Ухвала

від 05.02.2014 по справі 826/8640/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/8640/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 11 грудня 2012 року № 0000992260.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 20 червня 2013 року адміністративний позов задовольнив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Стор ЛТД» (код за ЄДРПОУ 194777704) зареєстровано як юридична особа Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією 14 січня 1993 року за № 00792; місцезнаходження юридичної особи: 02002, місто Київ, вул. Степана Сагайдака, будинок 114.

На підставі наказу від 21 листопада 2012 року № 1889, виданого відповідачем, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «КЕМП ІС» (код ЄДРПОУ 37101174) за період з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2012 року № 5531/22-621-19477704, яким встановлено порушення пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Розділу V Податкового кодексу України, заниження податку на додану вартість за липень 2011 року у сумі 145 967, 00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 11 грудня 2012 року № 0000992260 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 218 950, 50 грн.

Зазначені порушення в Акті перевірки обґрунтовані наступним: від Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби отримано акт від 23 серпня 2012 року № 3237/23-6/37101174 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КЕМП ІС» (код за ЄДРПОУ 37101174) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2012 року та з 01 липня 2011 року по 31 липня 2011 року, яким встановлено відсутність факту реального здійснення фінансово-господарської операції з ТОВ «Стор ЛТД» за липень 2012 року.

З приводу даних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як свідчать матеріали, 19 липня 2011 року між позивачем та ТОВ «КЕМП ІС» (Виконавець) укладено Договір поставки № 11/07-19, згідно якого виконавець зобов'язується поставити замовникові холодильне обладнання, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити цей товар.

Згідно Додатку № 1 до Договору № 11/07-19 від 19 липня 2011 року, виконавець зобов'язується передати замовнику наступний товар: повітроохолоджувач TFGEH405BD 400V CR AP_A AL 4.0 CU (у кількості 8 шт., ціна з ПДВ - 67467,00 грн.); конденсатор повітряний VCMT904BD AL 2.1 CU (у кількості 1 шт., ціна з ПДВ - 123060,00 грн.); повітроохолоджувач BLES353AS 230V BO AP_E AL 7.0 CU (у кількості 3 шт., ціна з ПДВ - 12364,25 грн.); конденсатор повітряний AGS634CD CR (у кількості 1 шт., ціна з ПДВ - 46091,45 грн.); повітроохолоджувач BLES354AS 230V BO AP_E AL 7.0 CU (у кількості 4 шт., ціна з ПДВ - 17509,44 грн.); повітроохолоджувач RLES503CS 230V BO AP_E AL 5.5 CU (у кількості 1 шт., ціна з ПДВ - 52278,26 грн.); труба медь тв. 76*2 (у кількості 12 шт., ціна з ПДВ - 530,84 грн.).

Згідно з видатковими накладними ТОВ «КЕМП ІС» 27 липня 2011 року та 01 вересня 2011 року поставило на адресу позивача обумовлений договором товар на загальну суму 875 800, 00 грн.

ТОВ «КЕМП ІС» виписано позивачу податкові накладні від 19 липня 2011 року № 6 та 27 липня 2011 року № 8.

Оплата за поставлені товар здійснювалася в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні виписки банку, копії яких долучені до матеріалів справи.

З аналізу ст. 193, 198 Податкового кодексу України та обставин справи суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2011 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «КЕМП ІС», у зв'язку з придбанням товарів.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «КЕМП ІС» - був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що позивач здійснює діяльність у сфері монтажу інших машин та устаткування загального призначення, будівництва будівель, оптової торгівлі іншими машинами та устаткуваннями, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, інших видів оптової торгівлі.

Для здійснення своєї діяльності позивач орендує офісні та складські приміщення за адресою: 04655, м. Київ, вул. Павла Дибенка, 7. Договори оренди складського приміщення № 3/02-11 від 07 лютого 2011 року та № 4/02-11 від 07 лютого 2011 року, загальна площа орендованих складських приміщень 1072,00 кв.м. Договір оренди офісного приміщення № 5/02-11 від 07 лютого 2011 року, загальна площа орендованого офісного приміщення 142,3 кв.м., з ПП «Столичний вокзал».

Матеріали справи підтверджують, що придбаний у ТОВ «КЕМП ІС» товар, поставлено ПАТ «Агробудмеханізація» та ПП «СВ-Холод», згідно видаткових накладних від 01 серпня 2011 року № РН-0801/2, від 15 серпня 2011 року № РН-0815/1, від 14 вересня 2011 року № РН-0914/5 та № РН-0914/8, від 14 вересня 2011 року № РН-0914/9, від 15 вересня 2011 року № РН-0915/10 (копії Довіреностей уповноваженої особи на отримання товару містяться в матеріалах справи).

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «КЕМП ІС» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «КЕМП ІС» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Крім того, суд звертає увагу, що ймовірні порушення податкового законодавства з підприємств по ланцюгу постачання не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «КЕМП ІС», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби від 11 грудня 2012 року № 0000992260 є протиправним та підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 червня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлений 05.02.2013 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.