн.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд при перевірці загального розрахунку заборгованості, погоджується з ним та доходить висновку про правильність нарахування позивачем відповідачу заборгованості у розмірі 21504,10грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовні вимоги Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В." заборгованості у розмірі 21504,10грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧП ДОВБУШ С.В." (65037, Одеська область, Овідіопольський район, Таїровська селищна рада, вул..Стара Люстдорфська дорога, буд.7, код ЄДРПОУ 30628775; р/р 2600131110901 в філії АБ"Південний", МФО 328964) на користь Департаменту охорони здоров'я Одеської міської ради (65029, Одеська область, м.Одеса, вул. Коблевська, 13, код ЄДРПОУ 02013082) заборгованість у розмірі 21504(двадцять одну тисячу п'ятсот чотири)грн.10коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 10.02.2014р.

Суддя Гут С.Ф.