Рішення

від 06.02.2014 по справі 918/1966/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2014 р. Справа № 918/1966/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.

розглянувши матеріали справи за позовом Красносільського малого приватного підприємства "МВА"

до Комунального підприємства Гощанське виробниче управління житлово-комунального господарства

про стягнення в сумі 20 752 грн. 15 коп.

За участі представників:

від позивача: Бляшин М.С., довіреність від 01.06.2012 року;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: В грудні 2013 року Красносільське мале приватне підприємство "МВА" (далі Підприємство) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Комунального підприємства Гощанське виробниче управління житлово-комунального господарства (далі Господарство) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором підряду від 27.08.2012 року в сумі 20 752,15 грн., з яких 19 991,00 грн. основного боргу за договором, 641,04 грн. - 3% річних та 120,11 грн. інфляційних збитків.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 25 грудня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 21 січня 2014 року.

4 лютого 2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої Підприємство просить стягнути з Господарства 19 991,00 грн. основного боргу за договором та 641,04 грн. - 3% річних.

В той же час, 4 лютого 2014 року позивачем через відділ канцелярії суду подано заяву про відмову від позову в частині стягнення інфляційних збитків. В судовому засіданні 04 лютого 2013 року позивач просив прийняти відмову від позову у частині стягнення інфляційних втрат. Вказана заява приймається судом до розгляду.

Відповідач в судовому засіданні 4 лютого 2014 року проти позовних вимог не заперечив.

В судовому засіданні 4 лютого 2014 року оголошувалась перерва до 6 лютого 2014 року.

Відповідач у судове засідання 6 лютого 2014 року не забезпечив явки повноважного представника. Про дату, час, місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника останнього в протоколі судового засідання від 4 лютого 2014 року.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд даної справи за наявними в ній матеріалами за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 6 лютого 2014 року представник позивача підтримав позов з підстав зазначених в позовній заяві з урахуванням поданої ним заяви про відмову від позовних вимог в частинні стягнення інфляційних втрат в розмірі 120 грн. 11 коп.

В результаті розгляду матеріалів справи суд

ВСТАНОВИВ:

27 серпня 2012 року між Господарством (замовник) та Підприємством (підрядник) було укладено договір підряду (далі Договір, а.с. 10) відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується здійснити ремонт даху з рубероїдного покриття з відновленням оглавків димовентиляційних каналів та парапетів на будинку, що знаходиться за адресою: смт. Гоща, вул. Радянська, 9 (розділ 1 Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками Господарства та Підприємства.

Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість робіт по даному договору згідно зведеного кошторисного розрахунку становить 88 991,00 грн.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що замовник перераховує підряднику кошти на розрахунковий рахунок в розмірі не менше 30% від суми зазначеної в зведеному кошторисному розрахунку. Розрахунки за виконані роботи замовник здійснює на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Після виконання підрядних робіт замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника залишок коштів згідно зведеного кошторисного розрахунку (п. 4.2 Договору).

У розділі 5 Договору сторони погодили, що замовник не пізніше 5 днів до початку робіт передає Підряднику затверджену і підписану до виконання робіт проектно-кошторисну документацію. Замовник має право вносити зміни у проектно-кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних змінами не перевищує 10% договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.

Відповідно до п. 8.1 Договору замовник після повідомлення підрядника приймає виконані роботи шляхом підписання актів форми КН-2 та довідки про виконання робіт згідно пункту 4.2.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31 грудня 2012 року (розділ 11 Договору).

На виконання умов Договору Підприємством було виконано, а Господарством прийнято роботи передбачені Договором на загальну суму 88 991,00 грн., що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт: за серпень, вересень та жовтень 2012 року (а.с. 13 - 18), якими сторони засвідчили належне виконання та здачу будівельних робіт. Вказані акти підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками без будь-яких застережень.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить відсутність з боку відповідача будь-яких повідомлень чи претензій стосовно порушення Підприємством умов даної угоди.

Судом встановлено, що замовник здійснив часткову оплату за виконані підрядником роботи згідно Договору на суму 69 000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією виписки по рахунку позивача (а.с. 19).

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача надсилалась претензія вих. №9 від 11.02.2013 року (а.с. 21) з вимогою погасити заборгованість у триденний термін з дня її отримання, яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 22) була отримана останнім 14.02.2013 року.

Відповідно до ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, оскільки у Договорі не визначено строк виконання зобов'язання щодо оплати виконаних робіт, приймаючи до уваги положення ч.2 ст. 530 ЦК України, Господарство повинно було виконати свій обов'язок щодо оплати виконаних робіт у семиденний строк від дня пред'явлення (отримання) вимоги, а саме - до 21.02.2013 року.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на момент розгляду справи Господарство свої зобов'язання по оплаті вартості виконаних робіт виконало не в повному обсязі, внаслідок чого у останнього перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 19 991,00 грн. Докази належного та повного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У відповідності до частини 1 статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Статтею 854 ЦК України встановлено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав, вимог позивача не заперечив.

З огляду на зазначене вбачається, що вимога позивача про стягнення з відповідача 19 991,00 грн. заборгованості стверджується Договором, актами приймання виконаних будівельних робіт, іншими матеріалами справи і підлягає задоволенню.

Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України позивач просив стягнути з відповідача 3 % річних в розмірі 641,04 грн. за період з 22.02.2013 року по 23.12.2013 року (розрахунок на а.с. 23).

За умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявний в матеріалах справи розрахунок 3% річних наданий позивачем, перевірено судом та визнано вірним, а тому позовна вимога про стягнення 641,04 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає до задоволення в вищезазначеному розмірі.

Що стосується позовної вимоги Підприємства про стягнення з Господарства 120,11 грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Частиною 4 ст. 22 ГПК України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, відмовитись від позову.

За приписами ч. 1 ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. Заява підписується відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 22 ГПК України господарський суд не приймає відмови від позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

З огляду на зазначене, а також враховуючи той факт, що відмова позивача від позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат у справі № 918/1966/13 не суперечить чинному законодавству та не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття заяви Підприємства про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 120,11 грн. та припинення провадження в цій частині на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Красносільського малого приватного підприємства "МВА" про стягнення з Комунального підприємства Гощанське виробниче управління житлово-комунального господарства заборгованості в сумі 19 991,00 грн. та 641,04 грн. трьох процентів річних є обґрунтованими, стверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягають до задоволення, а провадження у справі в частині позовних вимог Красносільського малого приватного підприємства "МВА" до відповідача про стягнення 120 грн. 11 коп. інфляційних втрат підлягає припиненню.

Судовий збір на підставі частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 80, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Гощанське виробниче управління житлово-комунального господарства (35400, Рівненська обл., смт. Гоща, вул. Східна, 6, ідентифікаційний код 03352001) на користь Красносільського малого приватного підприємства "МВА" (35425, Рівненська обл., Гощанський район, с. Красносілля, вул. Яблунева, 2, ідентифікаційний код 31358915) 19 991 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 00 коп. основного боргу, 641 (шістсот сорок одну) грн. 04 коп. 3% річних, а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог Красносільського малого приватного підприємства "МВА" до Комунального підприємства Гощанське виробниче управління житлово-комунального господарства про стягнення 120 грн. 11 коп. інфляційних втрат припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "11" лютого 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.