Постанова

від 30.01.2014 по справі 826/87/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 січня 2014 року № 826/87/14

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши у порядку скороченого провадження позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віяр» про застосування заходів реагування.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (далі по тексту також - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віяр» (надалі також - відповідач) про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3;

- визначення способу виконання судового рішення у порядку, передбаченому наказом МНС України від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 р. за №1416/10015, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3;

Разом з тим, позивач просив у разі задоволення даного адміністративного позову про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень ТОВ «Віяр» (код ЄДРПОУ 31457447) - обов'язок щодо забезпечення виконання рішення суду покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, під час перевірки відповідача зафіксовані порушення, що становлять небезпеку та загрозу життю та здоров'ю людей.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позов задоволенню не підлягає з огляду про наступне.

Наказом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (надалі -ГУ ДСНС України у м. Києві) від 04.12.2013 №236 інспектору відділу АтаПЗБ ЦЗД ГУ ДСНС України у м. Києві (надалі інспектор) Блажієвському Б.Ю., головному інспектору відділу ОЗНС та ЗЦЗ Деснянського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві (надалі - інспектор) Розкладію П.Ю. доручено в період 09.12. - 20.12.2013 року здійснити позапланову перевірку території та приміщень ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3, стосовно дотримання вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.

31.10.2013р. до Головного управління ДСНС України у м. Києві надійшло депутатське звернення депутата Львівської обласної ради Ганущина О.О. про здійснення перевірки стану пожежної та техногенної безпеки об'єктів ТОВ «Віяр», що розташовані у місті Києві.

Водночас, з метою виконання зазначеного депутатського звернення, отримано згоду Державної служби України з надзвичайних ситуацій №02-13594/261 на здійснення позапланової перевірки ТОВ «Віяр».

На підставі даного наказу від 04.12.2013 №236 позивачем видано посвідчення від 04.12.2013р. №467 на проведення позапланової перевірки додержання та виконання ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3, вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки.

В період 10.12.2013- 19.12.2013рр. було здійснено позапланову перевірку ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3.

В ході проведеної перевірки позивач прийшов до висновку про те, що ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3, у м. Києві функціонує з порушеннями правил та норм пожежної безпеки, а саме: - п. 5.1.7. «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі - НАПБ А.01.001-2004), зокрема: з'єднання, відгалуження та окінцювання жил електричних проводів і кабелів у приміщеннях не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- п. 5.1.20. НАПБ А.01.001-2004: не проведений замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок; не проведені розрахунки допустимого струмового навантаження електричних мереж

- п. 5.1.15. НАПБ А.01.001-2004: не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводів; електрична проводка прокладена по горючим конструкціям;

- п. 5.1.9. НАПБ А.01.001-2004: у приміщеннях використовуються тимчасові дільниці електромережі;

- п. 5.1.29. НАПБ А.01.001-2004: допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до розподільчих щитів, електроприладів;

- п. 5.1.29. НАПБ А.01.001-2004: електричні кабелі прокладені транзитом через складські приміщення;

- п. 5.1.27. НАПБ А.01.001-2004: електричні розетки встановлені на горючій основі без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити електроприладу на 1 см з кожного боку;

- п. 5.1.21. НАПБ А.01.001-2004: апарати відключення (вимикачі) в складських приміщеннях, встановлені не поза межами (ззовні) вказаних; приміщень на не горючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;

- п.4.3.11. НАПБА.01.001-2004: на шляхах евакуації з офісної частини влаштовано робочі місця та кофейні автомати;

- п. 7.10.1.6. НАПБА.01.001-2004: конторські (побутові) приміщення не відокремлені від приміщень складу протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттям 3-го типу (без отворів) з одним евакуаційним виходом безпосередньо назовні;

- п. 42.7. НАПБА.01.001-2004: вхідні двері виробничо-складських приміщень не обладнано табличками з виказанням категорії приміщення по пожежній небезпеці згідно НАПБ Б.03.002-2007 "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою ", класу зони по правилам улаштування електроустановок;

- п. 4.2.6. НАПБА.01.001-2004: дерев'яні конструкції каркаса не оброблені вогнезахисною сумішшю із складанням акту про виконані роботи;

- п. 632.1. п. 8.1.табл. 3,4 НАПБА.01.001-2004; ДБН В. 2.5.64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація»: виробничо-складські приміщення не обладнано внутрішнім протипожежним водогоном з розрахунку зрошення кожної точки приміщення не менше ніж двома струменями води, з витратою 2,5 л/с кожна;

- п.п.6.12., 6.128.; п.4.9. НАПБА.01.001-2004; ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»: приміщення не дообладнані системою автоматичної пожежної сигналізації з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт цілодобового спостереження;

- п.6.12.; Додаток В, табл. В.2. п. 13.1. НАПБА.01.001-2004; ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»: приміщення серверної не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння;

- п.6.12.; Додаток К НАПБА.01.001-2004; ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»: не наданий акт приймання системи автоматичної пожежної сигналізації в експлуатацію з підписами представників органів Державного пожежного нагляду;

- п. 6.1.3. НАПБА.01.001-2004: система автоматичної пожежної сигналізації не обслуговується спеціалізованою організацією, яка має ліцензію на проведення даних робіт;

- п. 6.1.2.; Додаток В, табл. В.2. п.п. 13.1.1., 14.2., 142.1. НАПБА.01.001-2004; ДБН В.2.5-562010 «Системи протипожежного захисту»: виробничо-складські приміщення не обладнані автоматичною установкою пожежогасіння;

- п. 4.3.1.; а. 1.28. НАПБА.01.001-2004; СНиП 2.09.04-87 "Административные и батовые здания": евакуаційні виходи з 2-го поверху офісної частини влаштовано по сходам типу СЗ;

