Рішення

від 03.02.2014 по справі 911/4779/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" лютого 2014 р. Справа № 911/4779/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Приватного підприємства УЖКГ "ЗТО", м. Ірпінь

про стягнення 47 261,25 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників:

від позивача: Вознюк Є.В. - предст., дов. № 14-61 від 22.03.2013р.

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (позивач) до Приватного підприємства УЖКГ "ЗТО" (відповідач) про стягнення 47 261,25 грн., які складаються з 44 870,03 грн. суми основного боргу та 2 391,22 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання №1201200132-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011р., що укладений між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" та Приватним підприємством УЖКГ "ЗТО".

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до договору про відступлення права вимоги №14/7095/12 від 21.11.2012 року, ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" передало ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" право вимоги до Приватного підприємства УЖКГ "ЗТО" за договором №1201200132-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011р., позивач просить суд стягнути з відповідача 44 870,03 грн. суми основного боргу та 2 391,22 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2013 р. у справі 911/4779/13 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.02.2014р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача надав для огляду оригінали документів, додані до позовної заяви, а також озвучив позовні вимоги, які просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 25.12.13р., у судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно до п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом було зроблено Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що станом на 03.02.2014 р. місцезнаходження відповідача: Київська область, місто Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Доківська, будинок 17, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи-підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Згідно з ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 р. № 755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 03.02.2014р. у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд,-

встановив:

01 жовтня 2011 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (постачальник) та Приватним підприємством УЖКГ "ЗТО" (покупець) був укладений договір № 1201200132-ТКЕ-ТЕ/11 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник постачає природний газ (далі - газ) споживачу в 2011 році виключно для вироблення теплової енергії для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання.

У відповідності до п. 11.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін і діє в частині постачання газу з 01.10.2011р. по 31.12.2012р. (включно), а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору на постачання природного газу № 1201200132-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011р., постачальник за період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. поставив споживачу природний газ загалом на суму 53 270,03 грн.

Факт приймання-передачі газу підтверджується, підписаними першими особами підприємств та скріплені їх печатками, актами приймання передачі природного газу, копії яких наявні у матеріалах справи.

Таким чином, між сторонами виникли зобов'язання, які мають ознаки договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, згідно якого, відповідно до ст. 714 ЦК України, одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму використання відповідної мережі, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

У відповідності до договору ПАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" своєчасно та в повному обсязі передавало відповідачеві природний газ. Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

Згідно п. 6.1 договору купівлі-продажу встановлено, що оплата за газ з врахуванням вартості постачання та транспортування газу здійснюється покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки, оплата в розмірі 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться до 20 та 30 числа місяця поставки. У випадку неоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 7 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Однак, в порушення умов договору, відповідач своє грошове зобов'язання за договором за спожитий в період з жовтня 2011р. по квітень 2012р. природний газ виконав неналежним чином, з порушенням встановленого договором строку, а також не в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 02.12.2013р. заборгованість відповідача за основним зобов'язанням склала 44 870,03 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

21 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (новий кредитор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Київоблгаз» (первісний кредитор) був укладений договір № 14/7095/12 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до боржника ПП УЖКГ «ЗТО» за договором № 1201200132-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.11р. у сумі 44 870,03 грн.

Крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п.1.1. договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Відповідно до п.2.2. договору про відступлення права вимоги, право вимоги вважається переданим після фактичної передачі документів, зазначених в п.2.1. цього договору. Передача документів оформлюється актом приймання-передачі з зазначенням переліку переданих документів.

Позивачем надано акт приймання-передачі документів від 27.11.2012р., який засвідчує приймання-передачу документів, зазначених в п.2.1 договору № 14/7095/12 від 21.11.12р. про відступлення права вимоги.

У відповідності з п.2.3. договору про відступлення права вимоги та ст.516 ЦКУ, відповідача було належним чином повідомлено про відступлення права вимоги, про що свідчить лист ПАТ «Київоблгаз» від 27.11.12р. № 12-4230.

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст.516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Як вбачається зі змісту договору №14/7095/12 від 21.11.2012р., сторонами встановлено, що до нового кредитора (позивача) переходить право вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одним з наслідків порушення зобов'язання, передбачених ст.611 ЦКУ є сплата неустойки. Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Враховуючи вищевикладене та те, що заборгованість відповідачем не погашена, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позову в частині стягнення основного боргу в розмірі 44 870,03 грн. в повному обсязі.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати вартості поставленого газу, позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 391,22 грн. 3% річних.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Що стосується стягнення з відповідача 3% річних, нарахованих за період з 08.11.2011 року по 02.12.2013 року суд зазначає наступне:

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

По суті договір відступлення права вимоги - це передання кредитором своїх прав у зобов'язанні іншій особі, що здійснюється за допомогою правочину, в результаті чого первісний кредитор перестає бути учасником зобов'язання і замість нього в зобов'язання вступає нова особа - новий кредитор (в даному випадку - позивач). При цьому міняється суб'єктний склад зобов'язання, але зміст його залишається тим, що був. Оскільки перехід прав відбувається у повному обсязі (з правом стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за договором на постачання природного газу № 1201200132-ТКЕ-ТЕ/11 від 01.10.2011р.), до нового кредитора переходить не тільки саме право вимоги, а й можливість використати засоби його забезпечення, передбачені колишніми суб'єктами зобов'язань (стягнення неустойки, тощо).

Оскільки в п. 1.2. договору 2 сторони погодили, що крім передачі права вимоги оплати спожитого природного газу за зобов'язанням, зазначеним в п. 1.1 договору, до нового кредитора переходять права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором, доводи відповідача стосовно того, що передавалася лише дійсна вимога, є необґрунтованими з урахуванням узгодженого сторонами порядку.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що в договорі уступки права вимоги було чітко визначено про перехід до нового кредитора права вимоги стягнення всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань і позивачем був правомірно встановлений період нарахування 3% річних.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон»,нарахованих за період з 08.11.2011 року по 02.02.2013р. року суд встановив, що він є арифметично вірним, у зв'язку з чим підлягає задоволенню в повному обсязі в розмірі 2 391,22 грн.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі та з відповідача підлягає до стягнення 44 870,03 грн. основного боргу та 2 391,22 грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства УЖКГ «ЗТО» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вулиця Доківська, будинок 17, код ЄДРПОУ 34357296) на користь Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 44 870 (сорок чотири тисячі вісімсот сімдесят) грн. 03 коп. основного боргу, 2 391 (дві тисячі триста дев'яносто одну) грн. 22 коп. 3% річних та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.02.2014р.

Суддя Щоткін О.В.