Рішення

від 05.02.2014 по справі 914/4663/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2014 р. Справа № 914/4663/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверт", м.Полтава

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про стягнення 51 352,01 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Буренко А.Ю. - представник (довіреність б/н від 14.01.2013р.);

від відповідача ОСОБА_2 - фізична особа-підприємець.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Інверт" до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 62 996,84 грн., з яких 45 750,39 грн. - основний борг; 11 377,79 грн. - пеня; 2 368,61 грн. - 3% річних та 3 500,54 - штраф. Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог долученого до супровідного листа (від 15.01.2014р. вх.№1092/14) до стягнення заявлено 51 352,01 грн., з яких 34 162,39 грн. - основний борг; 11 275,69 грн. - пеня; 2 413,39 грн. - 3% річних та 3 500,54 - штраф. Згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог (від 05.02.2014р. вх.№555/14) до стягнення заявлено 5 913,93 грн., з яких 2 413,39 грн. - 3% річних та 3 500,54 грн. - штраф.

Ухвалою суду від 16.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 15.01.2014р. Ухвалою суду від 15.01.2014р. розгляд справи відкладено на 05.02.2014р. з підстав викладених в даних ухвалах суду.

Представник позивача подав заяву про зменшення розміру позовних вимог (від 05.02.2014р. вх.№5137/14) в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Інверт" повідомляє суд, що відповідач сплатив суму основного боргу в повному обсязі. Крім того позивач у поданій заяві зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Інверт" зменшує розмір позовних вимог на суму пені, а саме на 11 275,69 грн. Отже позивач у поданій заяві про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача

5 913,93 грн., з яких 2 413,39 грн. - 3% річних та 3 500,54 грн. - штраф.

Відповідач подав заяву про визнання позову (від 05.02.2014р. вх.№5137/14) в якій зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення 2 413,39 грн. 3% річних та 3 500,54 грн. штрафу визнає повністю.

Даний спір розглядається судом з врахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог (від 05.02.2014р. вх.№555/14) в якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача 5 913,93 грн., з яких 2 413,39 грн. - 3% річних та 3 500,54 грн. - штраф.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд,-

встановив:

05.11.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інверт" (надалі - постачальник) та Фізичною особою-підприємцем (надалі - покупець) укладено договір поставки №80/12 відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товари, а саме кондитерські вироби та іншу продукцію (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно умов договору.

Відповідно до п.1.3. договору кожна партія товару визначається накладною, в якій зазначається: найменування товару, кількість товару, що повинна постачатися в конкретній партії, часткове співвідношення (асортимент, номенклатура). Накладна є невід'ємною частиною договору.

Згідно із п.2.3. договору вартість кожної партії товару, що поставляється згідно з цим договором визначається у накладній, яка є невід'ємною частиною договору.

Датою виконання постачальником зобов'язань по постачанню продукції (датою постачання) є оформлення сторонами накладної (п.3.11. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковій формі в національній валюті згідно видаткової накладної в день отримання товару.

Згідно п.2.5. договору, датою оплати вважається дата фактичного надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Як зазначає позивач, він свої обов'язки за договором поставки виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму 203 150,39 грн. згідно накладних які долучені до позовної заяви.

Однак відповідач свої обов'язки за договором поставки виконав неналежним чином, здійснивши лише часткову оплату поставленого йому товару. Отже у відповідача виник борг, неоплаченою залишилась частина поставленого товару на загальну суму 45 750,39 грн.

Відповідно до п.6.2. договору у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 15% від вартості поставленого товару, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду прострочення.

Згідно із п.6.3. договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від ціни останньої партії товару зазначеній в накладній, протягом 30 календарних днів з моменту одержання претензії.

Отже у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки, позивач нарахував відповідачу на підставі п.6.2. та п.6.3. договору пеню в розмірі 11 377,79 грн. та штраф в розмірі 3 500,54 грн.

