Постанова

від 30.04.2009 по справі 9/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2009                                                                                Справа №9/219

м. Полтава

За адміністративним позовом Товариство з обмеженою відповідальністю „Енргоспецкомплект”, 39605, м. Кременчук, вул. 1905 року, 7 кв. 3

До Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, 39617, м. Кременчук, вул.. Красіна, 76

Про скасування податкового повідомлення-рішення КОДПІ від 20.01.2007р.

№0000172301/0/101, за яким визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 427 935, 60 грн., в т.ч. основний платіж –285 290,40 грн. та штрафна (фінансова) санкція –142 645, 20 грн.

С у д д я  БУНЯКІНА Ганна Іванівна

С е к р е т а р  с у д о в о г о   з а с і д а н н я Хмурчик Андрій Олегович

Представники:

від позивача –Огриза Г.Р. (див. журнал судового засідання)

від відповідача –Педченко С.В. (див. журнал судового засідання).

Постанова прийнята після перерви, оголошеної в судовому засіданні 19 березня 2009 року  в порядку п.3 ст. 150 КАС України в реагування на процесуальні клопотання представників сторін щодо надання додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в журналі судового засідання.

30.04.2009р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору : Розглядається адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Енргоспецкомплект”, м. Кременчук про скасування податкового  повідомлення-рішення КОДПІ від 20.01.2007р. №0000172301/0/101, за яким позивачу визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 427 935, 60 грн., в т.ч. основний платіж –285 290,40 грн. та штрафна (фінансова) санкція –142 645, 20 грн. ( в редакції ухвали від 23.12.2008р. про роз'єднання позовних вимог в порядку ст. 116 КАС України)

Представник позивача підтримує позовні вимоги в повному обсязі та наполягає на їх задоволені.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на правомірність спірного податкового повідомлення-рішення за мотивами обґрунтувань, викладених у запереченнях від 07.02.2009р. №3000/10/.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази, суд -

в с т а н о в и в:

За висновками невиїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю „Енргоспецкомплект”, код за ЄДРПОУ 30661660 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2003р. по 31.03.2006р., що набрали форму акту №26/23-120/30661660 від 19.01.2007р., податкова-відповідач констатувала про порушення з боку позивача-платника податків норм Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97-ВР від 03.04.97р., в т.ч.:

- пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону, в результаті завищення податкового кредиту, що привело до заниження податку на додану вартість: за березень 2005 року на 31 406,99 грн., за квітень 2005 року на 16 559, 93 грн. та за травень 2005 року на 237 323,48 грн. ( див. стор. 8 акту перевірки, розд. «Висновок»).  

Результатом даних висновків стало визначення КОДПІ-відповідачем позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 20.01.2007р. №0000172301/0/101 податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальній сумі 427 935, 60 грн., в т.ч. основний платіж –285 290,40 грн. та штрафна (фінансова) санкція –142 645, 20 грн.

При цьому Кременчуцька ОДПІ ґрунтує свої висновки про порушення пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ»та донарахування 427 935, 60 грн. цього податку в вигляді основного платежу  тим, що протягом березня-травня 2005 року постачальником товарно-матеріальних цінностей (запчастин та деталей, вимірювальних пристроїв, ультразвукового товщиноміру ТУЗ з зондом, шліфувальних машин, канцтоварів, інструментів, радіотелефону, авто магнітоли, кузов-фургона на ЗИЛ-131 тощо) для позивача було ПП «Будпоставка-Бліц»м. Кременчук, документи якого, в т.ч. установчі документи ( статут), свідоцтво ПДВ №23707406 від 25.01.05р., всі документи податкової звітності, всі бухгалтерські  документи, фінансово-господарські документи, за рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.01.2007р. були визнані недійсними, відповідно,  з моменту держреєстрації, реєстрації платника ПДВ та складання документів ( див. стор. 6,7 акту).

А тому й податкові накладні, а вірніше їх цифровий ряд, виписані останнім на загальну суму ПДВ в 285 290,40 грн., про які йдеться на стор. 7 акту, не можуть участувати в формуванні кредитної частини бази оподаткування ПДВ в зазначених звітних періодах.

Позивач не погодився з даним висновком за оспорюваним податковим повідомленням-рішенням щодо донарахування податку на додану вартість та застосуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% від суми донарахувань податку та звернувся із даним адміністративним позовом, мотиви обґрунтування якого мають право на увагу з огляду на наступне.

Як сам позивач, так і його контрагент –ПП «Будпоставка-Бліц»м. Кременчук в період, що був охоплений перевіркою мали статус платників ПДВ і стояли в цей період на обліку щодо цього в ДПС.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18.01.2007р., до якого відсилається КОДПІ, 4 вересня 2007року рішенням цього ж суду було скасовано за ново виявленими обставинами. А останнє було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 08.01.2008р.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"  визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді  у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Оскільки позивач

(а) отримав ТМЦ від свого контрагента за умовами договору купівлі-продажу, про що засвідчують видаткові накладні, залучені до матеріалів справи, що не спростовується відповідачем,

(б) отримав від свого контрагента оригінали податкових накладних (див. стор.7 акту перевірки),

він правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ, що значились в  податкових накладних, про які йдеться на стор. 7 акту перевірки, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 ЗУ „Про ПДВ”.

Законом України „Про податок на додану вартість ” визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ –відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації. Контрагент позивача, виконав вимоги Закону про ПДВ (п.7.2) - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні   на визначені суми податку.

Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено, а тому посилання податкової-відповідача на рішення суду загальної юрисдикції щодо контрагента позивача, яке було скасоване,  суд не оцінює як суттєві.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність має індивідуальний характер., Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина перша ст. 19 Конституції України). Чинне законодавство, зокрема Закон про ПДВ, не встановлює обов'язки покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару. Відповідно до положень Закону про ПДВ сума податку на додану вартість, включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару ( в даному випадку –ПП «Будпоставка-Бліц»)  має сплачувати цей податок до бюджету.

Враховуючи викладене, суд має підстави для висновку, що у Кременчуцької ОДПІ - відповідача не було підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, а отже вимоги позивача підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись, ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ  “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України ,  суд -                    

                                         П О С Т А Н О В И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 20.01.2007р. №0000172301/0/101, за яким Товариству з обмеженою відповідальністю „Енргоспецкомплект”,  м. Кременчук, вул. 1905 року, 7 кв. 3, код ЄДРПОУ 30661660 визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 427 935, 60 грн., в т.ч. основний платіж –285 290,40 грн. та штрафна (фінансова) санкція –142 645, 20 грн.;

3.          Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

       СУДДЯ                                                                                         Г.І. БУНЯКІНА

Повний текст постанови виготовлено 05.05.2009р.

Примітка: 1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.