Рішення

від 07.02.2014 по справі 347/3463/13-ц

КОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 347/3463/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2014 м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Бельмеги М.В.

при секретарі судового засідання Лаюк Г.Д.

за участю:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд із даним позовом.

Із позовної заяви вбачається, що 28 липня 2013 року, близько 16 год. 30 хв. у с Нижній Березів Косівського району на березі річки «Лючки», ОСОБА_2 діючи умисно, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в область щоки, після чого ще один удар ногою в область паху. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна слизової оболонки лівої щоки, які згідно з висновком експерта № 172 від 31.08.2013 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вироком Косівського районного суду від 21 листопада 2013 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому покарання у вигляді 850 грн. штрафу. Крім кримінально караних діянь ОСОБА_2, заподіяв позивачу матеріальну та моральну шкоду. Моральна шкода виражається у перенесених позивачем, який є інвалідом 2-ої групи, фізичних та психічних стражданнях від отриманих тілесних ушкоджень, у нервово-психологічному стресі, який пережив позивач у зв'язку з протиправною поведінкою щодо нього з боку відповідача. Також відповідач не відшкодував позивачу жодної гривні заподіяної йому шкоди і навіть не вибачився перед ним. Вказує, що жодна грошова оцінка не може компенсувати йому фізичний біль та психічні страждання нанесені йому ОСОБА_2, однак при визначенні розміру морального відшкодування, вважає достатнім розмір відшкодування в сумі 10000 гривень.

Позивач - ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Відповідач - ОСОБА_2, в судовому засіданні, просив відмовити у задоволенні позовних вимог за безпідставністю.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги підставними, доведеними в судовому засіданні і такими, що підлягають до часткового задоволення із таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Так, згідно з копією вироку Косівського районного суду Івано-Франківської області від 21.11.2013 р., вбачається, що 28.07.2013 р. близько 16 год. 30 хв. в с. Нижній Березів Косівського району на березі річки «Лючки» між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на ґрунті неприязних відносин виникла суперечка під час якої останні шарпали один одного за одяг. Щоб їх розборонити, в дану сутичку втрутився ОСОБА_1, який почав відтягувати свого сина ОСОБА_3 від ОСОБА_2 Однак, ОСОБА_2 будучи обурений, діючи умисно, наніс ОСОБА_1 один удар кулаком правої руки в область щоки, після чого ще один удар ногою в область паху. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2, потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження у вигляді садна слизової оболонки лівої щоки, які згідно з висновком експерта №172 від 31.08.2013 р. відносяться до легких тілесних ушкоджень. Згідно з вказаним вироком, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн. (а.с. 4).

Відповідно до довідки-характеристики та акту матеріально-побутових умов сім'ї (а.с. 19-20), вбачається, що ОСОБА_2 ніде не працює, неодружений, власного господарства не має. Проживає у будинку матері. Батько сім'ю залишив і разом з ними не проживає.

Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Відповідно до п. 3) ч. 2 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

За правилами ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 3 статті 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Правова позиція Верховного Суду України з цього питання викладена в абзаці 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» де вказано, що суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, згідно з роз'ясненнями, які містяться в пункті 9 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В судовому засіданні суд не знайшов належних доказів, щодо заподіяння позивачу моральної шкоди внаслідок вчинених злочинних дій відповідачем у обсязі, які заявив позивач.

Тому, виходячи з вищенаведеного, суд, враховуючи принципи розумності, виваженості та справедливості, вважає за доцільне позовні вимоги в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди задовольнити частково.

Визначаючи її розмір, суд виходить із характеру правопорушення (шкоду було заподіяно діями, які містили ознаки кримінального правопорушення), глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини винної особи, яка завдала моральної шкоди, і виходячи із принципу справедливості та розумності, прийшов до переконання та вважає за можливе визначити розмір морального відшкодування в сумі 1500 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 88, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_2, 1500 (одну тисячу п'ятсот гривень) грн. моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, і.н. НОМЕР_2, 650 (шістсот п'ятдесят гривень) грн. понесених ОСОБА_1 витрат по оплаті правової допомоги адвоката.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і.н. НОМЕР_1, жителя АДРЕСА_1, в дохід держави, судовий збір у розмірі 229.40 (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок) гривень, отримувач коштів УДКСУ у Косівському районі Івано-Франківської області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38026046, Банк отримувача ГУДКСУ в Івано-Франківській області, Код банку отримувача (МФО) 836014, Рахунок отримувача 31210206700266, Код класифікації доходів бюджету 22030001, Код ЄДРПОУ суду 02891606, Призначення платежу - Судовий збір в справі за позовом ОСОБА_1 - Косівський районний суд Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ 02891606.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бельмега М.В.