Ухвала

від 03.02.2014 по справі 801/9313/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/9313/13-а

03.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Єланської О.Е.,

суддів Кукти М.В. ,

Кучерука О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альмінський завод будівельних матеріалів" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кононова Ю. С. ) від 23.10.13 у справі № 801/9313/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська, 5а,Бахчисарай,Автономна Республіка Крим,98403)

до Публічного акціонерного товариства "Альмінський завод будівельних матеріалів" (вул. Мічуріна, 1,Скалисте,Бахчисарайський район, Автономна Республіка Крим,98440)

про стягнення 32760,80 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 у справі № 801/9313/13-а адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим до Публічного акціонерного товариства "Альмінський завод будівельних матеріалів" про стягнення 32760,80 грн. - задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Альмінський завод будівельних матеріалів" на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим заборгованість з фактичний витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2013 року у сумі 32760,80 грн. (тридцять дві тисячі сімсот гривень).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 03.02.2014 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку. До початку судового засідання від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Альмінський завод будівельних матеріалів" зареєстроване, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного Фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим та відповідно до Виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстроване у якості юридичної особи Бахчисарайською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим 27.06.1996 (а.с.6).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем на адресу ПАТ "Альмінський завод будівельних матеріалів" 08.08.2013 було направлено разом із супровідним листом розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими до відшкодування відповідачем належать пенсії, призначені згідно з пп."б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2013 року в сумі 32760,80 грн. - щомісячно (а.с.7, 8-9). Даний розрахунок був отриманий відповідачем 13.08.2013, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні (а.с.10).

У встановлені законодавством строки суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ПАТ "Альмінський завод будівельних матеріалів" не сплачувались, а тому, станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України в Бахчисарайському районі АР Крим за серпень 2013 року у сумі 32760,80 грн.

Відповідач зроблені позивачем розрахунки та заявлені ним вимоги про відшкодування не спростував, а тому суд приходить до висновку про відсутність спору між сторонами щодо розміру заявлених до відшкодування сум, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегією суддів встановлено, що відповідач не надав доказів сплати ним заборгованості за серпень 2013 року в сумі 32760,80 грн. з фактичних витрат Управління на виплату та доставку пільгових пенсій, яка і підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 5 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон України № 1058-ІV), всі відносини, які виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються виключно зазначеним законом, яким також визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Згідно з п.1 частини 1 статті 14 Закону України № 1058-ІV, страхувальниками визнаються роботодавці підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Частиною 1 статті 15 Закону визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону.

Згідно з розділом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Таким чином, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до пункту 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (далі Інструкція № 21-1) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п.6.2. Інструкції № 21-1 витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції № 21-1 підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Виходячи з викладеного, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

В порушенням п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 відповідач не перерахував в належні строки зобов'язання по пільговим пенсіям, тому сума відшкодування за серпень 2013 року підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач не надав доказів погашення заборгованості з відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Альмінський завод будівельних матеріалів" за серпень 2013 року 32760,80 грн. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Альмінський завод будівельних матеріалів" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 у справі № 801/9313/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.10.13 у справі № 801/9313/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.Е.Єланська

Судді підпис М.В. Кукта

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.Е.Єланська