Рішення

від 10.02.2014 по справі 694/1893/13-ц

ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 694/1893/13-ц

провадження 2/694/42/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

10.02.2014 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої - судді Нестерук Т.М.,

при секретарі Некречій Н.Я.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт-Інвест» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути із ТОВ «Мін-Інвест» кошти, що належали йому до виплати в день звільнення в сумі 1500 грн. та 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що 02 липня 2012 року згідно наказу № 51-к його було прийнято на роботу до ТОВ «Міт-Інвест» забивачем худоби. Наказом від 22 липня 2013 року № 26 його було звільнено з роботи за згодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП України.

При звільнені відповідач не виплатив всієї суми, що належала позивачу від підприємства в день звільнення. Заборгованість відповідача становить приблизно 1500 грн. Відповідач визнає наявність боргу перед позивачем та обіцяє погасити його, але нічого не виплачує, мотивуючи тяжким матеріальним становищем.

Позивач вважає, що внаслідок грубого порушення вимог трудового законодавства відповідачем йому завдано моральної шкоди, яка виразилась у тому, що у нього в сім'ї склалась напружена обстановка через відсутність коштів, він змушений був позичати гроші, неодноразово звертатись до відповідача з проханнями про виплати та затрачати час і кошти на звернення до суду.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 подав заяву про збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з ТОВ «Міт-Інвест» компенсацію за невикористану відпустку в сумі 974 грн. 58 коп., невиплачену йому при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9355 грн. 73 коп., 2000 грн. моральної шкоди та витрати по оплаті правової допомоги в сумі 1300 грн. Потім уточнив позовні вимоги та просив стягнути компенсацію за невикористану відпустку в сумі 904 грн. 89 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 8687 грн. 17 коп., моральну шкоду в сумі 2000 грн. та 1300 грн. витрат по оплаті правової допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримали уточнені позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити. Позивач пояснив, що з 02 липня 2012 року почав працювати в ТОВ «Мін-Інвест» забивачем худоби. В ніч з 21 на 22 липня 2013 року він працював та був звільнений 22 липня 2013 року за згодою сторін. Заборгованість по заробітній платі за липень 2013 року йому була виплачена в серпні 2013 року. Компенсацію за невикористану відпустку, тривалість якої в 21 календарний день була встановлена колективним договором, йому не виплатили. Довідку про розмір заборгованості на підприємстві не видають. На його неодноразові звернення щодо виплати йому заборгованості відповідач не реагує, що змусило звернутися до суду.

Представник відповідача ТОВ «Міт-Інвест» в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся неодноразово та належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Документів на запит суду щодо розміру заборгованості перед позивачем не надав. При цьому надіслав до суду письмові заперечення, в яких просить відмовити у задоволені позову. Пояснив, що дійсно ОСОБА_1 з 02.07.2012 року працював на ТОВ «Міт-Інвест» забивачем худоби. В ніч з 21 на 22 липня 2013 року на майновий комплекс було здійснено рейдерський напад, внаслідок чого з 22 липня 2013 року ТОВ «Міт-Інвест» зупинило свою господарську діяльність. Вказав на те, що позивач не працював в день звільнення та не звертався до відповідача з вимогою про розрахунок, а тому кошти не були йому виплачені.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 згідно наказу № 51 к від 02.07.2012 року працював забивачем худоби в ТОВ «Міт-Інвест» та наказом № 26 від 22.07.2013 року був звільнений за згодою сторін на підставі ст. 36 КЗпП України. Дана обставина підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с. 4).

