Рішення

від 03.02.2014 по справі 911/4753/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" лютого 2014 р. Справа № 911/4753/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція та будівництво», с. Старе, Бориспільський район

про стягнення 14 611, 56 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Кошман В.О. - предст., дов. № 98 від 21.05.2013р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція та будівництво» про стягнення 14 611, 56 грн., з яких 13 991,01 грн. заборгованості за використану активну енергію, 72, 44 грн. заборгованості за використану реактивну енергію та 548,11 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2013р. у справі №911/4753/13 було порушено провадження та призначено до розгляду на 03.02.2014р.

Через канцелярію суду позивач подав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів оплати відповідачем суми основного боргу.

В судове засідання 03.02.2014р. відповідач не з'явився, явку свого повноважного представника не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, клопотання про відкладення розгляду справи та відзив на позовну заяву до суду не надсилав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 03.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області,-

встановив:

14.08.2006 року між Відкритим акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (Позивач, Постачальник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Реконструкція та будівництво» (Відповідач, Споживач) було укладено Договір № 1346 про постачання електричної енергії (Договір).

Відповідно п. 1.1. договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Пунктом 2.2.2. визначено, що Постачальник зобов'язується постачати Споживачу електричну енергію, як різновид товару, в межах 400 кВа приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток 1 «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»).

Відповідно до п. 2.3.3. Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 2 «Порядок розрахунків» та Додатку № 4 «Зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Пунктом 2.3.4. договору передбачено, що Споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача, згідно Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що Постачальник має право одержувати від Споживача своєчасну плату за електричну енергію, що поставлена чи поставляється з роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі відповідно до умов цього Договору та законодавства України.

Відповідно до п. 7.1. Договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунковим шляхом в установленому порядку.

Одночасно із укладенням договору сторонами було підписано Додаток № 2 до договору - Порядок розрахунків, Додаток № 4 до договору - Зняття показів засобів обліку електричної енергії.

Пунктом 3.2. Додатку № 2 до договору - Порядок розрахунків передбачено, що порядок оплати за активну електроенергію здійснюється у формі авансової оплати та авансових платежів з остаточним розрахунком до 25 числа поточного місяця.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором.

За словами позивача, відповідач порушив умови Договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання по оплаті за поставлену електроенергію. Відповідач виконував свої зобов'язання неналежним чином у період з жовтня 2012 року по листопад 2013 року і станом на 4 грудня 2013р. заборгував Позивачу за використану активну електроенергію 13991,01 грн. з ПДВ та 72,44 грн. за реактивну електроенергію.

Наявність заборгованості ТОВ «Реконструкція та Будівництво» підтверджується актом звіряння розрахунків станом на 4 грудня 2013 року.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене, судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині оплати електричної енергії.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем в процесі судового розгляду було сплачено суму основного боргу, яка є предметом позову, в повному обсязі, що також підтверджується актом звіряння розрахунків, наявним в матеріалах справи, у зв'язку з чим станом на 31.01.2014р. заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.

Як зазначено в п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Враховуючи те, що заборгованість в розмірі 14 063,45 грн. відповідачем була погашена після порушення провадження, суд припиняє провадження у справі в частині 14 063,45 грн. на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 548,11 грн.

За умовами п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 2 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у цей період, за який сплачується пеня, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, а також застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 548,11 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що в частині стягнення 548,11 грн. пені слід задовольнити позов у повному обсязі, в частині стягнення 14 063,45 грн. припинити провадження у справі.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне:

Спір у справі виник в результаті неправомірних дій відповідача, який неналежним чином виконував умови Договору № 1346 про постачання електричної енергії, що призвело до необхідності звернення до господарського суду з позовом.

Погашення заборгованості відповідач здійснив лише після звернення позивача з позовом до суду.

Частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною. Передбачені нею наслідки можуть наставати в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в пункті 4.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України".

Зважаючи на викладене, судові витрати покладаються на відповідача відповідно до вимог статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, так як спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині стягнення 14 063,45 грн. боргу - припинити провадження у справі.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Реконструкція та будівництво» (08362, Київська обл., Бориспільський район, с. Старе, вул. Заводська, 1 код ЄДРПОУ 33193675) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ЄДРПОУ код 23243188) - 548 (п'ятсот сорок вісім) грн. 11 коп. пені та 1 720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.02.2014р.

Суддя Щоткін О.В.