Рішення

від 03.02.2014 по справі 910/17999/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17999/13 03.02.14

За позовом Заступника прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація -І»

про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від прокуратури: Грицаєнко Р.Л.

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Дарницького району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація -І» про розірвав договору оренди земельної ділянки на вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва площею 4, 7903 га вартістю 30 214 201, 89 грн., укладеного між Київською міською радою та Об'єднанням підприємств «Українська Індустріальна Корпорація-І» 30.04.2002 р., який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 25.05.2002 р. за № 63-6-00026 у книзі записів державної реєстрації договорів; зобов'язання Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація -І» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4, 7903 га вартістю 30 214 201, 89 грн. на вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва. Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору в частині оплати орендних платежів, що є підставою для його розірвання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/17999/13 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 18.11.2013 р. у зв'язку з відпусткою Пригунової А.Б. справу № 910/17999/13 передано судді Коткову О.В для подальшого розгляду.

Розпорядженням Виконуючого обов'язки Голови Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. справу № 910/17999/13 передано судді Пригуновій А.Б. для подальшого розгляду у зв'язку з її виходом із відпустки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р. справу № 910/17999/13 призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.02.2014 р. за участю прокурора та представників сторін.

У даному судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники сторін на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

У даному судовому засіданні прокурор підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Представники сторін на виклик суду не з'явились, вимог суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

При цьому суд відзначає, що ухвали суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу та повернуті до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, в тому числі, про відкладення розгляду справи, суд вважає, що неявка у судове засідання представників сторін не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих прокурором, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 03.02.2014 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.11.2001 р. Київською міською радою прийнято рішення «Про оформлення права користування земельними ділянками» № 86/1520 про оформлення Об'єднанню підприємств «Українська Індустріальна Корпорація - І» права на оренду земельної ділянки площею 4, 79 га строком на 25 років дял експлуатації та обслуговування будівель і споруд майнового комплексу автотранспортного підприємства по вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва у зв'язку з переходом права власності на будівлі і споруди.

30.04.2002 р. між Київською міською радою та Об'єднанням підприємств «Українська Індустріальна Корпорація - І» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі рішення Київської міської ради № 86/1520 від 08.11.2001 р., зобов'язався передати, а відповідач - прийняти в оренду на 25 років земельну ділянку по вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва розміром 4, 7903 га для експлуатації та обслуговування будівель і споруд майнового комплексу автотранспортного підприємства.

Відповідно до п. 2.1. договору за оренду земельної ділянки відповідач сплачує орендну плату у грошовій формі незалежно від результатів діяльності.

Відповідно до п. 2.2., п. 3 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 1, 5 % від її грошової оцінки. Грошова оцінка земельної ділянки становить 12 796 604, 88 грн.

У відповідності до п. 2.5. договору орендна плата вноситься щомісячно впродовж тридцяти календарних днів наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Умовами п. 7.2. договору до обов'язків відповідача віднесено, зокрема, своєчасне внесення орендної плати.

Згідно з п. 11. договору за порушення умов договору або умов використання земельної ділянки сторони несуть відповідальність встановлену законом.

Пунктом 14 договору встановлено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадку неналежного виконання іншою стороною умов цього договору.

Договір, відповідно до п. 15, набирає чинності з дня його державної реєстрації в Київській міській державній адміністрації.

23.05.2002 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 4115.

23.05.2002 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів держаної реєстрації договорів за № 63-6-00026.

Обґрунтовуючи позов, прокурор відзначає, що відповідач неналежним чином виконує свій обов'язок щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки від 30.04.2002 р., що є істотним порушенням умов вищевказаного договору.

Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання договору, прокурор посилається на ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ст.. 651 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з налізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених Законом та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Разом з тим, ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, з вищенаведеного випливає, що зобов'язання виникають з підстав, визначених ст. 11 Цивільного кодексу України, які, в силу положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, є обов'язковими для сторін та за порушення яких ст. 611 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність.

В силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.23 якої зазначається, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

У матеріалах справи міститься довідка Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Головного управління міндоходів України в місті Києві Міністерства доходів і зборів України № 3143/9/26-51-10-32 від 02.09.2013 р. відповідно до якої заборгованість Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація - І» по платі за землю за період з 20.01.2012 р. до 03.09.2013 р. становить 4 939, 02 грн.

Також прокурором надано суду довідку Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Головного управління міндоходів України в місті Києві Міністерства доходів і зборів України № 4365/9/26-51-10-33 від 10.10.2013 р., у якій зазначається що у 2008 році Об'єднанням підприємств «Українська Індустріальна Корпорація - І» сплачено до бюджету орендну плату в сумі 382 419, 04 грн., в той час як у період з 2009 року та станом на 09.10.2013 р. позивачем грошові кошти не вносились.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки від 30.04.2002 р., є істотним порушенням договору у розмінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Тож, приймаючи до уваги, що розпорядження землями територіальної громили міста Києва здійснює Київська міська рада, яка є орендодавцем за договором оренди земельної ділянки від 30.04.2002 р., суд дійшов висновку, що порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати тягне недоотримання грошових коштів бюджетом, а відтак - суд вважає правомірним звернення Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Доказів належного виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди земельної ділянки від 30.04.2002 р. щодо сплати орендних платежів, відповідачем суду не надано.

Тож, оскільки відповідачем не надано суду доказів вчинення ним дій, спрямованих на належне виконання умов договору оренди земельної ділянки від 30.04.2002 р. в частині сплати орендних платежів та, відповідно не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язань, обумовлених договором, приймаючи до уваги, що таке порушення є істотним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині розірвання договору.

Що ж до вимог прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 4, 7903 га вартістю 30 214 201, 89 грн. на вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва Київській міській раді, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 11.8 договору у разі його припинення або розірвання відповідач зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Тож, враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який є за висновком суду є розірваним, з огляду на те, що у зв'язку із розірванням договору, відповідач втратив статус орендаря, суд вважає позов Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради в частині зобов'язання Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація - І» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 4, 7903 га вартістю 30 214 201, 89 грн. на вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва таким, що підлягає задоволенню судом.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позов Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки на вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва площею 4, 7903 га вартістю 30 214 201, 89 грн., укладеного між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Об'єднанням підприємств «Українська Індустріальна Корпорація -І» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 6, корп. 61, код ЄДРПОУ 30369465) 30.04.2002 р., який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів, про що зроблено запис від 25.05.2002 р. за № 63-6-00026 у книзі записів державної реєстрації договорів.

3. Зобов'язати Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація -І» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 6, корп. 61, код ЄДРПОУ 30369465) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 4, 7903 га вартістю 30 214 201, 89 грн. на вул. Архітектора Вербицького, 1 у Дарницькому районі міста Києва.

4. Стягнути з Об'єднання підприємств «Українська Індустріальна Корпорація -І» (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 6, корп. 61, код ЄДРПОУ 30369465), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294, 00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) грн.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 08.02.2014 р.

Суддя Пригунова А.Б.