Постанова

від 18.12.2006 по справі 16/415-06-11282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/415-06-11282

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"18" грудня 2006 р. Справа  № 16/415-06-11282

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Шевченко Г.В.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Добровольський О.М. по дов. від 21.11.2006р.;

Сафронов О.О. по дов. від 21.11.2006р.

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з'явився;

Від відповідачів:

-          Одеської міської ради: не з'явився,

-          виконкому Одеської міської ради: Мамедова С.О. по дов. № 27 від 04.05.2006р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №404 господарського суду Одеської області (м. Одеса) адміністративну справу за позовом казенного підприємства “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” до  Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Міністерства промислової політики України про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Казенне підприємство “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” (далі по тексту  КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”), керуючись Кодексом адміністративного судочинства України (далі по тексту КАС України), звернулось до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Одеської міської ради про зобов'язання видати свідоцтво про право державної власності в особі Міністерства промислової політики України на промислові будівлі та споруди  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80. Свої вимоги КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” обґрунтовує незаконною відмовою Одеської міської ради у видачі свідоцтва на право власності, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на те, що питання щодо видачі свідоцтв про право власності відноситься до компетенції виконавчого комітету Одеської міської ради, ухвалою від 08.11.2006р. господарським судом Одеської області було залучено до розгляду справи в якості відповідача виконавчий комітет Одеської міської ради відповідно до ч. 3 ст. 52 КАС України.

Крім того, приймаючи до уваги, що КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” належить до сфери управління Міністерства промислової політики України,  у зв'язку з чим рішення господарського суду із спору, який виник між сторонами в адміністративній справі №16 / 415 –06 –11282 А, може вплинути на права та обов'язки Міністерства промислової політики України, ухвалою від 08.11.2006р. судом було залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, - Міністерство промислової політики України.

Як вбачається з усних пояснень представника виконавчого комітету Одеської міської ради, наданих у судовому засіданні 18.12.2006р., відповідач проти позовних вимог не заперечує, однак вважає, що видача позивачу свідоцтва про право державної власності в особі Міністерства промислової політики України на промислові будівлі та споруди  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80 є можливою лише після  надання документів, якими підтверджується факт прийняття об'єктів нерухомості до експлуатації та за наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача була належним чином  повідомлена про час та місце судового розгляду, однак представник Міністерства промислової політики України на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явився, письмових пояснень стосовно предмету заявлених КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” вимог не надав.

14.12.2006р. до суду надійшло клопотання Міністерства промислової політики України про зобов'язання позивача направити Міністерству промислової політики України, як третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, копію позовної заяви. Неотримання Міністерством промислової політики України копії позовної заяви оцінюється останнім як поважна причина неявки його представника у судове засідання 18.12.2006р.

З цього приводу суд зазначає наступне. Відповідно до ч. 5 ст. 107 КАС України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі невідкладно після постановлення надсилається особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки. Відповідачам надсилаються також копії позовної заяви та доданих до неї документів.  Аналіз змісту наведених положень КАС України, дозволяє суду дійти висновку, що  копія позовної заяви та доданих до неї документів  надсилається судом  лише відповідачам у справі. Таким чином положеннями КАС України не передбачений обов'язок позивача надавати копії позовної заяви третім особам.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, мають права та обов'язки, визначені у статті 49 цього Кодексу. Положеннями ст. 49 КАС України передбачені права осіб,   які   беруть   участь   у   справі, зокрема,  право знайомитися з матеріалами справи; робити із  матеріалів  справи  виписки,  знімати  копії  з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень. Однак, Міністерство промислової політики України не скористалося наданими йому законом вищепереліченими процесуальними правами. Нескористання Міністерством промислової політики України своїми процесуальними правами, за переконанням суду, не є підставою ані для зобов'язання позивача надати йому копію позовної  заяви, ані для чергового відкладення розгляду справи, та в свою чергу не є перешкодою для розгляду справи без участі представника Міністерства промислової політики України.

