Рішення

від 18.01.2007 по справі 20-5/122-4/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-5/122-4/385

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" січня 2007 р. справа № 20-5/122-4/385

За позовом Державного підприємства “Севастопольський морський рибний порт” (99014 м. Севастополь, вул. Рибаков, 5) до Дочірнього підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Муссон-Авто” Відкритого акціонерного товариства “Муссон”(99053, м.Севастополь, вул. Вакуленчука, 29), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Шпартюка Василя Васильовичя (м.Севастополь, пр. Ген. Острякова, б. 154, кв. 59) про стягнення  заподіяної шкоди в розмірі 44509,52 грн.

Суддя:   К.А. Остапова

Представники сторін:

позивач - Волвенков О.О., довіреність № 14/1490 від 20.04.2006;

відповідач –не з'явився;

третя особа (Шпартюк В.В.) –не з'явився.

Суть спору:

Державне підприємство “Севастопольський морський рибний порт” звернулось до суду з позовом до Дочірнього підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Муссон-Авто” Відкритого акціонерного товариства “Муссон” про стягнення  заподіяної шкоди в розмірі 44509,52 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем завдана майнова шкода автомобілю “TOYOTA Camry 2.4 VVT-i”, який належить йому та відповідно до вимог статей 1166, 1177,  1187 та 188 Цивільного кодексу України вимагає стягнення з відповідача  суми заподіяної шкоди.

          Ухвалою від 14.04.2006 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Шпартюка Василя Васильовича.

Рішенням господарського суду від 14.05.2006 позов задоволений повністю, з відповідача на користь позивача стягнуто 44509,52 грн.,  а також витрати по сплаті державного мита в сумі 445,11 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

 30.06.2006 судом видані накази на примусове виконання рішення від 14.05.2006.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 рішення господарського суду м. Севастополя від 14.05.2006 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.10.2006 касаційна скарга Дочірнього підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Муссон-Авто” Відкритого акціонерного товариства “Муссон” –задоволена частково, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.07.2006 та рішення господарського суду м.Севастополя від 14.05.2006 у справі № 20-5/122 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя з зазначенням, що при винесенні рішення не було встановлено приналежність позивачеві майна, якому заподіяна шкода, з витребуванням і

дослідженням правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності позивача на майно або інше речове право (технічний паспорт, договір купівлі-продажу, оренди тощо).

Ухвалою від 29.11.2006 справа прийнята до провадження суддею Остаповою К.А., справі привласнений № 20-5/122-4/385, розгляд призначений на 11.12.2006 о 14:30 год.

Відповідач та третя особа явку повноважних представників в судові засідання 11.12.2006 і 18.01.2007 не забезпечили, про причини нез'явлення суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у відсутність відповідача.

Згідно зі ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача  роз'яснені його процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до ст. 10 Конституції України, ст. 10 Закону України „Про судоустрій України”, пояснення по справі надавалися ним російською мовою.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази,  суд -

в с т а н о в и в:

30.01.2006 в результаті дорожньо-транспортної події автобусом “Ікарус-256”, державний номер 5091 КРА, який належить відповідачеві, та знаходився під керуванням Шпартюка В.В., який працює водієм у відповідача, була заподіяна шкода автомобілю “TOYOTA Camry 2.4 VVT-i”, державний номер 99508 КС, який належить позивачеві. Зазначений факт підтверджується довідкою ВДАІ УМВС України в м. Севастополі СВ №21787.

Провина водія  Шпартюк В.В. підтверджується постановою заступника голови УМВС України в м. Севастополі від 01.02.2006 про відмову у порушенні кримінальної справи, та постановою місцевого суду Ленінського району м. Севастополя від 03.03.2006 про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа,  якій завдано збитків  у результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати,  яких  особа  зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки  відшкодовуються  у повному обсязі,  якщо договором або законом не передбачено відшкодування у  меншому  або  більшому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи –шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок.

За правилами статті 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна  сторона повинна довести  ті  обставини,  на  які  вона  посилається як на підставу своїх  вимог  і  заперечень. Виходячи з цього, відповідно  до  статті  1172 Цивільного кодексу України позивач повинен  довести, що шкода заподіяна працівниками відповідача  під час  виконання  ними своїх трудових (службових) обов'язків, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням  шкоди і розмір відшкодування. Як у  випадках порушення зобов'язання за договором,  так і за зобов'язанням, що виникає  внаслідок  заподіяння  шкоди,  цивільне законодавство передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди, навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того,  що в  діях  його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди (роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 01.04.1994 № 02-5/215 “Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди).

Відповідно до висновку спеціаліста експертного автотовароведчеського дослідження фахівця за визначенням матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу №65 від 07.02.2006, заподіяна матеріальна шкода складає 34438,07 грн.