- п. 4.3.1.; п.5.13. НАПБА.01.001-2004; ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва": з 1-го поверху офісної частини відсутній другий евакуаційний вихід;

- п.4.3.11.; п.5.10. НАПБА.01.001-2004; ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва": на шляхах евакуації з 1-го поверху офісної частини встановлено розсувні двері;

- п.п. 4.2.4., 2.9.; п. 9.3.6. НАПБА.01.001-2004; ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди": двері складських (підсобних) приміщень не виконані протипожежними 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО;

- п. 4.2.4., 2.9. п.2.16. п. 2.10., 2.12. НАПБА.01.001-2004; СНиП 2.11.01-85 «Складские здания»; СНиП 2.09.02-85: складські приміщення не відокремлені від виробничих протипожежними перегородками 1-го типу з протипожежними дверима 2-го типу, що мають сертифікат відповідності системи УкрСЕПРО;

- п.п. 4.2.4., 2.9.; п. 9.З.6.; п.430. НАПБА.01.001-2004; ДБН В.2.2-9-2009 "Громадські будинки та споруди"; ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва": приміщення серверної не відділені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-45 та протипожежними дверима 2-го типу з класом вогнестійкості ЕІ-30 та сертифікатом відповідності системи УкрСЕПРО;

- п.2.1. п.2.17., табл. 4 НАПБА.01.001-2004; ДБН В. 1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва»: не надані підтверджуючі документи щодо проведення робіт з підвищення класу вогнестійкості несучих металевих конструкцій (балок) в виробничій будівлі;

- п. 6.4.11. НАПБА.01.001-2004: пожежні щити не доукомплектовані протипожежним інвентарем згідно норм належності (вогнегасники - 3 шт., лопата - 2 шт., лом - 2 шт., багор - 3 шт., кошма 2x2 м. - 1 шт., сокира - 2 шт., відро та ящик з піском);

- ст. 57 ч. 2 Кодексу цивільного захисту України: допускається експлуатація приміщень суб'єктом господарювання без подачі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;

- п.3.7. НАПБА.01.001-2004: на підприємстві не встановлений порядок (система) оповіщення людей про пожежу, з яким ознайомлені всі працівники;

- п.6.1.10. НАПБА.01.001-2004: не заведено експлуатаційну документацію на систему автоматичної пожежної сигналізації: журнал хибних спрацювань; інструкції з експлуатації; журнал проведення ТО; паспорти на устаткування та прилади; посадові інструкції відповідального;

- пп. 3.14. , 3.15. НАПБА.01.001-2004: на підприємстві не створено добровільну пожежну дружину (ДПД) та пожежно-технічну комісію (ПТК), не організовано їх роботу згідно, постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 року № 136 „Положення про добровільну пожежну дружину (команду)".

За результатами перевірки позивачем складено акт від 19.12.2013р. №27/717 перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері пожежної і техногенної безпеки , цивільного захисту.

Крім того, 10.12.2013р позивачем складено протокол КІП №032146/938 про вчинення виконавчим директором ТОВ «Віяр» ОСОБА_4 правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Так, згідно зі ст. 1, ч. 5 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 6, ч. 7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно - рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до частини 5 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Як слідує із позовної заяви, позивач просить вжити інший захід реагування - у вигляді повного зупинення подальшої експлуатації приміщень ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3 шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощитки та вхідні двері приміщень ТОВ «Віяр» за адресою: м. Київ, вул. Віскозна, 3, а не зупинити надання послуг, як це передбачено в абз. 1 ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Суд звертає увагу на те, що згідно ч. 5 ст. 4 Закону України «Про основні засади нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вжиття заходів, які є предметом даного спору застосовується в іншому порядку, а саме за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Проте, за підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів позивач до суду не звертався.

Відповідне право органу державного нагляду детально регламентоване наказом МНС України від 21.10.2004р. № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів».

Так, згідно з п. 4.1. наказу МНС від 21.10.2004 №130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів»: протягом п'яти робочих днів з дня складення акта планової (позапланової) перевірки додержання (виконання) суб'єктом господарювання вимог у сфері пожежної безпеки або вручення довідки за результатами перевірки інших підконтрольних об'єктів посадова особа органу держпожнагляду виносить постанову про застосування запобіжних заходів.

Виходячи із системного аналізу норм чинного законодавства, суд прийшов до висновку про те, що позивачем помилково обрано спосіб звернення до суду в порядку ст. 183-2 КАС України, оскільки він повинен був самостійно прийняти рішення та підтвердити його обґрунтованість в суді в порядку ст. 183-6 КАС України. Відтак, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 1,2 ст. 70 зазначеного Кодексу, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що передумовою звернення суб'єкта владних повноважень до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування є встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей.

Разом з тим, позивачем, не було безпосередньо вказано, які саме встановлено порушення вимог законодавства ТОВ «Віяр» у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють безпосередню загрозу життю та здоров'ю людей.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Віяр», на момент розгляду справи, усунуло більшість виявлених порушень, що підтверджується поданим до суду інформаційним листом щодо усунення порушень та долученими до нього доказами.

При цьому, суд звертає увагу на те, що з імперативних приписів законодавства також вбачається, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки має право звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Таким чином, законодавством передбачено декілька видів заходів реагування, серед яких повне зупинення роботи підприємства є найжорсткішим заходом.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем помилково обрано спосіб звернення до суду в порядку ст. 183-2 КАС України, оскільки він повинен був самостійно прийняти рішення та підтвердити його обґрунтованість в суді в порядку ст. 183-6 КАС України; не доведено наявність у діяльності відповідача порушень, що становлять загрозу здоров'ю та життю людей.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 71, 183-2, 183-6 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віяр» про застосування заходів реагування, - відмовити.

Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає негайному виконанню.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Качур І.А.