Рішення

від 11.02.2014 по справі 904/9160/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.02.14р. Справа № 904/9160/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД", м. Тульчин, Вінницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕХ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 20 162, 78 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

Представники:

від позивача: Геєць Т.О. - представник (довіреність № 291/10/13 від 29.10.2013 року)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕХ" про стягнення заборгованості у загальному розмірі 20 162,78 грн., з яких 20 000,00 грн. основний борг та 162,78 грн. штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.06.2013 року між позивачем (покупець) та відповідачем (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 05-13, відповідно до якого продавець продає, а покупець набуває товар. Відповідно до умов специфікації до договору умовами оплати є 60 % передоплати та 40 % протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність товару для відвантаження. Позивач перерахував відповідачу 20 000,00 грн. (60% від вартості товару). Листом № 29 від 28.08.2013 року відповідач визнав, що ним строки поставки пропущено.

Оскільки, відповідач не поставив у строк товар, тому позивач просить повернути грошові кошти.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.11.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.12.2013 року.

10.12.2013 року представник відповідача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на наступне. Умовами п. 2 Специфікації передбачена 100 (сто) відсоткова передоплата за Товар. Оскільки передоплата у розміру зазначеному п. 2 Специфікації позивачем не була здійсненна у повному обсязі, відповідач відповідно до положень ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України, повідомив позивача про неможливість поставити товар.

12.12.2013 року у судовому засіданні оголошено перерву до 16.01.2014 року.

15.01.2014 року представник позивача надіслав до господарського суду Дніпропетровської області заперечення, в яких зазначає, що Специфікацію, яка є Додатком № 1 від 26.06.13 до договору купівлі продажу № 05-13 від 26.06.13 в редакції наданий Відповідачем, Позивач не підписував. На це вказує факт відсутності підпису та печатки Покупця на першій сторінці Специфікації в передбаченому сторонами договору місці.

16.01.2014 року у судовому засіданні оголошено перерву до 23.01.2014 року.

23.01.2014 року представник відповідача надав у судовому засіданні доповнення до відзиву, в яких зазначає, що посилання позивача на лист-вимогу від 17.09.2013 р. вих. №128, як на підтвердження узгодження 60% оплати за товар є безпідставним, оскільки вимоги викладені у вказаному листі-вимозі не підлягали задоволенню тому, що позивачем не були виконані умови договору щодо 100% оплати товару.

23.01.2014 року представник позивача надав у судовому засіданні клопотання, в якому просить суд продовжити строк розгляду справи на 15 днів для надання додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 11.02.2014 року та відкладено розгляд справи на 07.02.2014 року.

06.02.2014 року представник відповідача надав пояснення, в яких зазначає, що твердження позивача про те, що лист № 29 від 28.08.2013 року є підтвердження узгодження 60% оплати за товар є безпідставним, оскільки у листі взагалі не йдеться мова про розмір оплати за товар.

07.02.2014 року представник позивача надав у судовому засіданні додаткові пояснення, в яких зазначає, що підтвердженням умов оплати та поставки (60% та 40%) є рахунок виставлений відповідачем на 60% та лист № 29 від 28.08.2013 року, де відповідач підтверджує не виконання свого обов'язку з поставки товару.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 07.02.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕХ" (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 05-13 (а.с.33).

Відповідно до пункту 1.1 договору у відповідності з умовами договору продавець продає, а покупець набуває товар, вказаний у специфікаціях та сплачує його у порядку та на умовах, обумовлених в даному договорі.

Як зазначає позивач, відповідно до пункту 2 специфікації від 26.06.2013 року умови оплати товару: 60 % передоплата та 40 % протягом 3-х банківських днів з моменту отримання повідомлення про готовність товару для відвантаження.

Позивач оригінал специфікації підписаний обома сторонами до суду не надав, посилаючись на те, що позивач неодноразово направляв на адресу відповідача специфікацію для підписання, але екземпляр позивача відповідач не повернув.

Відповідач надав до суду специфікацію від 26.06.2013 року до договору купівлі-продажу № 05-13 від 26.06.2013 року, яка підписана обома сторонами (а.с.35).

Пунктом 1 специфікації передбачено, що загальна суму специфікації - 32 556,04 грн.

Згідно з пунктом 2 специфікації умови оплати - 100 % передоплата.

Відповідно до пункту 3 специфікації строк поставки: протягом 30 робочих днів з моменту отримання передоплати на розрахунковий рахунок продавця.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що оплата за даним договором здійснюється шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок продавця, вказаний у даному договорі або у виставленому рахунку.

Рахунок № 766 від 15.07.2013 року (а.с.10) на суму 19 533,63 грн. (60 % від вартості товару), виставлений відповідачем, позивач сплатив у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 3947 від 26.07.2013 року на суму 20 000,00 грн. (а.с.9).

У зв'язку з тим, що товар не був поставлений позивачу, останній направив на адресу відповідача лист-вимогу № 128 від 17.09.2013 року, в якому вимагає повернути суму попередньої оплати у розмірі 20 000,00 грн. (а.с.12).

У відповідь на лист-вимогу відповідач надіслав позивачу лист № 29 від 28.08.2013 року, в якому зазначає, що від незалежних від підприємства підстав, товар не був поставлений в узгоджені строки.

Суму попередньої оплати у розмірі 20 000,00 грн. відповідач не повернув, що і є причиною виникнення спору.

Приймаючи рішення господарський суд виходив з наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Судом враховується, що пункт 3 специфікації не визначає у якому розмірі повинна бути здійснена передоплата. Передоплата здійснена позивачем на підставі і у розмірі, визначених рахунком. Інших рахунків на оплату відповідач позивачу не виставляв. При цьому у листі № 29 від 28.08.2013 року відповідач визнав, що ним строки поставки пропущено.

З огляду на це строк поставки товару на суму 20 000,00 грн. є таким, що настав 07.08.2013 року.

Частиною 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач просить стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 20 000,00 грн.

Станом на час розгляду справи доказів повернення попередньої оплати у розмірі 20 000,00 від представників сторін не надійшло.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20 000,00 грн. підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив виконання зобов'язання щодо поставки товару, позивачем нараховано штраф у сумі 162,78 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що у випадку несвоєчасної поставки товару продавець сплачує штраф у розмірі 0,5 % від вартості недопоставленого товару.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 162,78 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІНТЕХ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Телевізійна, буд. 2, кв. 10; ідентифікаційний код 35863692) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР ФУД" (23600, Вінницька область, м. Тульчин, вул. Полковника Ганжі, 16; ідентифікаційний код 35438742) - 20 000,00 грн. основний борг, 162,78 грн. штраф та 1 720,50 грн. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 12.02.2014р.

Суддя Я.С. Золотарьова