Рішення

від 03.02.2014 по справі 911/4756/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"03" лютого 2014 р. Справа № 911/4756/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Київобленерго», м.Київ

до Закритого акціонерного товариства «Аеросвіт-Термінал», с. Гора, Бориспільський район

про стягнення 4 812,04 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Кошман В.О. - предст., дов. № 98 від 21.05.2013р.;

відповідач - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» до Закритого акціонерного товариства «Аеросвіт-Термінал» (відповідач) про стягнення 4812,04 грн., з яких 4775,89 грн. сума боргу за використану активну енергію та 36,15 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежним чином виконував умови Договору № 220059025 від 15.02.13р. щодо своєчасного проведення розрахунку за отриману електричну енергію.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.13р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.14р.

В судове засідання 03.02.14р. відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, хоча про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, вимоги суду, викладені в попередній ухвалі не виконав, витребувані документи, в тому числі, відзив на позов, суду не надав.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Враховуючи те, що ухвала суду була направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та договорі, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

В судовому засіданні 03.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

встановив:

15.02.2013 року між Публічним акціонерним товариством «А.Е.С. Київобленерго» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Київобленерго» (Позивач, Постачальник) і Закритим акціонерним товариством «Аеросвіт-Термінал» було укладено Договір № 220059025 про постачання електричної енергії (Договір).

Відповідно п. 1.1. Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю: 10 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) ним електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами цього договору.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору, Споживач зобов'язується оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 6 «Порядок зняття показів розрахункових приладів обліку електричної енергії та споживача про покази приладів обліку».

Пунктом 3.1.1. договору передбачено, що Постачальник має право отримувати від Споживача плату за поставлену електричну енергію за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, на умовах передбачених в Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», за компенсацію перетікання реактивної електричної енергії, на умовах передбачених в Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», та інші платежі обумовлені цим договором.

Відповідно до п. 7.1. договору, облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до елетричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами Додатку № 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію» та Додатку № 5 (5а) «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Пунктом п. 9.4. договору визначено строк його дії, згідно якого цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 01.01.2014 р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу електричну енергію в межах договірних величин та по ціні визначеній договором.

Одночасно із укладенням договору сторонами було підписано Додаток № 4 до договору - Порядок розрахунків за активну електроенергію, Додаток № 5 до договору - Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, тощо.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати використаної ним електричної енергії з вересня 2013р. по грудень 2013р. не виконує, в зв'язку з чим станом на 04 грудня 2013р. за ним утворилась заборгованість у сумі 4775,89 грн., що підтверджується актом звіряння розрахунків від 04.12.2013р., який міститься у матеріалах справи.

Згідно з частиною першою ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 (із змінами та доповненнями), постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між споживачем та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Відповідно до п. 5.1 Правил користування електричною енергією, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.

Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі статтею 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами частини першої статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач в судове засідання не з'явився та в силу вищезазначених норм законодавства не надав суду доказів оплати заборгованості у розмірі 4775,89 грн., у зв'язку з чим суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості за Договором № 220059025 про постачання електричної енергії від 15.02.2013р. у розмірі 4775,89 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються та, відповідно, підлягають задоволенню.

Крім суми заборгованості позивач також просить стягнути пеню в розмірі 36,15 грн.

За умовами п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 - 2.2.4 цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 4 «Порядок розрахунків за активну електроенергію», Споживач сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення боргу, враховуючи день фактичної оплати.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Суд, здійснивши власний розрахунок за допомогою калькулятора штрафів системи «Ліга-Закон», з врахуванням норм чинного законодавства та умов договору, а також застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ встановив, що заявлена позивачем пеня в розмірі 36,15 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Аеросвіт-Термінал» заборгованості за Договором № 220059025 про постачання електричної енергії від 15.02.2013р. підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 4775,89 грн. боргу та 36,15 грн. пені.

Згідно із статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Аеросвіт-Термінал» (08324, Київська обл., Бориспільський район, с. Гора, код ЄДРПОУ 33133883) на користь Публічного акціонерного товариства «Київобленерго» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б, ЄДРПОУ код 23243188) - 4775 (чотири тисячі сімсот сімдесят п'ять) грн. 89 коп. боргу, 36 (тридцять шість) грн. 15 коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.02.2014р.

Суддя Щоткін О.В.