З огляду на викладене, клопотання Міністерства промислової політики України про зобов'язання позивача направити третій особі копію позовної заяви оцінюється судом як безпідставне, у зв'язку з чим задоволенню не підлягає. В свою чергу неявка представника Міністерства промислової політики України у судове засідання 18.12.2006р. визнається судом необґрунтованою та не може бути підставою для чергового відкладення справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради  депутатів трудящихся  № 918 від 25.10.1956р. “Про результати обміру земель з будівельного кварталу № 370 м. Одеси” заводу ім. Петровського була надана у користування земельна ділянка, площею 8279 кв.м., розташована за адресою: м. Одеса, вул.  Болгарська (Будьоного), 79-80, на якій були розташовані виробничі будівлі заводу.

У відповідності до наказу Міністра радіопромисловості СРСР № 85 від 15.02.1972 р.  01.04.1972 р. на базі конструкторського бюро  Одеського заводу  “Нептун” було створено державне підприємство “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”, на самостійний  баланс якого були передані,  зокрема,  спірні об'єкти нерухомості.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 453 „Про перелік підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики” до сфери управління  Міністерства  промислової політики були передані підприємства, установи і організації колишніх Міністерства промисловості та Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії, у тому числі і державне підприємство “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.1998р. № 987 „Про перетворення державних підприємств у казенні” державне підприємство  “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” було перетворено у казенне.

У відповідності до статуту № 19-К позивача, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 399 від 06.11.1998р. “Про перетворення державного підприємства “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” в казенне підприємство” КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” належить до сфери управління Міністерства промислової політики України, майно підприємства, що є у державній власності і закріплене за позивачем, належить останньому на  праві оперативного управління.

Як вбачається з довідки комунального підприємства “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 27.02.2006р., довідки відкритого акціонерного товариства “Нептун” та КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” від 28.11.2002р., будівлі та споруди  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, знаходяться на балансі позивача.

Крім того, відповідно до п. 4 наказу Міністерства промислової політики України № 399 від 06.11.1998р. “Про перетворення державного підприємства “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” в казенне підприємство” позивача було зобов'язано здійснити оформлення у встановленому законом порядку правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані будівлі та споруди, що належать КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” на праві оперативного управління.  

На виконання наказу Міністерства промислової політики України № 399 від 06.11.1998р. та у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених правовстановлюючих документів на зазначені споруди та необхідністю оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані ці споруди, позивач звернувся до Одеської міської ради з заявами за вих. № 260 від 29.05.2006р. та за вих.№ 344 від 19.07.2006р. про оформлення  свідоцтва про право власності  на  будівлі та споруди, позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, загальною площею 1179,9 кв.м., розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80.

Однак, листом за вих. №  7711 від 18.08.2006р. юридичне управління Одеської міської ради відмовило позивачу  в оформленні правовстановлюючих документів на зазначене майно, посилаючись на відсутність у заявника документів, якими підтверджений факт прийняття об'єктів нерухомості до експлуатації, як це передбачено положеннями п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації  прав  власності  на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5 та зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387 (з послідуючими змінами та доповненнями) та правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташовані ці споруди.

Не погоджуючись з приведеною вище правовою позицією Одеської міської ради стосовно оформлення правовстановлюючих документів на  будівлі та споруди, позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, загальною площею 1179,9 кв.м., розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, позивач, посилаючись на положення ст. 328 Цивільного кодексу України, звернувся до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про зобов'язання відповідача у встановленому законом порядку видати свідоцтво про право державної власності на промислові будівлі та споруди  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80.

Згідно з редакцією ст. 90 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р.  № 1540-VI, що була чинна на момент створення державного підприємства “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” та будівництва зазначених будівель та споруд,  державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що промислові будівлі та споруди, позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, та розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, на час їх створення належали до державної форми власності.