Однак, фактичні затрати позивача по відновленню стану автомобілю відповідно до наданого розрахунку до позовної заяви склали 44509,52 грн.

Дана сума фактичних затрат підтверджується договором поставки № 2/572 від 20.02.2006 укладеним між позивачем та ТОВ “Авто-Люкс”, договором підряду № 571 від 20.02.2006, укладеним між позивачем та ТОВ “Авто-Люкс”, рахунком № 09 від 07.02.2006, актом виконаних робіт від 30.01.2006. Сплата позивачем цієї суми підтверджується платіжним дорученням № 1259 від 04.05.2006 на суму 11681,15 грн., платіжним дорученням № 189 від 10.02.2006 на суму 495,00 грн., платіжним дорученням № 351 від 03.03.2006 на суму 13579,08 грн., платіжним дорученням № 1133 від 20.04.2006 на суму 13579,08 грн., платіжним дорученням № 329 від 02.03.2006 на суму 5006,21 грн., розрахунковою квитанцією серії ДББК № 019480 від 30.01.2006 на суму 170,00 грн.

                    У відповідності з частиною 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій України", місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

                    Виходячи із змісту статей 1, 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, якщо склад учасників спору відповідає положенням статті 1 цього Кодексу, а правовідносини, стосовно яких виник спір, носять господарський характер.

          Сторонами по даній справі є  ДП “Севастопольський морський рибний порт” та  ДП “Виробничо-комерційне підприємство “Муссон-Авто” Відкритого акціонерного товариства “Муссон”, тобто юридичні  особи. Громадянин Шпартюк В.В. не є стороною у даній справі  в розумінні статті 21 Господарського процесуального кодексу України, а є лише третьою особою без самостійних вимог на предмет спору (стаття 27 Господарського процесуального кодексу України). Отже, суб'єктний склад сторін у даній справі відповідає положенням  статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини носять господарський характер.

          Представник позивача у судовому засіданні, яке відбулось 11.12.2006, заявив письмове клопотання про долучення до матеріалів справи копій правовстановлюючих документів, що підтверджують право власності позивача на автомобіль “TOYOTA Camry 2.4 VVT-i”, державний номер 99508 КС, а саме: договір купівлі-продажу зазначеного автомобіля № Ш 3_178-675 від 01.10.2003, акт прийому-передачі від 09.10.2003, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 17.10.2003, акт прийому-передачі основних засобів від 20.10.2003, податкова накладна №Ф1-0003246 від 09.10.2003, наказ ДП “Севастопольський морський рибний порт” № 1271 від 20.10.2003 „Про ведення в експлуатацію автомобіля “TOYOTA Camry 2.4 VVT-i”, державний номер 99508 КС”.

         Так, відповідно до договору № Ш 3_178-675 від 01.10.2003, Державне підприємство “Севастопольський морський рибний порт” придбало у Товариства з обмеженою відповідальністю „Шогун” автомобіль марки “TOYOTA Camry 2.4 VVT-i”, державний номер 99508 КС.

          Автомобіль переданий від Товариства з обмеженою відповідальністю „Шогун” Державному підприємству “Севастопольський морський рибний порт” за актом прийому-передачі від 09.10.2003.

          Вказаний автомобіль, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 17.10.2003, зареєстрований за Державним підприємством “Севастопольський морський рибний порт”  12.03.2003, реєстраційний номер КСМ № 003790.

Таким чином, вимоги позивача про відшкодування  шкоди у розмірі 44509,52 грн.  з ДП “Виробничо-комерційне підприємство “Муссон-Авто” Відкритого акціонерного товариства “Муссон”, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 445,11 грн.  і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються  на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49,  82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства “Виробничо-комерційне підприємство “Муссон-Авто” Відкритого акціонерного товариства “Муссон”(99053, м. Севастополь, вул.Вакуленчука, 29,  код  ЄДРПОУ 22310860, п/р 2600825438401 в СФ “Приватбанк”, МФО 324935) на користь Державного підприємства “Севастопольський морський рибний порт” (99014 м. Севастополь, вул. Рибаков, 5, код  ЄДРПОУ 20709663, п/р 26009035661500 в АКІБ “УкрСиббанк”, МФО 351005) суму заподіяної шкоди в розмірі 44509,52 грн.,  витрати по сплаті державного мита в сумі 445,11 грн., а також  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          Примирники рішення направити сторонам.

Суддя                                                                                                  К.А. Остапова

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

24.01.2007

Розсилка:

1.          ДП “Севастопольський морський рибний порт” (99014 м. Севастополь, вул. Рибаков, 5)

2.          ДП “Муссон-Авто” ВАТ “Муссон”(99053 м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 29)

3.          Шпартюк В. В. ( м. Севастополь, Ген. Острякова, б. 154, кв. 59)

4.          справа