Крім того на підставі ч.2 ст.625 ЦК України та п.6.2. договору, відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 2 368,61 грн.

Відтак позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просив стягнути з відповідача заборгованість, а саме 45 750,39 грн. - основний борг; 11 377,79 грн. - пеня; 2 368,61 грн. - 3% річних та 3 500,54 - штраф.

Після порушення провадження у даній справі, позивач у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості за поставлений товар, подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої до стягнення заявлено 51 352,01 грн., з яких 34 162,39 грн. - основний борг; 11 275,69 грн. - пеня; 2 413,39 грн. - 3% річних та 3 500,54 - штраф.

Пізніше у зв'язку із частковим погашенням заборгованості позивач подав ще одну заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої до стягнення заявлено 5 913,93 грн., з яких 2 413,39 грн. - 3% річних та 3 500,54 грн. - штраф.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статею 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи між сторонами укладено договір поставки №50/12 від 05.11.2012р. Факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 203 150,39 грн. підтверджується наступними видатковими накладними: №ІН-0001328 від 24.11.2012р. на суму 40 714,99 грн., №ІН-0001514 від 22.12.2012р. на суму 26 136,23 грн., №ІН-0000167 від 29.01.2013р. на суму 50 935,86 грн., №ІН-0000563 від 07.04.2013р. на суму 49 995,92 грн., №ІН-0000564 від 07.04.2013р. на суму 361,93 грн., №ІН-0001006 від 29.06.2013р. на суму 35 005,46 грн.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковій формі в національній валюті згідно видаткової накладної в день отримання товару.

В порушення умов договору, не здійснив повну оплату поставленого йому товару, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на дату подання позовної заяви до господарського суду становила 45 750,39 грн.

Копії накладних відповідно до яких здійснювалася поставка товару відповідачу та докази часткових оплат здійснених відповідачем містяться в матеріалах справи. Оригінали вказаних документів оглянуто в судовому засіданні.

Отже розмір основного боргу станом на дату подання позовної заяви до господарського суду становив 45 750,39 грн.

Однак, після подання позовної заяви відповідачем частково була погашена наявна у нього заборгованість, у зв'язку із сим позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6.2. договору у випадку порушення строків оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 15% від вартості поставленого товару, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє протягом періоду прострочення.

Як зазначалося вище у зв'язку із погашенням суми основного боргу позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зменшив розмір позовних вимог на суму основного боргу. Крім того у вказаній заяві позивач зменшив розмір позовних вимог на суму пені, а саме на 11 275,69 грн.

Відповідно ч.4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог . До початку розгляду

господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно із п.6.3. договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань, що випливають з цього договору винна сторона несе відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 10% від ціни останньої партії товару зазначеній в накладній, протягом 30 календарних днів з моменту одержання претензії.

Відповідно до накладної №ІН-0001006 від 29.06.2013р. відповідачу поставлено товар на загальну суму 35 005,46 грн. В матеріалах справи відсутні докази поставки відповідачу товару після 29.06.2013р. Отже, поставка відповідачу товару на суму 35 005,46 грн. була останньою.

Суд перевіривши розрахунок розміру штрафу, дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача 3 500,54 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми.

За несвоєчасне виконання договірних зобов'язань позивачем нараховані три відсотки річних в розмірі 2 413,39 грн.

Отже, перевіривши розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 2 413,39 грн. 3% річних є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, відповідач подав заяву про визнання позову (від 05.02.2014р. вх.№5137/14) в якій зазначає, що позовні вимоги в частині стягнення 2 413,39 грн. 3% річних та 3 500,54 грн. штрафу визнає повністю.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №1842 від 05.12.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 22, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, індивідуальний податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податку) НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інверт" (36022, м.Полтава, вул.Вузька, 19, код ЄДРПОУ 30668247) штраф в розмірі 3 500,54 грн., 3% річних в розмірі 2 413,39 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України та набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 10.02.2014р.

Суддя Петрашко М.М.