Указом Президії Верховної ради України  від 30.08.1991р.  № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено,  що  підприємства,  установи  та  організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ, ст. 2, 318 ЦК України держава визнана одним із  суб'єктів  права  власності  в Україні.

В свою чергу у відповідності до ч. 1 ст. 34 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) загальнодержавну  (республіканську)  власність складають: земля;  майно,  що забезпечує діяльність Верховної Ради України та утворюваних  нею  державних  органів;  майно Збройних Сил, органів державної  безпеки,  прикордонних  і  внутрішніх  військ; оборонні об'єкти, майно  державних  підприємств тощо; інше майно, що становить матеріальну основу суверенітету  України   і   забезпечує  її економічний та соціальний розвиток.

Проаналізувавши матеріали справи, з огляду на зміст презумпції виключної державної власності на засоби виробництва, яка діяла на час створення державного підприємства “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”, суд доходить висновку, що будівлі та споруди  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80 належать до власності держави Україна, як правонаступника СРСР.

Згідно п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992р. №8-92 “Про управління майном, що є у загальнодержавній власності” функції  щодо  здійснення управління  майном,  що  є   у  загальнодержавній власності,  крім   майнових   комплексів підприємств, установ, організацій, управління якими здійснюють відповідні служби Верховної Ради України,  Президента України, Кабінету Міністрів України згідно з законодавчими актами України, законодавством України покладені на міністерства та інші підвідомчі  Кабінету Міністрів України органи державної  виконавчої  влади.

Крім того, у  відповідності до ст. 326 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р.  № 435-IV у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до п.п. 7 п. 4 Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. № 1538, Міністерство промислової політики України здійснює відповідно до законодавства функції з  управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р. № 453 „Про перелік підприємств, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства промислової політики” КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” належить до сфери управління  Міністерства  промислової політики України.

Статтею 33 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ державні органи, уповноважені управляти державним майном, вирішують питання створення підприємств і визначення цілей їх діяльності, реорганізації і ліквідації, здійснюють контроль за ефективністю використання і схоронністю довіреного їм державного майна та інші правомочності відповідно до законодавчих актів України.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського кодексу України від 16.01.2003р.   № 436-IV державне  унітарне  підприємство  утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.

Згідно з ч. 7 ст. 34 Закону України „Про підприємства в Україні” від 27.03.1991р. N 887-XII із наступними  змінами та доповненнями, що був чинний на час створення  КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”, при перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Крім того, згідно із ст. 108 Цивільного кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

У відповідності до ч. 2, 3  ст. 73 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Частиною 3 ст. 76 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління в обсязі, зазначеному в статуті підприємства.

У відповідності до статуту № 19-К позивача, затвердженого наказом Міністерства промислової політики України № 399 від 06.11.1998р. “Про перетворення державного підприємства “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” в казенне підприємство”,  статутний фонд КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” складає 1317000 грн і включає основні фонди та  оборотні кошти, які є у державній власності і закріплені за  позивачем на  праві оперативного управління.

Як вбачається з довідки про балансову приналежність від 13.03.2006р., довідки комунального підприємства “Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості” від 27.02.2006р., довідки відкритого акціонерного товариства “Нептун” та КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” від 28.11.2002р., будівлі та споруди  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, знаходяться на балансі позивача, що в свою чергу дозволяє суду дійти висновку, що зазначені об'єкти нерухомості закріплені за позивачем відповідно до наведених вимог чинного законодавства України  та статуту № 19-К КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” на праві оперативного управління.

Статтею 49 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що володіння майном вважається правомірним, якщо  інше  не  буде  встановлено судом, арбітражним судом, третейським судом.

Враховуючи, що промислові будівлі та споруди позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, належать до державної форми власності, позивач є правонаступником ДП „Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”, зазначені об'єкти нерухомості закріплені за ним уповноваженим органом на праві оперативного управління та на протязі тривалого часу знаходяться на його утриманні, суд доходить висновку щодо обґрунтованості та правомірності позовних вимог КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” та наявності підстав для їх задоволення.

