Рішення

від 04.02.2014 по справі 910/24146/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24146/13 04.02.14

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс-1»

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

про стягнення 158 105,52 грн.

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс-1»

про визнання недійсним договору

Суддя Ярмак О.М.

Представники:

Від позивача: Горбаль К.П. за дов.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс-1» до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» про стягнення 158 105,52 грн. заборгованості за договором оренди нежитлових приміщень від 15.04.2011р., з яких 153 645,49 грн. - основного боргу зі сплати орендних платежів, 760,24 грн. - 3 % річних, 3699,79 грн. - пені.

21.01.2014р. ухвалою Господарського суду міста Києва прийнято зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс-1» про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди нежитлових приміщень від 15.04.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав викладених у письмовому відзиві.

В судовому засіданні 21.01.2014р. представник відповідача проти позову заперечив, письмового відзиву до суду не надав, просив задовольнити зустрічну позовну заяву та визнати недійсним договір оренди.

Відповідач свого представника у засідання суду 04.02.2014р. не направив, про дату та час судового розгляду повідомлений належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та зустрічний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, встановив :

15.04.2011р. між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) був укладений договір оренди нежитлових приміщень, за яким (п. 1.1.) орендодавець зобов'язується передати орендареві, а орендар зобов'язується прийняти у тимчасове користування (оренду) нежитлові приміщення, визначені в цьому договорі, за плату та на обумовлений строк для здійснення господарської діяльності.

Згідно п. 1.2. за цим договором в оренду передаються наступні нежитлові приміщення: нежитлових приміщень цокольного поверху в літері А: з № 121-1 по № 121-3; № 121-4а; ; № 121-4б; ; № 121-5, що знаходяться за адресою: Автономна Республіка Крим, місто Ялта, вул. Московська (до м'ясокомбінату проїзд), будинок 47 (сорок сім) / вулиця Дзержинського, будинок 2 (два).

За актом здачі-приймання приміщень в оренду від 15.04.2011р. позивач передав, а відповідач прийняв нежитлові приміщення по договору оренди.

Відповідно до п. 5.2. щомісячна орендна плата за один квадратний метр становить суму в гривнях, що включає в себе ПДВ 20% і, що еквівалентна 30,00 доларам США за офіційним курсом НБУ на дату такого платежу. З врахуванням загальної площі приміщень, що передаються в оренду, сума орендної плати становить суму в гривнях, що включає в себе ПДВ 20% і, що еквівалентна 3495,00 доларів США 00 центів за офіційним курсом НБУ на дату такого платежу і сплачується щомісяця не пізніше 5-го числа поточного місяця згідно цього договору.

Обов'язок відповідача своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату закріплено в п. 5.1.-5.3. та п. 7.3.2. договору.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно наданого позивачем розрахунку та підписаних сторонами Актів надання послуг по оренді від 31.07.2013р., від 31.08.2013р., від 31.09.2013р. та від 31.10.2013р., заборгованість відповідача по орендній платі становить 153 645, 49 грн.

Відповідно до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач доказів належного виконання взятих на себе зобов'язань за договором оренди нежитлових приміщень від 15.04.2011р. суду не надав, свого контррозрахунку суми позову не зробив, стверджувань позивача не спростував.

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Пунктом п. 8.1. договору сторони встановили, що у випадку прострочення по сплаті орендних платежів орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин, заявлені позивачем 3699,79 грн. пені та 760,24 грн. 3% річних за порушення строків оплати орендних платежів є законними та обґрунтованими.

Розглянувши зустрічний позов відповідача про визнання недійсним договору оренди нежитлових приміщень від 15.04.2011р., суд вважає його необґрунтованим з наступних підстав.

Як на підставу визнання недійсним спірного договору відповідач посилається на ч. 1 ст. 203 ЦК України і ч. 1 ст. 284 ГК України та вказує на відсутність в договорі положень щодо вартості майна, що передається в оренду та порядку використання амортизаційних відрахувань.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 статті 283 ГК України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту частини шостої статті 283 Господарського кодексу України випливає, що ЦК України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені ГК України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення ЦК України (п.1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна.

Вичерпного переліку умов, істотних для договорів оренди (найму), ЦК України і ГК України не містять.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Дана норма відносить до істотних умов договору не тільки умови, що визначені законом як істотні, а й всі умови щодо яких сторонами досягнуто згоди.

Водночас у ст. 180 ГК України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

В п. 1.7. спірного договору сторонами підтверджено, що укладення цього договору відповідає їх інтересам; волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі; умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін; цей договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому; у тексті цього договору зафіксовано усі істотні умови, що стосуються оренди приміщення.

В п. 4 акту здачі-приймання приміщень в оренду від 15.04.2011р. сторони досягли згоди, щодо вартості орендованого приміщення, яка разом з системою охоронно-пожежної сигналізації становить 1852340,00 грн.

Відсутність у спірному договорі порядку використання амортизаційних відрахувань не є порушенням норм ЦК України або ГК України, а свідчить лише про домовленість сторін укладення договору на таких умовах.

Приписи чинного ЦК України не відносять до обов'язкових істотних умов договору оренди такі умови, як індексація орендної плати, порядок використання амортизаційних відрахувань (аналогічна правова позиція викладена у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10.02.2009р.).

Таким чином, досягнення сторонами згоди щодо всіх умов при його укладанні, продовження строку його дії, шляхом укладання додаткових угод та реальне його виконання свідчить про відповідність спірного договору вимогам закону та відсутність підстав для визнання його недійсним.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом та відмову у задоволенні зустрічного позову.

Судові витрати за первісним позовом, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Оскільки при зверненні із зустрічним позовом про визнання недійсним з моменту укладення договору оренди нежитлових приміщень від 15.04.2011р. (вимога немайнового характеру) відповідачем не було сплачено судовий збір у розмірі 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн., а ухвалою суду від 21.01.2014р. зустрічний позов відповідача прийнято для спільного розгляду з первісним позовом по справі № 910/24146/13, тому вказана сума судового збору підлягає стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 60, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8 Б, код ЄДРПОУ 26475516) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аттіс-1» (01024, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 18, код ЄДРПОУ 23734035) 153 645 (сто п'ятдесят три тисячі шістсот сорок п'ять) грн. 49 коп. основного боргу, 760 (сімсот шістдесят) грн. 24 коп. 3 % річних, 3699 (три тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 79 коп. пені, 3162 (три тисячі сто шістдесят дві) грн. 11 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель» (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8 Б, код ЄДРПОУ 26475516) в доход Державного бюджету України 1218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя О.М.Ярмак

Повне рішення складено 10.02.2014р.