Рішення

від 06.02.2014 по справі 910/24025/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24025/13 06.02.14

За позовом ВАТ "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління"

до ТОВ "Інжбудсервіс"

про стягнення 43 085,70 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Рачинський В.А. (дов. №1 від 09.09.13)

Від відповідача Стрєхо Л.М.(ген. директор)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення 43 085,70 грн. за невиконання договору на перевезення вантажів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.12.2013 порушено провадження у справі № 910/24025/13 та призначено до розгляду на 09.01.2014.

Представник позивача, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання 09.01.2014 не з'явився, вимог ухвали суду від 16.12.2013 не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 09.01.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі. Розгляд справи відкладено на 21.01.2014

В судове засідання 21.01.2014 з'явився представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання 21.01.2014 не з'явився.

Розгляд справи відкладено на 06.02.2014.

В судове засідання 06.02.2014 з'явилися представники позивача та відповідача, надали пояснення по суті справи.

Представник позивача подав суду заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 000,00 грн. Суд прийняв дану заяву.

Крім того, представник позивача подав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог на 6 000,00 грн. у зв'язку зі сплатою відповідачем частини боргу на зазначену суму та просив стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 17 085,70 грн.

Представник відповідача не заперечував проти стягнення суми основного боргу в розмірі 17 085,70 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2012 між відкритим акціонерним товариством «Спеціалізоване будівельно-монтажне управління» (в подальшому - «Позивач») і товариством з обмеженою відповідальністю «Інжбудсервіс» (в подальшому - «Відповідач») був укладений Договір №41/08/12 на перевезення вантажів автомобільним транспортом у міському сполученні (в подальшому - «Договір»), відповідно до якого Позивач здійснював перевезення вантажів Замовника з вул. Ползунова на вул. Милославська, 60А в м. Києві (п. 1.1. Договору).

Як свідчать матеріали справи, свої зобов'язання Позивач перед Відповідачем виконав повністю. Претензій та зауважень по обсягах, строкам та якості наданих послуг Позивач Відповідачу не пред'являв, надані послуги прийняв згідно умов Договору, їх вартість, встановлену пунктом 3.4. Договору, не заперечував.

Доказом того, що послуги Позивачем було надано та прийнято Відповідачем по узгодженій між сторонами ціні, є належним чином оформлені та підписані Відповідачем наступні документи первинної бухгалтерської звітності, а саме:

1. Акт приймання-передачі виконаних робіт за серпень 2012 року на суму 43 824, 20 грн.

2. Довідка про вартість виконаних робіт за серпень 2012 року на суму 43 824, 00 грн.

Відповідачем Позивачу було сплачено:

• 11 238,50 грн., про що свідчить банківська виписка від 11 вересня 2012 року;

• 9 500,00 грн., про що свідчить банківська виписка від 02 жовтня 2012 року, а всього - 20 738, 50 грн. (11 238, 50 грн. + 9 500, 00 грн. = 20 738, 50 грн.).

Пунктом 3.8. Договору передбачено, що плату за перевезення в безготівковому порядку Відповідач перераховує на розрахунковий рахунок Позивача протягом 10 банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Отже, термін виконання Відповідачем взятого на себе за Договором грошового зобов'язання за надані послуги по перевезенню у серпні місяці 2012 року вже настав і закінчився ще 10 вересня 2012 року.

Проте Відповідач суму боргу у повному розмірі не сплатив, хоча термін виконання грошового зобов'язання вже настав.

Таким чином, не дивлячись на взяті на себе договірні та покладені законодавством зобов'язання в частині проведення своєчасних розрахунків у повному розмірі з Позивачем, Відповідач має перед Позивачем заборгованість по оплаті за надані останнім послуги по перевезенню на загальну суму 23 085, 70 грн . (43 824, 00 грн. (сума наданих Позивачем послуг) - 20 738, 50 грн. (сплачена Відповідачем сума) - 23 085, 70 грн. (сума основного боргу Відповідача перед Позивачем).

Вже після звернення з даним позовом до суду відповідач сплатив на користь позивача ще 6 000,00 грн. заборгованості за договором.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем, станом на день розгляду справи, становить 17 085,70 грн.

Отже, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, а тому у нього перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 17 085,70 грн.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги , якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Оцінюючи обставини справи, суд виходить з того, що між сторонами спору склалися правовідносини щодо надання послуг, зокрема перевезення, які регламентуються главами 63-64 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 908 ЦК України визначено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтею 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до п. 1. ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Цивільним кодексом України визначені загальні обв'язки сторін договору перевезення.

Так, згідно з ст. 917 ЦК України перевізник зобов'язаний надати транспортні засоби під завантаження у строк, встановлений договором.

Статтею 918 ЦК України визначено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст.. 920 ЦК України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти позовних вимог.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу заборгованості за послуги по перевезенню товару належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу заборгованість за послуги по перевезенню товару, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 17 085,70 грн.

Позивач в судовому засіданні 06.02.2104 подав суду заяву про відмову від позову в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20 000,00 грн.

Суд, розглянувши заяву позивача про відмову від частини позову зазначає, що статтею 78 ГПК України передбачено, що відмова позивача від позову викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, які долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Відповідно до ст. 22 Господарського кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У зв'язку з тим, що звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, суд встановив, що заява позивача про відмову від позову в частині стягнення штрафу в розмірі 20 000,00 грн. підписана повноважним представником і ця відмова не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, а тому суд приходить до висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення штрафу в розмірі 20 000,00 грн. достатньо мотивована, належно обґрунтована, а тому підлягає прийняттю господарським судом. При цьому суд зазначає, що повноваження представника позивача перевірено і він має право заявити про відмову від позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Частиною 2 статті 80 ГПК України встановлено, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в частині стягнення штрафу в розмірі 20 000,00 грн., дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне прийняти відмову позивача від позову в частині стягнення штрафу в розмірі 20 000,00 грн. і припинити провадження у справі в цій частині. При цьому суд враховує, що припинення провадження у справі не суперечить вимогам чинного законодавства і не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягуються понесені позивачем витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Прийняти відмову позивача - відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" від позову до товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" про стягнення штрафу в розмірі 20 000,00 грн.

2. Припинити провадження в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" штрафу в розмірі 20 000,00 грн.

3. Припинити провадження в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" основної заборгованості в розмірі 6 000,00 грн.

4. В іншій частині позов відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" задовольнити повністю.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інжбудсервіс" (03065, м. Київ, Солом'янський район, бульвар Івана Лепсе, буд. 57/38, кв. 125, код ЄДРПОУ 16468872) на користь відкритого акціонерного товариства "Спеціалізоване будівельно-монтажне управління" (01013, м. Київ, Голосіївський район, вул. Будіндустрії, буд. 2, код ЄДРПОУ 04012922) основну заборгованість в розмірі 17 085 (сімнадцять тисяч вісімдесят п'ять) грн. 70 коп., судовий збір в сумі 798(сімсот дев'яносто вісім) грн. 66 коп.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

8. Копію рішення надіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання повного тексту рішення: 11.02.2014