Постанова

від 04.08.2008 по справі 1/314/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/314/08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2008 р. 15:20

Справа №  1/314/08

м. Миколаїв

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕОЛ”                      /54001,  м. Миколаїв, вул. Садова, 1/До відповідача: Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва                            /54030,  м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 24/

про: скасування податкового повідомлення-рішення від 15.11.2007р.: № 2996/15-100, від 18.01.2008р. № 2996/15-100/1, від 13.03.2008р. № 2996/15-100/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 31 839 грн.

Суддя Васильєва Л.І.

Секретар судового засідання Сорогіна А.В.

Представники:

Від позивача: Бабій О.В., довіреність від 25.06.2008р.

Від відповідача: Науменко А.С., довіреність від 08.01.2008р.

                            Коротнян А.О., довіреність від 25.06.2008р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування податкових  повідомлень-рішень від 15.11.2007р.  № 2996/15-100, від 18.01.2008р. № 2996/15-100/1, від 13.03.2008р. № 2996/15-100/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 31 839 грн., мотивуючі свої вимоги  тим, що фактично податок був сплачений шляхом проведення  коригувань  показників податкової декларації з податку на прибуток за відповідні періоди згідно положень підпункту “б” пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідач позов не визнає з тих підстав, що  позивачем  порушено вимоги  підпункту 17.2 статті 17  Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” :  в податковій декларації позивач не вказав суму  заниженого податкового зобов'язання по податку на прибуток за попередні податкові періоди.

Дослідивши надані докази, заслухавши  доводи представників сторін у судовому засідання, суд

встановив:

          відповідач здійснив невиїзну  документальну    перевірку  податкової звітності з податку на прибуток позивача  за півріччя 2006 року, 3-й квартал 2006 року, 2006 рік, 1-й квартал 2007 року, про що склав акт перевірки від 07.11.2007 року (а.с.11-16).

          За результатами перевірки  та з врахуванням процедури адміністративного оскарження відповідач направив позивачу податкові повідомлення-рішення від 15.11.2007р.  № 2996/15-100, від 18.01.2008р. № 2996/15-100/1, від 13.03.2008р. № 2996/15-100/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 31 839 грн., які позивач просить  скасувати.

          В акті перевірки від 07.11.2007 року  відповідачем зазначено про порушення позивачем  пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме не відображено суму недоплати податкового зобов'язання  з податку на прибуток у складі податкових декларацій з податку на прибуток за 3-й квартал 2006 року, 2006 рік, 1-й квартал 2007 року,  з відповідним збільшенням загальної суми податкових зобов'язань поточного звітного періоду, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 31 839 грн.

Суд не погоджується з вказаним висновком  акту перевірки та з доводами відповідача з цього питання з наступних підстав:

По результатам роботи за перше півріччя 2006 року  позивачем подана податкова декларація з податку на прибуток, в якій він завищив суму валових витрат  внаслідок безпідставного віднесення вартості придбаних основних засобів.

Вказану помилку позивач виявив при поданні податкової звітності за 3-й квартал 2006 року, 2006 рік, 1-й квартал 2007 року.

          Пунктом 5.1. статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  надано право платникам податків, які самостійно виявили помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, надати  уточнюючий розрахунок  або  такі уточнені показники зазначити   у складі податкової декларації за  будь-який  наступний  податковий  період, протягом якого такі помилки  були  самостійно  виявлені.  

Позивач здійснив виправлення допущеної ним помилки шляхом  відображення  суми раніше завищених показників валових витрат декларації з податку на прибуток за півріччя 2006 року у рядку 05.2 декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року “- 138 554”.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003 року №143  затверджено Порядок складання декларації з податку на прибуток підприємства, у підпункті “б” пункту 2.3. якого вказано механізм виправлення самостійно виявлених помилок: при цьому виправлення помилок здійснюється  шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів,  витрат та  амортизаційних відрахувань)  у  складі  валового  доходу  (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду,  за  який  подається звітна декларація.

Акт перевірки від  07.11.2007 року,  декларації з податку на прибуток свідчать, що саме вказаним вище шляхом  позивач виправив допущену ним помилку. Отже, підстави для визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі     31 839 грн. відповідно пункту 17.2. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”  відсутні.

Доводи позивача стосовно порушення відповідачем порядку проведення перевірки суд вважає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки   пункт 1 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” не обмежує  податковий орган  строком щодо здійснення  невиїзних документальних перевірок”.

Порушення відповідачем  підпункту 4.3. пункту 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій  в частині порядкових номерів оспорюваних рішень  не є підставою для їх скасування.

Суд погоджується з доводами позивача стосовно неправомірного посилання відповідачем в оспорюваних рішеннях на пункту 17.1.4. статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки штраф  позивачем  нарахований самостійно та вказаний в рядку 22 декларацій.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 87, 94, 160, 162-163, 167, 254, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.11.2007р.: № 2996/15-100, від 18.01.2008р. № 2996/15-100/1, від 13.03.2008р. № 2996/15-100/2 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 31 839 грн.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Миколаївській області /54055, м. Миколаїв, пр-т. Леніна, 141 В, код ЄДРПОУ 23613047/ на користь Дочірнього підприємства “ЕОЛ” /54001,  м. Миколаїв, вул. Садова, 1, код 32003945/ судовий збір в сумі 3,40 грн. (три гривні 40 коп.).

Постанова у відповідності зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.                                                   

Суддя Л.I.Васильєва