Позивач пояснив, що графік його роботи передбачав працю в нічний час та в ніч з 21 на 22 липня 2013 року він працював. Коли відбулось рейдерське захоплення підприємства, то їх відпустили додому в 6 годин ранку. Потім в 12 годин 22 липня 2013 року він за вказівкою керівництва написав заяву на звільнення та отримав трудову книжку. Розрахунків при звільненні з ним не проводили. Заборгованість по заробітній платі виплатили в серпні 2013 року. Компенсацію за невикористану відпустку не виплатили і на даний час.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які працювали бухгалтерами в ТОВ «Міт-Інвест», підтвердили вказані позивачем обставини та пояснили, що 22 липня 2013 року підприємство працювало, не дивлячись на «рейдерський захват». ОСОБА_1 працював в ніч з 21 на 22 липня 2013 року. ТОВ «Міт-Інвест» продовжувало працювати на території майнового комплексу, розташованого в смт. Єрки Катеринопільського району Черкаської області до 20 серпня 2013 року та на даний час працює в Києво-Святошинському районі. Розрахунок при звільненні не було проведено з усіма працівниками. На даний час підприємство ухиляється від проведення виплат та надання будь-яких документів про розмір заборгованості.

Відповідач в письмових запереченнях фактично визнав наявність заборгованості з виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористану відпустку. Довідок про розмір заборгованості на вимогу суду не надав. Послався на те, що позивач не звертався до нього з вимогою про виплату заборгованості, однак доказів на спростування доводів позивача не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Суд вважає встановленим, що позивач ОСОБА_1 працював в день звільнення 22 липня 2013 року та при звільненні йому не було виплачено грошову компенсацію за невикористану відпустку.

Із довідки про середню заробітну плату від 01.08.2013 року, що надавалась ТОВ «Міт-Інвест» Звенигородському районному центру зайнятості для розрахунку виплат на випадок безробіття, заробітна плата ОСОБА_1 в січні-червні 2013 року складала 1300 грн. на місяць (а.с. 47).

Враховуючи вказані дані та ненадання відповідачем на запит суду довідки про розмір заборгованості, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі: 7800 грн. (заробітна плата за шість місяців) / 181 день х 21 день відпустки = 904 грн. 89 коп., яка не була виплачена йому при звільненні.

Оскільки з часу звільнення позивача до 31 січня 2014 року затримка розрахунку при звільненні становить 137 день, а середньоденний заробіток позивача, обрахований відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08 лютого 1995 року № 100 становить: 1300 грн. (заробітна плата за травень 2013 року) + 1300 грн. (заробітна плата за червень 2013 року) / 41 робочий день = 63 грн. 41 коп., то середній заробіток за час затримки розрахунку становить: 137 днів затримки х 63 грн. 41 коп. = 8687 грн. 17 коп.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди суд враховує глибину моральних страждань позивача та вимоги розумності і справедливості. На думку суду, діями відповідача щодо тривалої невиплати розрахунку при звільненні позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає в порушенні нормального способу життя, позбавлення його засобів існування. Тому суд вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 500 грн.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України та Закону України «Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» з відповідача ТОВ «Міт-Інвест» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути витрати на правову допомогу в сумі 1300 грн.

На підставі ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача ТОВ «Міт-Інвест» в дохід держави необхідно стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, який не може бути меншим від розміру, встановленого Законом України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру в сумі 243 грн. 60 коп.

На підставі ст. ст. 47, 83, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст. 23, 1167 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Міт-Інвест» про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, невиплаченої при звільненні працівника, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міт-Інвест», юридична адреса: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісне, вул. Лісна,1, код ЄДРПОУ 37757008, п/р 26007342059 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», код банку 380805, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, компенсацію за невикористану відпустку, невиплачену при звільненні в сумі 904 грн. (дев'ятсот чотири) грн. 89 коп., середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 8687 (вісім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 17 коп. та моральну шкоду в сумі 500 (п'ятсот) грн., а всього 10092 (десять тисяч дев'яносто дві) грн. 06 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ТОВ «Міт-Інвест» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на правову допомогу в сумі 1300 (одна тисяча триста) грн.

Стягнути з ТОВ «Міт-Інвест» в дохід держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Повний текст рішення складено 13 лютого 2014 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.М. Нестерук