У відповідності до  п. 5 Положення про Міністерство промислової політики України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006р. № 1538, Міністерство промислової політики України  має право одержувати в установленому   порядку   від  центральних  та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій інформацію, документи та матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань.

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) до відання виконавчих органів  сільських,  селищних,  міських рад належить, зокрема, облік та  реєстрація  відповідно  до  закону  об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Згідно з п. 1.1 Тимчасового положення це Положення  визначає  порядок реєстрації             прав власності на нерухоме майно в Україні  і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації  інвестиційної діяльності.  При цьому, у відповідності до  1.2 Тимчасового положення дане Положення діє на всій території України і є обов'язковим  для  виконання  громадянами, міністерствами, іншими  центральними і  місцевими  органами   виконавчої  влади  та   органами  місцевого самоврядування,   підприємствами,    установами   й   організаціями незалежно від форм власності.

Відповідно до п. 6.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації  прав  власності  на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003р. №6/5  та  зареєстрованого  в Міністерстві юстиції України 28.01.2003р. за реєстраційним №66/7387 (з послідуючими змінами та доповненнями) оформлення  права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться місцевими  органами  виконавчої влади, органами місцевого самоврядування з видачею свідоцтва про право власності.

За переконанням суду, відмовою відповідачів в оформленні свідоцтва про право власності держави в особі Міністерства промислової політики України, були порушені права КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” щодо повної реалізації останніми наданих йому законом повноважень щодо володіння, користування та розпорядження правомірно набутим ним майном в межах  права оперативного управління.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 5 ст. 48 Закону України “Про власність” від 07.02.1991р. №697-ХХІІ  положення  щодо захисту права власності поширюються також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління, довічного успадковуваного володіння або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором.

Відповідно до ч. 3 ст.  137 Господарського кодексу України від 16.01.2003р. № 436-IV право оперативного управління захищається законом  відповідно до положень, встановлених для  права власності.

У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Враховуючи, що відповідно до ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21.05.1997р. № 280/97-ВР (із змінами та доповненнями) питання щодо обліку та  реєстрації  відповідно  до  закону  об'єктів нерухомого майна належить до компетенції саме  виконавчих органів сільських,  селищних,  міських рад, суду вбачається за правомірне  покласти відповідальність за заявленими позовними вимогами на виконавчий комітет Одеської міської ради.

Підсумовуючи зазначене, суд оцінює позовні вимоги КП “Спеціальне конструкторське бюро “Молнія”  про зобов'язання виконавчого комітету Одеської міської ради видати позивачу свідоцтво про право державної власності  в особі Міністерства промислової політики України на будівлі та споруди позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80, обґрунтованими, правомірними та такими, що містяться на законних підставах, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню  у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору слід розподілити між сторонами по справі згідно зі ст.ст. 87, 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160 –163, 167 п.п. 3, 6 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України, п/п “б” п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993р. № 7-93, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати  виконавчий комітет Одеської міської ради / 65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 05397108 / видати казенному підприємству „Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” / 65005, м. Одеси, вул. Прохорівська, 45, код ЄДРПОУ 14309623 / свідоцтво про право державної власності в особі Міністерства промислової політики України на промислові будівлі та споруди,  позначені в технічному паспорті  під літ. “В”, “Г”, “Д”, загальною  площею 1179,9 кв.м., розташовані  за адресою м. Одеса, вул. Болгарська, 80.

3.          Стягнути з виконавчого комітету Одеської міської ради / 65004, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 05397108 / на користь казенного підприємства „Спеціальне конструкторське бюро “Молнія” / 65005, м. Одеси, вул. Прохорівська, 45, код ЄДРПОУ 14309623/  витрати по сплаті судового збору в сумі 3 грн.40 коп. /три грн.40 коп./.

Відповідно до ст. 185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково в порядку та у строки, передбачені ст. 186 цього Кодексу.

Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25.12.2006р.

Суддя                                                                                 Желєзна С.П.